Олександр Зданович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Олександр Зданович
біл. Аляксандр Здановіч
Сім'я Здановичів на світлині гродненського фотографа Штумана. Олександр сидить у центрі
Сім'я Здановичів на світлині гродненського фотографа Штумана. Олександр сидить у центрі
Ім'я при народженні пол. Aleksander Maria Zdanowicz
Народився 26 лютого 1805(1805-02-26) або 1808
Бельковичі, Ігуменський повіт, Мінська губернія, Російська імперія
Помер 29 травня 1868(1868-05-29) або 17 травня 1868(1868-05-17)
Вільнюс, Віленська губернія, Російська імперія
Поховання Bernardine Cemetery[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Діяльність письменник, історик, вчитель середньої школи, філолог
Alma mater Вільнюський університет (1831)
Сфера інтересів історія
Заклад Vilnius Gentry Institute[d] і Віленська духовна семінарія
Діти Ignacy Zdanowicz[d]

Олександр Зданович у Вікісховищі?

Зданович Олександр (біл. Аляксандр Здановіч; 26 лютого 1805, село Бельковичі, Ігуменський повіт, Мінська губернія, тепер Пуховицький район Мінської області — 29 травня 1868, Вільнюс) — білоруський і польський історик, педагог, мемуарист. Батько Ігната Здановича.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Ігуменську повітову василіянську школу у 1825 році. Два року працював приватним вчителем. Вступив у Вільнюський університет, який закінчив в 1831 році зі званням доктора філософії. Викладав латинську мову та історію у Вільнюському шляхецькому інституті, потім очолював там кафедру загальної історії до закриття інституту в 1863 році.

Читав приватні лекції, а також викладав російську історію у Вільнюській духовній семінарії.

Маючи багатий досвід викладання різних предметів, підготував численні підручники та навчальні посібники: «Хронологічно-історичний нарис сучасних держав від V століття до наших днів» (Вільнюс, 1844), «Нарис всесвітньої історії для дітей» (Вільнюс, 1861), «Нарис польської історії для дітей» (Вільнюс, 1857); переклав з російської на польську мову підручники «Історія середніх віків» (Вільнюс, 1845), «Історія Нового часу» (Вільнюс, 1846). Також підготував та видав підручники з французької мови. У 1849—1859 роках вів «Щоденник» (частково опублікований: Rocznik Towarzystwa Przyjaciól Nauk w Wilnie, 1918)

Був членом Віленської Археологічної комісії; входив у склад редакції газети «Кур'єр Вільнюський». У 1863 році у зв'язку з участю в повстанні сина був затриманий та був підданий допитам. 3-тє видання книги «Нарис польської історії для дітей», яка мала великий вплив на громадську думку, було конфісковано та знищено.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Rys dziejów literatury polskiej (uzup. i opr. L. Sowiński). T. 1—5. 1874—1878.

Література[ред. | ред. код]

  • Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. — Т. 1. — Мн:, 2003. — ISBN 985-6374-04-9.