Олена (свята)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гелена
Brosen icon constantine helena.jpg
Костянтин та Олена
Свята Рівноапостольна
лат. Flavia Iulia Helena Augusta
У миру: Флавія Юлія Гелена Августа
Народилася 250
Helenopolisd, Туреччина
Померла 330
Константинополь, Europad, Римська імперія, Стародавній Рим або Нікомедія, Ялова, Туреччина
Поховання Mausoleum of Helenad, Трірський кафедральний собор, Ватиканські музеї і Laterand
Шанується усіма християнами
Канонізована Після 330 року
У лику святий
Медіафайли на Вікісховищі

Олена[1][2] (грец. Ἁγία Ἑλένη; Флавія Юлія Гелена Августа, лат. Flavia Iulia Helena Augusta, ~250, Геленополіс, Туреччина — 330, Константинополь або Нікомедія, Стародавній Рим) — жінка римського імператора Констанція I Хлора і мати імператора Костянтина Великого.


Повний Родовід[ред. | ред. код]

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
невідомий чоловік
 
 
 
 
 
 
 
невідомо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
невідома жінка
 
 
 
 
 
 
 
Тегван Кульгавий
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
невідомий чоловік
 
 
 
 
 
 
 
невідомо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
невідома жінка
 
 
 
 
 
 
 
Коель
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
невідомий чоловік
 
 
 
 
 
 
 
невідомо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
невідома жінка
 
 
 
 
 
 
 
невідомо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
невідомий чоловік
 
 
 
 
 
 
 
невідомо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
невідома жінка
 
 
 
 
 
 
 
Свята Гелена,
Римська Імператриця
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Герайнт ап Ейнуд
 
 
 
 
 
 
 
Конан Меріадок
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
матір Конана
 
 
 
 
 
 
 
Гадеон ап Конан
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Донольт
 
 
 
 
 
 
 
Свята Урсула
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
матір Урсули
 
 
 
 
 
 
 
Істрадвал
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
невідомо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
невідомо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
невідомо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Біографія[ред. | ред. код]

Згідно з деякими джерелами[3] королева Олена була дочкою британського князя (кунінга) Коеля і можливо родичкою Марка — першого християнського правителя Британії за часів, коли в Британії проповідував апостол Симон Зилот Кананіт.

Вихована в християнській вірі. Перша жінка римського імператора Констанція I Хлора, від шлюбу з яким народився майбутній римський імператор Костянтин. Саме він першим з правителів Риму прийняв християнство, встав на захист громадян своєї держави, які її сповідували, офіційно визнав її найбільш поширеним віросповіданням у царстві Римському того часу і врешті-решт, з власної волі, як правитель царства, зробив християнство і його цінності основою своєї держави, а прийняття християнської віри — основною умовою для отримання римського громадянства. Очевидно, що християнське виховання отримане в дитинстві від матері Олени зіграло в становленні особистості Костянтина далеко не останню роль.

Імператриця Олена відома своєю державницькою, правозахисною і дослідницькою діяльністю, а також проведеними нею розкопками в Єрусалимі, під час яких було знайдено Животворний Хрест та інші реліквії Страстей Христових.

Багато людей і християнських спільнот в усьому світі вшановують Олену разом з її сином, царем Костянтином як святу та рівноапостольну, визнаючи їх вагомий внесок як у захист християнської спільноти і християн в часи їх правління у Римській імперії, так і в поширення серед жителів їх царства і людства в цілому православної віри — діяльність, яка уподібнює їх першим апостолам.

Пізніше, подібно до Олени і Костянтина за внесок у захист і утвердження християнської віри на Русі ім'я рівноапостольних буде дано також правителям Київської Русі — великій княгині Ользі (у хрещенні теж Олені) і великому князю Володимиру (в хрещенні — Василеві).

Джерела[ред. | ред. код]

  1. 3 червня Православна Церква урочисто звершує пам'ять святих рівноапостольних царя Костянтина і його матері цариці Олени
  2. Життя святих
  3. http://krotov.info/history/04/alymov/alym_08.html

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]