Перейти до вмісту

Олексій Миколайович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олексій Миколайович Романов
рос. Алексей Николаевич Романов
Олексій Миколайович Романов
Олексій Миколайович Романов
Спадкоємець Цесаревич і Великий Князь
30 липня (12 серпня) 1904 — 2 (15) березня 1917
ПопередникМихайло Олександрович
НаступникГеоргій Михайлович

Народився30 липня (12 серпня) 1904(1904-08-12)
Петергоф, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Помер17 липня 1918(1918-07-17) (13 років)
Єкатеринбург, Російська РФСР
ПохованийПетропавлівський собор і Новоспаський монастирd[1][2]
Відомий якаристократ
Громадянство Російська імперія
Національністьнімець
БатькоМикола II
МатиОлександра Федорівна
Релігіяправославний
Нагороди
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святого Олександра Невського
|Орден Серафимів
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Корони Італії
Кавалер ордена Корони Італії
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Підпис

Його́ Імпера́торська Висо́кість Спадкоє́мець Цесаре́вич і Вели́кий Кня́зь Олексі́й Микола́йович (Рома́нов) (30 липня (12 серпня) 1904, Петергоф — 17 липня 1918, Єкатеринбург) — п'ята дитина і єдиний син Миколи ІІ та Олександри Федорівни, спадкоємець імператорського трону.

Біографія

[ред. | ред. код]

У царській сім'ї Олексій Миколайович був довгоочікуваною дитиною, адже у імператриці Олександри Федорівни одна за одною народжувалися тільки дівчата. При народженні був названий Олексієм — на честь святителя Алексія Московського[3] Похрещений у церкві Великого Петергофського палацу 11 серпня 1904 року духівником імператорської сім'ї протопресвітером Іоанном Янишевим. Його хрещеними були: вдовуюча імператриця Марія Федорівна, король Прусський Вільгельм II Гогенцоллерн, король Великої Британії і Ірландії Едуард VII, король Данії, Великий Герцог Гессенський Крістіан IX, принцеса Вікторія Великобританська, Великий Князь Олексій Олександрович, Велика Княгиня Олександра Йосипівна, Великий Князь Михайло Миколайович[4].

По лінії матері Олексій Миколайович успадкував гемофілію, носіями якої були й деякі дочки й внучки англійської королеви Вікторії.

Розстріляний на руках у батька разом з матір'ю та сестрами в Єкатеринбурзі, в Іпатієвському домі у ніч з 16 на 17 липня 1918 року[5]. Чутки про те, що деяким членам царської сім'ї вдалося врятуватися стали ходити майже відразу після розстрілу. За деякими підрахунками число одних тільки Олексіїв за весь час перевалило вже за вісім десятків[6].

У 1981 році канонізований РПЦ за кордоном, а у 2000-му році — Російською православною церквою.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Родовід

[ред. | ред. код]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Микола І
 
 
 
 
 
 
 
Александер II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шарлотта Прусська
 
 
 
 
 
 
 
Александер III
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Людвіг II Гессенський
 
 
 
 
 
 
 
Марія Гессен
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вільгельміна Баденська
 
 
 
 
 
 
 
Микола II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фредерік Вільгельм
 
 
 
 
 
 
 
Кристіан IX
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Луїза Кароліна Гессен-Кассельська
 
 
 
 
 
 
 
Марія Данська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вільгельм Гессен-Кассельський
 
 
 
 
 
 
 
Луїза Гессен-Кассельська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Луїза Шарлотта Данська
 
 
 
 
 
 
 
Алексій
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Людвіг II Гессенський
 
 
 
 
 
 
 
Карл Гессенський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вільгельміна Баденська
 
 
 
 
 
 
 
Людвіг IV
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вільгельм Прусський
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета Прусська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Анна Гессен-Гомбурзька
 
 
 
 
 
 
 
Аліса Гессенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ернест Саксен-Кобург-Готський
 
 
 
 
 
 
 
Альберт Саксен-Кобург-Готський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Луїза Саксен-Гота-Альтенбурзька
 
 
 
 
 
 
 
Аліса Британська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Едуард Авґуст
 
 
 
 
 
 
 
Вікторія І
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вікторія Саксен-Кобург-Заальфельдська
 
 
 
 
 
 

Література

[ред. | ред. код]
  • Хереш Э. Цесаревич Алексей. — Ростов-на-Дону: «Феникс», 1998.
  • «Светлый отрок». Сборник статей о Царевиче-Мученике Алексее и Других Царственных Мучениках. — Jordanville, NY: Printshop of St. Job of Pochaev, Holy Trinity Monastery, 1999-01-01. — 96 с.
  • Л. Б. Максимова Алексий // Православная энциклопедия. Том I. — М.: Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2000. — С. 654-656. — 752 с.
  • «Sverdlov, Yakov Mikhaylovich.» Encyclopædia Britannica. Encyclopaedia Britannica Ultimate Reference Suite. Chicago: Encyclopædia Britannica, 2010

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://web.archive.org/web/20151225033938/http://ria.ru/religion/20151224/1348162800.html
  2. https://nikolay2.ru/lichnost/gde-pohoroneny-romanovy/#perezahoronenie-v-petropavlovskom-sobore
  3. Л. Б. Максимова Алексий // Православная энциклопедия. Том I. — М.: Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2000. — С. 654-656. — 752 с.
  4. «Правительственный Вѣстникъ». 12 (25) августа 1904, № 183, стр. 3 (титулы приведены точно по указанному источнику).
  5. Н. А. Соколов «Вбивство Царської Сім'ї», гл. 23, показання Медведєва.
  6. Документальний фільм « Цесаревич Олексій. Життя і Смерть ». 2004 р., студія «Адамове яблуко»