Олексієво-Дружківка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Олексієво-Дружківка
Олексієво-Дружківка
Розташування міста Олексієво-Дружківка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Дружківка
Рада Олексієво-Дружківська селищна рада
Код КОАТУУ: 1411745300
Основні дані
Статус з 1938 року
Площа  км²
Населення 7704 (01.01.2013)[1]
Поштовий індекс 84293—84294
Телефонний код +380 6267
Географічні координати 48°34′50″ пн. ш. 37°36′53″ сх. д. / 48.58056° пн. ш. 37.61472° сх. д. / 48.58056; 37.61472
Висота над рівнем моря 84 м
Водойма р. Кривий Торець
Відстань
Найближча залізнична станція: Кіндратівка
До райцентру:
 - автошляхами: 8,6 км
До обл. центру:
 - фізична: 67 км
 - автошляхами: 74,1 км
Селищна влада
Адреса 84293, Донецька обл., Дружківська міськрада, смт Олексієво-Дружківка, вул. Серго, 16, 5-20-26
Голова селищної ради Нагорська Юлія Миколаївна
Карта
Олексієво-Дружківка is located in Україна
Олексієво-Дружківка
Олексієво-Дружківка
Олексієво-Дружківка is located in Донецька область
Олексієво-Дружківка
Олексієво-Дружківка

Олексі́єво-Дружкі́вка — селище міського типу в Донецькій області України, підпорядковане Дружківський міськраді. Розташоване на річці Кривий Торець (притока Сіверського Дінця). Найближча залізнична станція — Кіндратівка. Населення — 7 959 мешканців. Відстань до райцентру становить близько 8 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Історія[ред.ред. код]

За даними 1859 року тут існували 2 поселення:

  • Дружківка (Короб'їне), панське село, над річкою Кривий Торець, 71 господа, 521 особа, православна церква, завод;
  • Олексіївка (Осинове), панське село, над річкою Кривий Торець, 62 господи, 535 осіб, 2 заводи.[2]

Виникло в результаті об'єднання в 1939 році сіл Олексіївки та Дружківки.

Сесією Олексієво-Дружківської селищної ради затверджено рік заснування селища — 1711.

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису 2001 року населення селища становило 7959 осіб, із них 76,38 % зазначили рідною мову українську, 23,17 % — російську, 0,16 % — білоруську, 0,04 % — молдовську, 0,03 % — вірменську, 0,01 % — польську[3]

Промисловість[ред.ред. код]

У селищі розташований «Кіндратівський вогнетривкий завод», що спеціалізується на виробництві вогнетривких виробів для металургійної промисловості. Також працює «Дружківська харчосмакова фабрика», продукція якої відома в багатьох містах області.

Пам'ятки[ред.ред. код]

На північ від селища (48°35′43″ пн. ш. 37°36′44″ сх. д. / 48.59528° пн. ш. 37.61222° сх. д. / 48.59528; 37.61222) розташована геологічна пам'ятка «Дружківські скам'янілі дерева» — скам'янілі стовбури араукарій віком близько 250 мільйонів років на території колишнього кар'єру.

Персоналії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року, Київ-2013 (pdf)
  2. Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел (По сведениям 1859 года). 42 выпуска - Санкт-Петербург.: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1861-1885.
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua

Посилання[ред.ред. код]