Олександр Тансман

Олександр Тансман
фр. Alexandre Tansman
Основна інформація
Дата народження	12 червня 1897(1897-06-12)[…]
Місце народження	Лодзь, Петроковська губернія, Варшавське генерал-губернаторство, Російська імперія
Дата смерті	15 листопада 1986(1986-11-15)[…] (89 років)
Місце смерті	XVI округ Парижа, Париж[…]
Поховання	Cimetière Sud de Saint-Mandéd
Громадянство	Республіка Польща і Франція
Віросповідання	юдаїзм
Професії	диригент, композитор, піаніст, кінокомпозитор
Освіта	Варшавський університет і Музичний університет Фридерика Шопена
Інструменти	фортепіано
Жанри	опера і симфонія
Нагороди
tansman.lodz.pl
Файли у Вікісховищі

Олександр Тансман (пол. Aleksander Tansman; спочатку Танцман; 30 травня (12 червня) 1897, Лодзь — 15 листопада 1986, Париж) — польський і французький композитор, піаніст і педагог.

Біографія

З заможної єврейській сім'ї з Пінська. Його батько Мойше Танцман (1868—1908) помер коли Олександру було 10 років і він зі старшою сестрою Терезою (1895) виховувався матір'ю — Ханою Львівною Танцман (уродженою Гурвич, 1872—1935).

Навчався в Лодзінській консерваторії, грав в міському симфонічному оркестрі. Потім навчався у Варшаві, паралельно із заняттями музикою (педагог по композиції — Генрик Мельцер) вивчав право у Варшавському університеті. З 1920 року жив у Парижі, за винятком військових років (1941—1946), які він провів у США.

Після окупації Парижа в 1940 році втік з сім'єю в Ніццу, де жив в укритті до отримання американської візи в наступному році. Дружив з Равелем, Прокоф'євим, Андресом Сеговія, пізніше — зі Стравінським (написав змістовну монографію про нього, 1949). Виступав як піаніст-віртуоз і диригент, широко і з успіхом концертував у багатьох країнах світу.

Перша дружина (з 1924 року) — танцівниця з Румунії Анна Елеонора Брочінер (1904—1986). Друга дружина (з 1937 року) — французька піаністка Колетт Крас.

Творчість

Для пізнього періоду творчості Тансмана характерне об'єднання особливостей музики різних французьких композиторів, що не потрапили під вплив А. Шенберга і його послідовників, яскраве інструментування, барвиста гармонія, а також використання елементів джазу. У деяких роботах Тансман поєднує прийоми політональної музики і атональної музики з мелодикою польського фольклору, використовує традиційні польські танцювальні форми. Порвав з традиціями неоромантизму, прийшовши до неокласицизму, який є близький до пошуків Стравінського, Гіндеміта, Пуленка, Казелли. У післявоєнні роки все більше використовував єврейські елементи як в інструментальних, так і особливо вокальних творах. Працював в кіно, співпрацюючи з Ж. Епштейном, Ж. Дювів'є та ін. Писав джазову музику.

Твори

Твори для оркестру

• I Symfonia (1917)
• II Symfonia (1926)
• III Symfonia Symfonie concertante (1931)
• IV Symfonia (1939)
• V Symfonia (1942)
• VI Symfonia In memoriam (1943)
• VII Symfonia Liryczna (1944)
• VIII Symfonia Muzyka na orkiestrę (1948)
• IX Symfonia (1957)
• Rapsodie polonaise (1941)
• Muzyka na smyczki (1947)
• Capriccio (1953)
• Koncert na orkiestrę (1955)
• Symfonia kameralna (1960)
• Six movements для струнного оркестру (1961)
• Diptyque для камерного оркестру (1969)
• Quatre mouvements (1969)
• Hommage à Erasme de Rotterdam (1969)
• Stèle. In memoriam I. Stravinsky (1972)

Концерти

• I Концерт для фортеп'яно (1925)
• II Концерт для фортеп'яно (1926)
• Концерт для альта (1936)
• Концерт для скрипки (1937)
• Концерт для гітари (1946)
• Концерт для кларнета (1955)
• Концерт для віолончелі (1962)
• Концерт для флейти (1968)

Опери

• La Nuit Kurde (1925)
• Le Serment (Przysięga) (1955)
• Саббатай Цеві / Sabbataї Zèvi (1958)
• Соловей в садах Боболі / Le Rossignol de Boboli (1965)

Балети

• Sextuor (1922)
• Lumières (1926)
• La grande ville (1932)
• Bric-à-Brac (1933)
• Mexico Américain (1945)
• Le roi qui jouait le fou (1947)
• Trois de Nuit (1949)

Педагогічна діяльність

Серед учнів Тансмана — Крістобаль Альфтер, Кармело Бернаола, Леонардо Балада.

Визнання

Золотий знак Ордена Заслуг перед республікою Польща, Нагрудний знак «За заслуги перед польською культурою» (обидва — 1983).

Музичні присвяти Тансману

• Генртк Гурецький — Симфонія № 4 «Епізоди Тансмана» для фортеп'яно, органу та симфонічного оркестру (2006)

Література

• Schwerke I. Alexandre Tansman, compositeur polonais. Paris, 1931 (на англ. яз — New York, 1931)
• Alexandre Tansman (1897—1986). Catalogue de l'oeuvre / G. Hugon, ed. Paris, 1995
• Granat-Janki A. Forma w twórczości instrumentalnej Aleksandra Tansmana. Wrocław, 1995
• Wendland A. Gitara w twórczości Aleksandra Tansmana. Łódź, 1996.
• Cegiełła J. Dziecko szczęścia. Aleksander Tansman i jego czasy. T. 1-2. Łódź, 1996.
• Aleksander Tansman 1897—1986. Materiały z ogólnopolskiej sesji naukowej. Łódź, 1997.
• Otero C. Alexandre Tansman: su vida y obra para la guitarra. Lomas de Bezares, 1997.
• Hommage au compositeur Alexandre Tansman: (1897—1986) / Pierre Guillot, ed. Paris, 2000.
• Pons L., Joubert JA, Bril F.-Y. Alexandre Tansman ou l'expression et l'équilibre. Montrem, 2005
• Une voie lyrique dans un siècle bouleversé / Mireille Tansman-Zanuttini, Gérald Hugon, eds. Paris, 2006
• Wendland W., W 89 lat dookoła świata. Aleksander Tansman u źródeł kultury i tożsamości. Łódź, 2013.

Посилання

• Автобіографія композитора(англ.)
• Офіційний сайт [Архівовано 29 червня 2021 у Wayback Machine.](фр.)
• Офіційний сайт(пол.)(англ.)
• Alexandre Tansman. [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.] Biographie [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)(англ.)
• Стаття на сайті Culture.pl [Архівовано 16 листопада 2012 у Wayback Machine.](пол.)
• Tansman Philharmonic [Архівовано 8 травня 2021 у Wayback Machine.]