Сальников Олександр Петрович

Олександр Сальников рос. Александр Петрович Сальников
Загальна інформація
Громадянство	СРСР  Україна
Народження	3 липня 1949(1949-07-03) (74 роки) Севастополь
Смерть	17 листопада 2017(2017-11-17) (68 років) Київ, Україна
Зріст	197 см
Вага	87 кг
Alma mater	Київський медичний інститут
Спорт
Вид спорту	баскетбол
Спортивне звання	Заслужений майстер спорту СРСР
Команда	Будівельник
Нац. збірна	СРСР
Статус професіонала	1968
Завершення виступів	1991
Участь і здобутки
Олімпійські ігри	бронза (1976, 1980)
Нагороди

Олександр Петрович Сальников (3 липня 1949(19490703), Севастополь — 17 листопада 2017) — радянський баскетболіст. Ріст — 197 см. Один із найсильніших снайперів радянського баскетболу. Заслужений майстер спорту СРСР (1974).

Спортивна кар'єра

• 1968—1972 — «Будівельник» (Краснодар)
• 1973—1974 — «Будівельник» (Київ)
• 1975—1975 — ЦСКА (Москва)
• 1975—1977 — «Будівельник» (Київ)
• 1978—1988 — СКА (Київ)
• 1989—1991 — «Легія» (Варшава)

Біографія

Вихованець кубанського баскетболу. Сальников почав тренуватися в ДЮСШ міста Туапсе у Віктора Петровича Фіонова - заслуженого тренера Росії.

Закінчивши школу, вступив в Краснодарський медінститут, де його примітив молодий тренер Олександр Банников, учень Ігоря Зеленова - метра кубанського баскетболу. Банников запросив 17-річного студента Сальникова в команду вищої ліги «Будівельник» (Краснодар), а трохи пізніше - у збірну Краснодарського краю. 1971 року збірна Кубані вперше виграла фінал Спартакіади народів РРФСР]. Одним з провідних гравців, снайпером тієї команди був 22-річний Сальников.

З 1972 року Сальников грав в київському «Будівельнику». На наступний рік закінчив Київський медичний інститут і у складі «Будівельнику» вперше став бронзовим призером чемпіонату СРСР.

У тому ж 1973 році Сальников дебютував у збірній СРСР і разом з нею виграв «Перший Всесвітній фестиваль баскетболу» - турнір дев'яти найсильніших команд світу (за участю, в тому числі, збірних Югославії, США, Куби), що проходив у столиці Колумбії Боготі під егідою ФІБА.

1985 року вступив до Київського інституту фізичної культури. Закінчив його 1989 року і отримав спеціальність: тренер з баскетболу.

1989 року звільнився з лав Радянської Армії у званні майора медичної служби.

У одному з матчів за київський СКА встановив рекорд результативності чемпіонатів СРСР – 66 очок (в той час ще було 3-очкових кидків).

1989 року був запрошений тренером в команду чоловічий вищої ліги варшавської «Легії» (Польща). Але після того як Сальников провів кілька тренувань, президент клубу, оцінивши його фізичну форму і майстерність, ухвалив рішення, щоб він був на майданчику не тільки тренером, а й гравцем. Так він два роки був граючим тренером в БК «Легія» (Варшава). З 1991 по 1993 рік працював головним тренером БК «Легія» (Варшава). Професійну кар'єру гравця закінчив 1991 року, коли йому виповнилося 42 роки.

Досягнення

• Бронзовий призер Олімпійських ігор 1976, 1980.
• Чемпіон світу 1974. Срібний призер 1978.
• Чемпіон Європи 1979, 1981. Срібний призер 1975, 1977.
• Срібний призер чемпіонату СРСР 1975, 1977. Бронзовий призер 1974.

Статистика

Статистика виступів на Олімпійських іграх:

Команда	Турнір	Ігри	Очки	Ср.
СРСР	ОІ-1976	6	64	10,67
СРСР	ОІ-1980	8	75	9,38
Усього	2	14	139	9,93

Посилання

• Статистика виступів на Олімпійських іграх [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)

Література

• Національний олімпійський комітет України про баскетбол та Анатолія Поливоду, Сергія Коваленка, Олександра Сальникова, Олександра Білостінного, Олександра Волкова / Григорій Палій. — 2-ге видання, доповнене. — Київ : Грані-Т, 2011. — 104 сторінок: фотографії — Серія «Життя видатних дітей». — ISBN 978-966-465-275-6

Посилання

• Профайл на сайті БК «Київ» (рос.)
• Біографія Олександра Петровича Сальникова [Архівовано 9 вересня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)