Олесине

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Олесине
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Козівський
Рада/громада Олесинська сільська рада
Код КОАТУУ 6123086101
Облікова картка Олесине 
Locator Dot2.gif
Розташування села Олесине
Основні дані
Засноване 1820
Населення 532
Територія 0.233 км²
Густота населення 2283.26 осіб/км²
Поштовий індекс 47641
Телефонний код +380 3547
Географічні дані
Географічні координати 49°29′19″ пн. ш. 25°10′04″ сх. д. / 49.48861° пн. ш. 25.16778° сх. д. / 49.48861; 25.16778Координати: 49°29′19″ пн. ш. 25°10′04″ сх. д. / 49.48861° пн. ш. 25.16778° сх. д. / 49.48861; 25.16778
Водойми Ценівка
Відстань до
районного центру
7 км
Найближча залізнична станція Козова
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради 47641, с.Олесине, вул.Центральна, 6

напроти Божикової хати

Карта
Олесине is located in Україна
Олесине
Олесине
Олесине is located in Тернопільська область
Олесине
Олесине

Оле́сине — село Козівського району Тернопільської області. Розташоване на річці Ценівка, на заході району. Центр Олесинської сільради, якій підпорядковане село Уритва.

Населення — 532 особи (2001).

Історія[ред.ред. код]

Перша писемна згадка — 1553 року.

Існує легенда про заснування села:

« На території сіл нинішнього Козівського району проживав пан (дані про якого не збереглися). У нього не було сина, якому він міг би передати землі та маєток, але він мав чотири дочки, Теофілію, Вікторію, Гелену та Олесю. Коли пан був старий та хворий, він покликав доньок і сказав, що належні йому землі він ділить між ними.

Після смерті батька, дочки, кожна на своїй землі зробили забудови маєтків. В подальшому ці забудови розрослися, кругом них посилилися люди які там працювали і так отворилися села.

Пан розподілив землі між дочками, починаючи від старшої, Теофілії, потім Вікторії, Гелени та Олесі. В наш час там розташовані села, Теофіпілка, Вікторівка, Геленки та Олесине.

Олеся була наймолодшою і улюбленою дочкою, а тому батько дав їй найкращу землю і найродючішу. Дівчина була доброю і чуйною, її любили селяни і тому село було назване в її честь «Олесине».

 »

Діяли українські товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа» та інші, кооператива.

Наприкінці 19 ст. великим земельним власником у селі був граф Станіслав Потоцький.

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[1]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 99,62
російська 0,38

Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Церква зіслання Святого Духа
  • Церква зіслання Святого Духа,(1938, мурована).

Споруджено пам'ятники:

  • воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967),
  • О. Дяківу-Горновому (1997, скульптор І. Козлик),
  • встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1861),
  • насипана символічна могила Борцям за волю України (1992).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Працюють Олесинська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.[2], Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

  • Осип Дяків-Горновий (1921—1950) — діяч ОУН та вояк УПА.
  • Василь Боднар (нар. 1976) — Генеральний консул України в Стамбулі (з 2015), Представник України при Організації Чорноморського Економічного Співробітництва, 2016.
  • С. Горохівський — український військовик.
  • Степан Кусень (нар. 1928) — український вчений-біохімік.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.