Олеша (Тлумацький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Олеша
Beauplan special fragment 7 Buchach.jpg
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Тлумацький район
Рада/громада Олешанська сільська рада
Код КОАТУУ 2625686201
Основні дані
Засноване 1441
Населення 1925
Площа 26,551 км²
Густота населення 72,5 осіб/км²
Поштовий індекс 78040
Телефонний код +380 03479
Географічні дані
Географічні координати 48°50′11″ пн. ш. 25°08′11″ сх. д. / 48.83639° пн. ш. 25.13639° сх. д. / 48.83639; 25.13639Координати: 48°50′11″ пн. ш. 25°08′11″ сх. д. / 48.83639° пн. ш. 25.13639° сх. д. / 48.83639; 25.13639
Місцева влада
Адреса ради 78040, Івано-Франківська обл., Тлумацький р-н, с. Олеша , тел. 6-35-40
Карта
Олеша is located in Україна
Олеша
Олеша
Олеша is located in Івано-Франківська область
Олеша
Олеша

Оле́шасело Тлумацького району Івано-Франківської області. лежить у долині, за 4 км від Дністра, за 16 км від районного центру, до залізничної станції Івано-Франківськ — 39 км. Населення — 1925 чоловік. Сільраді підпорядковане село Соколівка. Засноване 1441 р.[джерело?]

Історія[ред.ред. код]

На території села знайдено скарб бронзових знарядь праці доби пізньої бронзи.

Село Олеша вперше згадується у Галицько-Волинському літопису 1205—1292 pp. Селяни Олеші разом з жителями навколишніх сіл і міст під проводом полковника Я. Поповича з Тлумача і сотника О. Чевадського з Олеші брали участь у визвольній війні 1648—1654 років.

У 1934-1939 рр. село було центром об’єднаної сільської ґміни Олєша Тлумацького повіту.

У 1939 році в Олеші проживало 4 300 мешканців, з них 4 150 українців-грекокатоликів, 120 українців-римокатоликів, 20 поляків і 10 євреїв[1]

У селі — середня школа, клуб, 2 бібліотеки, лікувальна амбулаторія; універмаг, павільйон побутового обслуговування. Вищу й середню освіту здобули 360 жителів села. Тракторист П. Д. Українець був делегатом III Всесоюзного з'їзду колгоспників.

Церква[ред.ред. код]

Шематизм всего клира греко-католицької епархії Станиславівської на рік Божий 1938.

13.Олеша Село. Парохія. Церква Арх. Михаїла, дер., вист. 1900 р. вимальована в рр. 1936 і 1937 - Патрон: Преосвященний Ординаріят. - Парох: о. Корнель Сильвестр Стрийський, род. 1878, рукоп. 1908, інс. 1925, жен. - Ч. д. гр.-кат. 5671, лат. 105, жид. 5. - Школа 7-клясова, утраквістична. Брацтво звичайне і Неустанної Помочі П. Д. М., членів 650. При церкві Хрестна дорога. - Воєвід. Станиславів, Суд, Каса скарб., телґ. і зал. Товмач 11 км, пошта Олеша к. Товмача.

Церква згоріла 17 лютого 2002 р.

Православна церква Архистратига Михаїла УПЦ КП. Розпочато будівництво 1993 р. Освячена 16.09.2001 р., Митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Андрієм (Абрамчуком).

Священики[ред.ред. код]

* о. Йосип Кисилевський

народився 1856 р.

батько: Микола Кисілевський нар. 9 травня 1813 пом. 11 лютого 1886

мати: Вікторія Бобровська нар. 1823 пом. 23 грудня 1908

дружина: Анна Соневицька нар. 1865 пом. 1946

1885 посвята у духовний сан священика.

