Олесь Прудников

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Олесь Прудніков)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олесь Прудников
Алесь Пруднікаў
Олесь Прудников
Ім'я при народженні Олександр Трохимович Прудников
Народився 1 (14) квітня 1910(1910-04-14)
село Старий Дєдін (Климовицький повіт Могилевської губернії)
Помер 5 серпня 1941(1941-08-05) (31 рік)
село Утукі Кондопожського району Карело-Фінської РСР
·загиблий у бою
Громадянство СРСР СРСР
Національність білорус
Діяльність поет
Alma mater Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка (1933), Російський державний педагогічний інститут імені О. І. Герцена (1938) і Петрозаводський державний університет (1941)
Мова творів білоруська
Роки активності 19261941
Членство Q17044985?
Родичі Прудніков Павло Івановіч

Пру́дников Олесь (Олекса́ндр Трохи́мович) (біл. Алесь (Аляксандр Трафімавіч) Пруднікаў; 1 (14) квітня 1910(19100414), село Старий Дєдін Климовицького повіту Могилевської губернії — 5 серпня 1941, село Утукі Кондопожського району Карело-Фінської РСР) — білоруський поет у зоні окупації СССР. Двоюрідний брат письменника Павла Прудникова.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. Батько Трохим був призваний на фронт під час першої світової війни, був важко поранений і помер[1]. У складний час воєн Алесь довго не міг знайти стабільного місця навчання. У 19241930 рр. навчався в семирічній школі в сусідньому селі Мілославіци. У 1930 р. працював на будівництві залізниці Осиповичі — Могильов — Рославль, потім — на новобудовах Мінська, з 1931 р. — на республіканській книжкової базі, у Державному видавництві Білорусі, в БелТА. Навчався на творчому відділенні Мінського педагогічного інституту (19321933 рр.). У березні 1933 р. був заарештований, але через вісім місяців був звільнений з в'язниці і відразу ж призваний до лав Червоної Армії, де прослужив до 1935 р. У 19351936 рр. був співробітником Климовицькому районної газети «Комуна». Закінчив Ленінградський педагогічний інститут (1938 р.). Працював вчителем, інспектором Петровського (тепер Кондопожського) району Карельської АРСР (у 19401956 рр.. — Карело-Фінська РСР), одночасно навчався заочно на філологічному факультеті Карельського університету. З перших днів війни був на фронті розвідником. Загинув 5 серпня 1941 біля села Утуки Кондопозького району в Карелії. Реабілітований у 1956 р.[2]

Творчість[ред. | ред. код]

Творчу діяльність почав в 1926 році як шкільний поет разом з Павлом Прудниковим. Розгорнулися час шкільного навчання процеси белорусізаціі в БРСР посприяли тому, що Алесь створював свої вірші білоруською мовою. Паралельно був позаштатним кореспондентом деяких газет. Так, наприклад, коли був знайдений скарб старовинних монет в селі Старий Дєдін, він з Павлом написав про це репортаж в газету «Беларуская вьоска»[3]. (Докладніше про це дивіться у статті Старий Дєдін) Перші вірші з'явилися у пресі в 1930 р. У 1932 році окремим виданням вийшла поема «Земні зірки» (біл. «Зямныя зоры»), в якій описав будівництва першої п'ятирічки[4]. Добірка віршів розміщена у збірнику «Кров'ю серця» (біл. «Крывёю сэрца», 1967 р.).

Видання творів[ред. | ред. код]

  • Пруднікаў, А. Зямныя зоры / Алесь Пруднікаў. — Мн., Дзяржаўнае выдавецтва Беларусі, 1932.
  • Крывёю сэрца / укладальнік А. Вялюгін. — Мн., Беларусь, 1967. С. 116—122.

Література[ред. | ред. код]

  • Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 13: Праміле — Рэлаксін/ Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн, 2001. — 576 с.: іл. — С. 48.
  • Беларускія пісьменнікі (1917—1990): Даведнік / Склад. А. К. Гардзінскі; Нав. рэд. А. Л. Верабей. — Мн., Маст. літ., 1994. — С. 441—442.
  • Маракоў Л. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі. 1794—1991. Том II. — С. 159—160.
  • Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Клімавіцк. р-на. — Мн.: Універсітэцкае, 1995. — 645 с.: іл. — С. 624.
  • Пруднікаў П. Далёкае, але не забытае: Успаміны. — Мн., Маст. літ., 1988. — 175 с. — С. 149—154.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Пруднікаў, П. Далёкае і блізкае // Вытокі песні. Аўтабіяграфіі беларускіх пісьменнікаў. Мн., Маст. літ., 1973. — С. 227
  2. Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 13. — Мн.: БелЭн, 2001. — С. 48.
  3. Земля древних кладов — Климовичский райисполком. Официальный сайт. Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 9 червня 2011. 
  4. Памяць. С. 624.

Інтернет-посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]