Кульчицький Олександр Юліанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Кульчицький
Олександер Кульчицький
Олександр Кульчицький.jpg
Народився 8 лютого 1895(1895-02-08)
Скалат, Королівство Галичини та Володимирії
Помер 30 квітня 1980(1980-04-30) (85 років)
Сарсель, Франція
Національність українець
Діяльність психолог
Alma mater Львівський університет, Сорбонна
Заклад Український вільний університет
Відомий завдяки: ректор Українського вільного університету

Олександр[1][2] Юліанович Кульчицький гербу Сас[3] (Олександр Шумило фон Кульчицький; 8 лютого 1895, Скалат — 30 квітня 1980, Сарсель, Франція) — український філософ, психолог, соціолог, організатор вищої школи й науки, педагог, публіцист, громадський та культурно-освітній діяч української діаспори.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 8 лютого 1895 року в м. Скалат на Тернопільщині в сім'ї Юліана фон Кульчицького, який працював радником вищого провінційного суду Австро-Угорщини у м. Станіславі (нині — Івано-Франківськ). Здобув класичну освіту: закінчив гімназію у Станіславі, вивчав германістику і французьку мову на філософському факультеті Львівського університету, а після Першої світової війни студіював філософію, психологію та романістику у Сорбоннському університеті (Париж).

Делегат Української Національної Ради ЗУНР, представляв студентство.[4]

1924 р. повернув до Львівського університету для продовження вивчення філософії і германістики, успішно захистив докторську дисертацію «Релігія у вченні Ренана» (1930). Потім були стажування в Краківському університеті (1930—1932) і вимушена еміграція зі Львова у 1940 р.

В еміграції спочатку працював у Мюнхенському інституті психології та психотерапії, а з 1945 р. його наукова, педагогічна, культурно-освітня діяльність пов'язана з Українським Вільним Університетом. Спочатку працював на посаді професора психології, згодом філософії. В 1962—1963 рр. обраний ректором УВУ, потім проректором (1964), пізніше протягом тривалого часу обіймав посади декана і продекана філософічного факультету. Дійсний член НТШ, протягом тривалого часу — заступник голови НТШ в Європі, голова Західноєвропейського центру НТШ в м. Сарсель біля Парижа, який став найбільшим осередком української європейської науки. Засновник Українського Психологічного Інституту.

Олександр Кульчицький — автор концепції формування української психіки. Перу вченого належать майже 400 статей і монографій у галузі філософії, психології, антропології, характерології, етнографії, педагогіки, германістики та літературознавства, видрукуваних українською, англійською, німецькою, французькою мовами, які ще потребують ретельного наукового дослідження.

Помер Олександр Кульчицький 30 квітня 1980 року в Сарселі (Франція).

Доробок[ред. | ред. код]

  • Кульчицький О. Вчителі життя (Пам'яті Миколи Шлемкевича) / Публ. про автора В. Пшеничнюка //Хроніка ’2000. — К., 2000. — Вип. 37 — 38. — С. 691 — 698.
  • Кульчицький О. Іван Мірчук — дослідник української духовності //Див. там само. — С. 53 — 65.
  • Кульчицький О. Карл Юстав Юнг //Див. там само. — С. 761 — 766.
  • Кульчицький О. Світовідчуття українця //Українська душа. — К., 1992. — С. 48 — 65.
  • Бойко В. О. Кульчицький: у пошуках української душі //Віче. — 1998. — № 9. — С. 107 — 114.
  • Гуцал П. Дослідник душі української //Вільне життя. — 1995. — 18 лют.
  • Керівник українського психологічного інституту професор Олександр Кульчицький //Леник В. Українці на чужині, або Репортажі з далеких доріг. — Львів, 1994. — С. 289 — 291.
  • Олександр Кульчицький — (1895 — 1980) український філософ, громадський та культурно-освітній діяч української діаспори. //Огородник І. В., Огородник В. В. Історія філософської думки в Україні: Курс лексій. — К., 1999. — С. 471.
  • В. Г. Табачковський. Ще раз про долю творчої спадщини вітчизняних філософів-шістдесятників //Розбудова держави. — 1996. — № 3. — С. 37 — 40.
  • Кульчицький Олександр //Енциклопедія українознавства: Словникова частина. — К., 1996. — Т.4 — С. 1235.
  • Кульчицький Олександр //«Журавлина» книга: Тернопільська українська західна діаспора: Словник імен.. /Авт.-укл. Б. Мельничук., Х. Мельничук, Н. Совінська. — Тернопіль, 2001. — Ч. 2. — С. 122 — 127.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]