Черняхівський Олександр Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Григорович Черняхівський
Черняхівський Олександр Григорович.jpg
Народився 13 листопада 1869(1869-11-13)
с. Мазепинці, Васильківський повіт, Київська губернія, Flag of Russia.svg Російська імперія
Помер 22 грудня 1939(1939-12-22) (70 років)
СРСР СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність лікар
Alma mater Київський університет
Галузь медицина
Заклад Національний медичний університет імені Олександра Богомольця
Науковий керівник Федір Ломинський
У шлюбі з Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна
Діти Черняхівська Вероніка Олександрівна

Олекса́ндр Григо́рович Черняхі́вський (* 13 листопада 1869, Мазепинці, Васильківського повіту (Київщина) — † 22 грудня 1939) — український громадський діяч, лікар-гістолог.

Життєпис[ред. | ред. код]

1893 року закінчив Третю Київську гімназію та Київський університет.

Від 1918 року — професор Київського університету.

Організатор медичної секції Українського Наукового Товариства у Києві, перший голова Всеукраїнської спілки лікарів-українців, дійсний член НТШ у Львові, один із авторів «Російсько-українського словника» (Київ, 1920), активний творець української медичної термінології.

Коли українські вчені взялися за організацію Української Академії Наук, Черняхівський став одним із перших медиків Академії – на базі лікарського секції УНТ організував і очолив медичну секцію Української Академії Наук[1]. Природничий відділ був частиною Інституту української наукової мови Історико-філологічного відділу ВУАН (головою Історико-філологічного був акад. А. Ю. Кримський). Складався з 9 секцій (ботанічна, геологічна, географічна, зоологічна, математична, медична, метеорологічна, фізична, хімічна). З 1923 року О. Черняхівський був головою медичної комісії Інституту української наукової мови[2].

Необхідно відзначити великий внесок Черняхівського в розвиток української медичної термінології, він підготував перший «Латино-український анатомічний словник». Ось що читаємо у Звідомленні Всеукраїнської академії наук за 1923 рік: «Медична комісія, на чолі якої стоїть проф. О. Черняхівський, опрацювала матеріали з медичної термінології й переклала на українську мову «Словник міжнародної базальної анатомічної номенклатури» – Nomina anatomica під ред. О. Ценківського і О. Черняхівського (4 аркуші), що має бути виданий за допомогою державного видавництва протягом року»[3]. Словник був виданий природничим відділом Інституту наукової мови ВУАН у 1925 р. (перевиданий Українським лікарським товариством Північної Америки (УЛТПА) в Детройті (США) в 1971 р.)[4].

У «Звідомленні Історико-філологічного відділу ВУАН» за 1925 р. зазаначено: «Природничий відділ Інституту української наукової мови видав минулого року «Математичний словник (Т.1)» (Ф. П. Калинович), «Nomina anatomica Ucrainica», закінчується друком «Матеріали до ембріологічної термінології»… інші словники перебувають у стадії підготовчої роботи, до якої по секціях відділу зібрано близько 400000». Словник анатомічної термінології не втратив свого наукового значення, хоч з часу його опрацювання минуло 75 років[5].

Професор О. Черняхівський публікує свої статті в українських та міжнародних наукових виданнях, здобуває визнання провідних європейських вчених, спілкується з С. Рамоном-Кахалем – керівником гістологічного інституту Мадридського університету, лауреатом Нобелівської премії, отримує високу оцінку від нього своєї діяльності.

Наукові праці на медичні теми публікував у збірниках природничо-лікарської секції НТШ, збірнику Київського університету, наукових журналах Києва, Москви, автор популярних брошур для народу.

Пам'ятник родині священика Григорія Черняхівського у селі Мазепинці

Разом із дружиною підсудний у сфабрикованому процесі Спілки визволення України (1930).

Перекладацтво[ред. | ред. код]

Перекладач художньої та наукової суспільної літератури:

Родина[ред. | ред. код]

Чоловік письменниці Людмили Старицької-Черняхівської та батько закатованої сталінською охранкою талановитої письменниці Вероніки Черняхівської.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ганіткевич Ярослав. Українські вчені-лікарі I пол. XX ст. та їхні наукові школи. – Львів: 2002. – c. 93
  2. Історія Академії Наук України 1918-1923. Документи і матеріали. – К.: НБУВ, 1993. – с.122
  3. Історія Академії Наук України 1918-1923. Документи і матеріали. – К.: НБУВ, 1993. – с. 388
  4. Ганіткевич Ярослав. Історія української медицини в датах та іменах / Наукове товариство ім. Шевченка та ін. – Львів, 2004. – с. 260
  5. Історія Національної Академії Наук України 1924-1928. Документи і матеріали. – К.: НБУВ, 1998. – c. 239