Олексієнко Сергій Олександрович
| Сергій Олексієнко Олексієнко Сергій Олександрович | ||
|---|---|---|
 Майор | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
4 жовтня 1987 м. Фастів, Київська область, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть |
1 березня 2022 (34 роки) м. Васильків, Київська область, Україна | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Формування | 38 ОНЦ | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Сергій Олександрович Олексієнко (4 жовтня 1987, Фастів, Українська РСР, СРСР — 1 березня 2022, Васильків, Київська область, Україна) — майор Збройних сил України, відзначився у ході російського вторгнення в Україну.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1987 року в місті Фастів на Київщині, закінчив Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка (військовий психолог). Розпочав військову службу у Василькові молодшим лейтенантом. У 2015—2016 роках брав участь в антитерористичній операції на сході України, в районі Мар'їнки Донецької області. На початку 2022 року — майор, заступник командира батальйону з морально-психологічного забезпечення. Загинув 1 березня 2022 року під час боїв за Васильків. Похований 2 березня у Фастові, на Інтернаціональному кладовищі.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — Анна (з 2009), дочки: Марія (2011) та Олександра (2018). Мати — Ольга Анатоліївна, батько — Олександр Миколайович.
Вшанування[ред. | ред. код]
У жовтні 2022 року вулицю Ватутіна у Фастові перейменували на вулицю Сергія Олексієнка[1].
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2][3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У Фастові перейменували 37 вулиць. mykyivregion.com.ua (укр.). Процитовано 27 листопада 2023.
- ↑ Указ Президента України від 13 березня 2022 року № 131/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Президент нагородив менеджера Укрпошти Чижикова, який збив літак, і ще 250 військових. novynarnia.com (укр.). 14 березня 2022. Процитовано 29 листопада 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |