Олексіївка (Краснокутський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Олексіївка
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Краснокутський
Рада/громада Олексіївська сільська рада
Код КОАТУУ 6323580301
Облікова картка Олексіївка 
Основні дані
Засноване 1650
Населення 789
Площа 3,005 км²
Густота населення 262,56 осіб/км²
Поштовий індекс 62051
Телефонний код +380 5756
Географічні дані
Географічні координати 49°55′23″ пн. ш. 35°20′16″ сх. д. / 49.92306° пн. ш. 35.33778° сх. д. / 49.92306; 35.33778Координати: 49°55′23″ пн. ш. 35°20′16″ сх. д. / 49.92306° пн. ш. 35.33778° сх. д. / 49.92306; 35.33778
Середня висота
над рівнем моря
179 м
Найближча залізнична станція Водяна
Місцева влада
Адреса ради 62051, с. Олексіївка, вул. Шкільна, 1; тел. 9-62-24
Сільський голова Лучковська Лілія Анатоліївна
Карта
Олексіївка is located in Україна
Олексіївка
Олексіївка
Олексіївка is located in Харківська область
Олексіївка
Олексіївка

Олексі́ївка — село в Україні, у Краснокутському районі Харківської області. Населення становить 789 осіб. Орган місцевого самоврядування — Олексіївська сільська рада.

Географічне розташування[ред.ред. код]

В селі бере початок річка Княжна, ліва притока Сухого Мерчика.

Село Олексіївка знаходиться на відстані 3 км від річки Коломак. До села примикають великі лісові масиви (дуб).

Поруч із селом проходить залізниця, за 2 км станція Водяна.

Історичні відомості[ред.ред. код]

Давня історія[ред.ред. код]

Історія села охоплює період понад три століття. Роком заснування села прийнято вважати — 1674, хоча перші переселенці з середнього Подніпров'я (наймовірніше з Київщини) з'явилися ще на початку ХVІІ століття. В архівах церкви Святої Покрови згадується про перших поселенців на чолі з ватажком Сірком.

Запис від 1643 року вказує на заснування поселення Черемушний хутір. 1674 року на хуторі було побудовано Піраміду, яка складалася з дванадцяти склепів та великої кімнати для проведення богослужінь. Напевно, ще було викарбувано дату заснування села — 1674 рік.

У 1719 році Черемушний Хутір перейменовано на село Олексіївку.

В різні роки нашими селами володіли пани: Алексєєв, Потбуцький, Кустуровський, Веселовський, Щербатовський, Харитоненко, Качаловський, Філітов, Фалькенштейн, Дублянський.

За даними на 1864 рік у власницькому селі Валківського повіту Харківської губернії, мешкало 584 особи (287 чоловічої статі та 297 — жіночої), налічувалось 126 дворових господарств, існувала православна церква, бурякоцукровий і цегельний завод[1].

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Олексіївської волості, мешкало 1000 осіб, налічувалось 195 дворових господарств, існували православна церква, поштова станція, 3 лавки, відбувалось 2 ярмарки на рік[2]. За 2 версти — залізнична станція Водяна.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1424 осіб (715 чоловічої статі та 709 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].

В 1854 році була збудована кам'яна церква Святої Покрови.

У селі розташована садиба М. П. Качалова «Олексіївка» загальною площею землі у 500 десятин. У господарстві було запроваджено восьмипільну систему обробітку ґрунту з травосіянням.

У 1886 р. в селі збудовано школу на 4 класи. На початку XX ст. у селі діяло дві школи земська (державна) і церковно-приходська, в яких навчалися також і діти з навколишніх сіл.

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 2337 осіб[4].

ХХ століття[ред.ред. код]

Радянську владу в селі Олексіївка було встановлено у грудні 1917 року. Першим головою Олексіївської волосяної ради було обрано Єременка Григорія Івановича. На території села було три колгоспи: імені Артема, Перебудова та імені Воровського. В 1932 році сільськими комсомольськими активістами було зруйновано церкву Святої Покрови. Під час Голодомору 1932—1933 рр. село було занесено на «Чорну дошку» Харківської області. Під час Другої Світової війни село було окуповано гітлерівцями з жовтня 1941 року по вересень 1943року. З січня 1965 року село Олексіївка знаходиться у складі новоствореного Краснокутського району.

Персоналії[ред.ред. код]

Також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-247)
  4. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.