Олександр (Петровський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Архієпископ Олександр
Епископ Александр (Петровский).jpg
Архієпископ Олександр (Петровський)
Архієпископ Харківський
20 травня 1937 — 24 травня 1940
Церква: УПЦ МП
Попередник: Інокентій (Тихонов)
Архієпископ Вінницький
25 серпня 1933 — 20 травня 1937
Церква: УПЦ МП
Попередник: Філарет (Лінчевський)
Наступник: Інокентій (Тихонов)
Єпископ Уманський,
вікарій Київської єпархії
30 жовтня 1932 — 25 серпня 1933
Церква: УПЦ МП
 
Альма-матер: Волинська духовна семінарія
Ім'я при народженні: Петровський Олександр Феофілович
Народження: 23 серпня 1851(1851-08-23)
Луцьк, Україна
Смерть: 24 травня 1940(1940-05-24) (88 років)
Харків, Україна
Чернецтво: 1900
Єп. хіротонія: 30 жовтня 1932
Олександр у Вікісховищі?

Архієпископ Олександр (в миру Олександр Феофілович Петровський, 23 серпня 1851, Луцьк — 12 травня 1940, Харків) — єпископ Російської Православної Церкви; з 20 травня 1937 року архієпископ Харківський.

Прославлений у лику святих Російської православної церкви в 2000 році.

Учитель[ред. | ред. код]

Народився в родині диякона. Закінчивши чотири класи Волинської духовної семінарії, багато років учителював у народних школах.

Монах[ред. | ред. код]

  • В 1900  пострижений у чернецтво в Донському монастирі Москви і висвячений у сан ієромонаха; згодом возведений у сан архімандрита та призначений намісником Мгарського монастиря.
  • З 1903 — економ і скарбник Туркестанського архієрейського будинку, член Туркестанського єпархіального вчительського ради, Духовної консисторії і Палестинського Товариства.
  • З 1906 — скарбник Успенського монастиря в м. Жировичі Гродненської єпархії.
  • З 1910 — настоятель Лубенського Спасо-Преображенського монастиря.
  • З грудня 1917 — настоятель Псково-Печерського монастиря.

Служіння на Полтавщині[ред. | ред. код]

В 1918 переїхав у Полтаву, жив за архієпископа Феофана (Бистрова).

З 1919 — настоятель скитської церкви Козельщанського Різдва Богородиці жіночого монастиря Полтавської губернії. Згодом — духівник скиту, утвореного частиною черниць монастиря в районі річки Псел. Володів прекрасним тенором, любив спів і умів надихнути народ на загальний спів. Служба відбувалася ревно, за статутом, всеношна тривала не менше чотирьох годин — і проходила з величезним піднесенням. У 1932 скит закрито радянською владою.

У 1932 — намісник Києво-Миколаївського монастиря.

Архієрей[ред. | ред. код]

  • З 30 жовтня 1932 — єпископ Уманський, вікарій Київської єпархії.
  • З 25 серпня 1933 — єпископ Вінницький.
  • З 1937 — архієпископ.
  • З 20 травня 1937 — архієпископ Харківський. У цей час у місті Харкові залишався чинним лише один православний храм — Казанський, який відвідувало стільки людей, що причащання продовжувалося годинами.
Священномученик Олександр (Петровський)

Арешт і загибель у в'язниці[ред. | ред. код]

28 липня 1938 заарештований УНКВС по Харківській області за підозрою в контрреволюційній пропаганді та агітації, як учасник антирадянської церковної організації «іоаннітів», а також за звинуваченням у шпигунстві на користь Польщі.

17 червня 1939 засуджений до 10 років тюремного ув'язнення. Після суду перебував у в'язниці; 5 січня 1940 вирок скасовано і справу було повернуто на дорозслідування — проте звільнений не був, незважаючи на похилий вік. Перебував у корпусі для невиліковно хворих. Помер 24 травня 1940 в лікарні у в'язниці № 1 Харкова на 89-му році життя.

Тіло владики було помилково відправлено з в'язниці в міський судово-медичний морг, а з'ясувавши помилку, з в'язниці надійшла вказівка ​​повернути тіло. Однак віруючі, позначивши місце поховання особливим знаком, змогли підмінити тіло — і таємно поховати владику на Залютинському кладовищі Харкова. У наш час[коли?] мощі священномученика Олександра знаходяться в Свято-Благовіщенському соборі Харкова.

22 червня 1993 визначенням Священного Синоду Української Православної Церкви прославлений як місцевошанований святий Харківської єпархії. Архієрейським собором Російської православної церкви в серпні 2000 причислений до лику загальноросійських святих.

Посилання[ред. | ред. код]