Олексіївська (станція метро, Харків)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Олексіївська (значення).

Олексіївська
Харківський метрополітен Олексіївська лінія
Загальні дані
Тип	колонна двопрогінна
Проєктна назва	Інтернаціональна
Платформи
Кількість	одна
Тип	острівна
Форма	пряма
Довжина	102 м
Ширина	13 м
Будівництво
Дата відкриття	21 грудня 2010
Архітектор(и)	Чечельницький П., Чечельницький С., Карпенко I.
Інженер(и)-конструктор(и)	Денисюк Р., Коба Л., Ганіна Т.
Художник(и)	Моргунов І., Єрофеєва О., Моргунова А.
Транспорт
Район міста	Шевченківський район
Виходи до	Ахсарова, просп. Людвіга Свободи
Наземний транспорт	Тр: 2, 40, 58; А: 63
Інше
Час відкриття	05:30
Час закриття	22:00
Географічні координати	50°02′57″ пн. ш. 36°12′28″ сх. д.
Стільниковий зв'язок	Kyivstar, Vodafone

«Олексі́ївська» — 29-та станція Харківського метрополітену. Розташована на Олексіївській лінії метро за станцією «23 Серпня», наступна станція — Перемога. Відкрита 21 грудня 2010 року.

До відкриття станції «Перемога» була кінцевою.

Знаходиться в Олексіївському житловому масиві, на перехресті проспекту Людвіга Свободи та вулиці Ахсарова. Виходи з південного вестибюля ведуть до гуртожитків студмістечка на вулиці Мирослава Мисли та до 335-го мікрорайону. Із північного вестибюля можна потрапити на проспект Людвіга Свободи до 336-го та 337-го мікрорайонів, а також до зупинки транспорту, що прямує вглиб Олексіївки. Підземний перехід північного вестибюля з’єднує обидві сторони проспекту.

Історія будівництва

Згідно з плянами розвитку Харківського метрополітену 1980-х років, станція мала відкритися ще у 1995 році разом із трьома іншими станціями Олексіївської лінії — «Ботанічний сад», «23 Серпня» та «Проспект Перемоги». Однак розпад Сюозу РСР і наступна економічна криза внесли свої корективи.

Первісно станцію планували назвати «Інтернаціональною», але у 2000-х роках назву змінили на «Олексіївська».

Будівництво, розпочате у 1992 році, було швидко заморожене.

Лише у 2004 році роботи відновилися — напередодні введення в експлуатацію станцій «Ботанічний сад» та «23 Серпня». Восени того ж року було проведено опитування харків’ян, і міська комісія з топоніміки та охорони історико-культурного середовища схвалила цю назву. 06 липня 2005 року її закріпили рішенням міської ради.

Після трагічної загибелі Євгена Кушнарьова у 2007 році обговорювався варіант назвати станцію на його честь, але зрештою вона відкрилася як «Олексіївська» – ця назва прив’язана до історичної місцевості й позбавлена політичного підтексту.

У вересні 2005 року перекрили наскрізний рух по вулиці Ахсарова й почали виїмку ґрунту на місці майбутньої станції.

Заплянований термін відкриття (23 серпня 2007 року) виявився нереальним через фінансові труднощі.

Будівництво неодноразово зупинялося, але завдяки регулярному фінансуванню з жовтня 2009 року завершення стало можливим у 2010 році.

23 жовтня 2010 року на станцію прибув перший пробний поїзд, а 21 грудня того ж року вона була офіційно відкрита для пасажирів.

До пускового комплексу увійшли не лише ділянка між станціями «23 Серпня» та «Олексіївська», а й тунелі до майбутньої станції «Проспект Перемоги». У цих тунелях організували оборот складів та їх нічне відстоювання, адже окремого депо для Олексіївської лінії наразі не існує.

Перед відкриттям станції, українські ЗМІ повідомили про встановлення на станції метро «Олексіївська» 10 лавок загальною вартістю 630 тис. ₴, придбання яких погодило Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини Чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

У керівництві Департаменту будівництва і дорожнього господарства запевнили, що лавки виготовлені за індивідуальними технологіями. Тим часом, лавки виготовлені з дуба і відзначаються аскетичним дизайном. У попередніх планах значилося придбання металевих лавок за неназвану, проте значно меншу суму.

Технічна характеристика

Колійна стіна (до 2011 року)

• Колонна двопрогінна станція мілкого закладення з острівною прямою плятформою.
• Станція з колійним розвитком — протишерстний з'їзд з боку станції «Перемога».

«Олексіївська» збудована за індивідуальним проєктом із одним рядом колон, розташованих по центру плятформи, що надає станції певної схожості з «Центральним ринком», де аналогічне рішення було вимушеним після реконструкції 1996 року.

Колони облицьовані білим грецьким мармуром, у нижній частині їх оточує периметр із лавами. Підлога викладена сірим гранітом українських родовищ.

Ширина платформи збільшена до 13 метрів — це друга станція харківського метро з розширеною плятформою після «Університету».

Колійні стіни оздоблені червоно-сірим гранітом та прикрашені шістьма художніми вставками (по три з кожного боку), виконаними у техніці «емаль на міді» за задумом авторів — художників І. Моргунова та О. Єрофеєвої. Символізують весну й осінь, викликаючи асоціації з вікнами та птахами.

Назва станції на стінах стилізована під каліграфічний рукопис — подібне рішення раніше застосовувалося лише на станції «Ярослава Мудрого».

Первісний проєкт передбачав балькони консольної конструкції над путовими стінами, але від цієї ідеї відмовилися задля здешевлення.

Наземні виходи «Олексіївської» накриті шатровими скляними конструкціями, що вирізняє їх серед інших станцій метро. Подібне рішення використане лише на виході зі станції «Академіка Барабашова» (2005 рік).

Джерела

• Програма будівництва Харківського метрополітену на офіційному сайті Харківського метрополітену