Олексієво-Дружківка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селище Олексієво-Дружківка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Краматорський район
Громада Дружківська міська громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засновано 1711
Статус із 2024 року
Площа 5.51 км²
Населення 7492 (01.01.2017)[1]
Густота 1360 осіб/км²;
Поштовий індекс 84293—84294
Телефонний код +380 6267
Географічні координати 48°34′50″ пн. ш. 37°36′53″ сх. д. / 48.58056° пн. ш. 37.61472° сх. д. / 48.58056; 37.61472
Висота над рівнем моря 84 м
Водойма р. Кривий Торець


Відстань
Найближча залізнична станція: Кіндратівка
До райцентру:
 - автошляхами: 22,2 км
До обл. центру:
 - фізична: 67 км
 - автошляхами: 74,1 км
Селищна влада
Адреса 84293, Донецька обл., Краматорський район, Дружківська міськрада, смт Олексієво-Дружківка, вул. Серго, 16.
Голова селищної ради Нагорська Юлія Миколаївна
Карта
Олексієво-Дружківка. Карта розташування: Україна
Олексієво-Дружківка
Олексієво-Дружківка
Олексієво-Дружківка. Карта розташування: Донецька область
Олексієво-Дружківка
Олексієво-Дружківка
Мапа

Олексієво-Дружківка у Вікісховищі

Олексі́єво-Дружкі́вка — селище Дружківської міської громади Краматорського району Донецької області, України. Розташоване на річці Кривий Торець (притока Сіверського Дінця). Найближча залізнична станція — Кіндратівка. Населення — 7 959 мешканців. Відстань до райцентру становить близько 22 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Історія[ред. | ред. код]

За даними 1859 року тут існували 2 поселення:

  • Дружківка (Короб'їне), панське село, над річкою Кривий Торець, 71 господа, 521 особа, православна церква, завод;
  • Олексіївка (Осинове), панське село, над річкою Кривий Торець, 62 господи, 535 осіб, 2 заводи.[2]

Виникло в результаті об'єднання в 1939 році сіл Олексіївки та Дружківки.

Сесією Олексієво-Дружківської селищної ради затверджено рік заснування селища — 1711.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення селища становило 7959 осіб, із них 76,38 % зазначили рідною мову українську, 23,17 % — російську, 0,16 % — білоруську, 0,04 % — молдовську, 0,03 % — вірменську, 0,01 % — польську[3]

Промисловість[ред. | ред. код]

У селищі розташований «Кіндратівський вогнетривкий завод», що спеціалізується на виробництві вогнетривких виробів для металургійної промисловості. Також працює «Кондитерська Фабрика «ДРУЖКІВСЬКА» (колишня «Дружківська харчосмакова фабрика»), продукція якої відома в багатьох містах області.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

На північ від селища (48°35′43″ пн. ш. 37°36′44″ сх. д. / 48.59528° пн. ш. 37.61222° сх. д. / 48.59528; 37.61222) розташована геологічна пам'ятка «Дружківські скам'янілі дерева» — скам'янілі стовбури араукарій віком близько 250 мільйонів років на території колишнього кар'єру.

Персоналії[ред. | ред. код]

Пам’ятники та меморіали[ред. | ред. код]

На південний схід від села, обабіч траси на Костянтинівку, на схилах знаходяться два пам’ятника з вапняку, виконані на тему слов’янському, давньоруському та козацькому періоду історії України. Пам’ятники знаходяться на височині і добре видні з дороги.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 23 березня 2014. 

Посилання[ред. | ред. код]