Оленівка (Волноваський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Оленівка
Залізнична станція Оленівка
Залізнична станція Оленівка
Оленівка
Розташування міста Оленівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Волноваський район
Рада Оленівська селищна рада
Код КОАТУУ: 1421557100
Основні дані
Засноване 1840
Статус з 1938 року
Площа 5.4589 км²
Населення 4573 (01.01.2017)[1]
Густота 837.7 осіб/км²
Поштовий індекс 85710
Телефонний код +380 6244
Географічні координати 47°49′53″ пн. ш. 37°39′36″ сх. д. / 47.83139° пн. ш. 37.66000° сх. д. / 47.83139; 37.66000Координати: 47°49′53″ пн. ш. 37°39′36″ сх. д. / 47.83139° пн. ш. 37.66000° сх. д. / 47.83139; 37.66000
Висота над рівнем моря 216 м
Водойма балка Долинь Тарама
Відстань
Найближча залізнична станція: Оленівка
До райцентру:
 - фізична: 28 км
 - залізницею: 32 км
 - автошляхами: 33,6 км
До обл. центру:
 - фізична: 20,5 км
 - залізницею: 26 км
 - автошляхами: 27,5 км
Селищна влада
Адреса 85710, Донецька обл., Волноваський р-н, смт Оленівка, вул. Леніна, 11
Голова селищної ради Кучеренко Віктор Валентинович
Карта
Оленівка is located in Україна
Оленівка
Оленівка
Оленівка is located in Донецька область
Оленівка
Оленівка

Commons-logo.svg Оленівка у Вікісховищі

Оле́нівка — селище міського типу Волноваського району Донецької області України. Відстань до райцентру становить близько 33 км і проходить автошляхом Н20. Оленівка підпорядкована Оленівській селищній раді.

Загальні відомості[ред.ред. код]

У селищі розташована залізнична станція Оленівка на лінії Волноваха — Рутченкове. Через Оленівку проходить траса національного значення Н20 (Маріуполь — Слов'янськ).

Територія селищної ради перебуває на межі з Мар'їнським районом Донецької області.

Центральна садиба багатогалузевого колгоспу ім. Ілліча міститься в Оленівці. Артіль має — 263З га орної землі. Спеціалізується на виробництві продуктів тваринництва. Вирощуються зернові культури. На території Оленівки — вагонне депо, комбінат хлібопродуктів, борошномельний завод із комбікормовим цехом. Державний лісорозсадник, що займає 500 га, кожного року дає народному господарству 130 тис. плодово-ягідних і 375 тис. декоративних саджанців.

В Оленівці працюють 2 середні школи, школа робітничої молоді, училище механізації сільського господарства. Є палац культури, кінотеатр, бібліотека. Функціонує лікарня, де трудяться 30 лікарів і 95 чоловік середнього медичного персоналу. Працюють 6 магазинів, будинок побуту. 35 жителів Оленівки мають автомашини, 200 — мотоцикли; у кожному другому будинку телевізор. У селищі живуть: активний учасник колективізації, колишній голова колгоспу ім. Ілліча, персональний пенсіонер, Герой Соціалістичної Праці Т. Д. Щербина, ланкова Л. М. Гребенник, нагороджена орденом Леніна та Г. Я. Закревський, якого за довголітню службу на залізничному транспорті також удостоєно ордена Леніна. Всього за трудову доблесть нагороджено 7 чоловік.

Історія[ред.ред. код]

Заснована Оленівка у 1840 році переселенцями з Полтавської і Харківської губерній. У січні 1918 року тут обрано Раду селянських депутатів. 30 липня 1920 року створено КНС (голова — Д. І. Гайдук). З наближенням врангелівців в жовтні 1920 року організовано ревком, який очолив І. І. Ручка (з 21 листопада того ж року він — голова виконкому Ради).

Війна на сході України[ред.ред. код]

24 серпня 2014 року бойовики ДНР почали наступ на селище Оленівка; о 4 годині ранку, після артилерійської підготовки із застосуванням систем залпового вогню, за підтримки 5 танків терористи ДНР почали наступ з Донецька. Наступ був невдалий, бойовики втратили 3 танки, 1 з яких українські війська взяли у якості трофея.[2]

Перебуває під контролем незаконних озброєних формувань так званої ДНР.

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису 2001 року населення селища становило 4801 особа, з них 81,48 % зазначили рідною мову українську, 17,79 % — російську, 0,06 % — білоруську та 0,02 % — грецьку мову[3].

Персоналії[ред.ред. код]

У селищі народилися:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Юрий Бирюков: Один против четырех: подвиг танкиста Николая Тишика. Расследования (ru). Процитовано 2017-09-11. 
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область

Посилання[ред.ред. код]