з 1885 до 1888 с. Звинячка, Борщівський повіт, сотрудник

1886 народження дитини: Нестор Кисілевський нар. 1886 пом. 1945

з 1888 до 1889 с. Вовківці, Борщівський повіт, сотрудник

з 1889 до 1905 с. Рошнів, Товмацький повіт, парох

1890 народження дитини: Рошнів, Товмацький повіт, Кость Кисілевський нар. 23 лютого 1890 пом. 20 вересня 1974

1891 народження дитини: Ірина Кисілевська (Величковська) нар. 1891

1893 народження дитини: Мирон Андрій Кисілевський нар. 1893 пом. 1975

1897 народження дитини: Марія Дарія Кисілевська (Попенюк) нар. 1897 пом. 1983

1899 народження дитини: Ярослав Кисілевський нар. 5 липня 1899 пом. 16 серпня 1988

з 1905 до 1910 с. Олеша, Товмацький повіт, парох

Помер 17 березня 1910 р. с. Олеша, Товмацький повіт

* о. Корнилій-Сильвестр Стрийський

народився 1878 р., рукоположений 1908 р., згідно Шематизму Станіславівської єпархії за 1938 рік

* о. Тадей Сурак народився 1938 р. с.Кутище. Помер 2003 р.

* о. Михайло Завойський

* о. Іван Луцький

* о. Йосип Вірста

* о. Ярослав Дерлиця народився 1895 р.

Батько: Микола Дерлиця нар. 23 квітня 1866 р. пом. 14 березня 1934 р.

Мати: Теодора Долинська (Дерлиця) пом. до 1914 р.

1928 висвячений в сан священика:

1928 служіння: м. Чортків, сотрудник

з 1929 до 1930 служіння: с. Чортовець, Городенківський повіт, сотрудник

з 1931 до 1938 служіння: с. Тумир, Галицький повіт, парох

1975 р. помер похований на сільському цвинтарі с. Олеша.

* о. Петро Різун народився 27 липня 1955 р. в с. Вовчківці, Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. в сім’ї Різуна Василя Ільковича 1931 р. н. і Різун (Тимофійчук) Ольги Петрівної 1934 р. н. 1 вересня 1962 р. пішов в перший клас Вовчківської середньої школи, яку закінчив 1972 р.

З 1972 до 1975 р. працював в Заболотівському тютюново-ферментаційному заводі. З юності відчув поклик до священства піти шляхом свого діда священика Петра Тимофійчука.

В 1975 р. поступив із великими труднощами (переслідування з боку безбожної комуністично-атеїстичної влади) в Ленінградську Духовну семінарію, маючи чудовий голос був канонархом в семінарському хорі. Духовну семінарію закінчив в 1979 р.

31 липня 1977 р. одружився із Кознюк Марією Василівною 5 березня 1958 р. н.

18 грудня 1977 р. архієпископом Виборзьким Кирилом (Ґундяєвим) - ректором Ленінградської Духовної академії і семінарії - висвячений в сан диякона.

2 липня 1978 р. архієпископом Тихвинським Мелітоном (Соловйовим) висвячений в сан священика.

17 липня 1978 р. направлений другим священиком до с. Красне (околиці м. Ленінграда) на богослужбову практику.

26 серпня 1978 р. народилася старша дочка Олександра.

18 грудня 1978 р. переведений на екстернатну форму навчання в Духовній семінарії, відправлений в розпорядження архієпископа Івано-Франківського і Коломийського Йосипа (Савраша) на пастирське служіння в Івано-Франківській єпархії.

2 січня 1979 року настоятель церкви с. Острівець , Вікно, Росохач, Прикмище, Горигляди Городенківського р-ну, там служив до червня 1980 року.

З 13 серпня 1980 р. настоятель церкви Архистратига Михаїла с. Олеша Тлумацького р-ну, з правом задовольняти релігійні потреби віруючих сіл: Одаїв, Долина, Будзин, Делева, Ісаків, Сокирчин, Петрів, Озеряни.

1981 р. до свята Воскресіння Христового архієпископом Івано-Франківським і Коломийським Йосипом (Саврашем) нагороджений камилавкою.

4 листопада 1981 р. народилася друга дочка Надія.

21 березня 1984 р. архієпископом Івано-Франківським і Коломийським Макарієм (Свистуном) нагороджений наперсним золотим хрестом.

22 січня 1990 р. на зібранні духовенства в м. Галич підтримав перехід із РПЦ в УАПЦ.

14 квітня 1991 р. архієпископом Івано-Франківським і Коломийським Андрієм (Абрамчуком) нагороджений золотим хрестом з прикрасами.

13 червня 1995 р. митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Андрієм (Абрамчуком) нагороджений митрою.

13 серпня – 15 вересня 2000 р. переніс перший інфаркт.

16 вересня 2001 р. з нагоди освячення церкви Арх. Михаїла с. Олеша, митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Андрієм (Абрамчуком) нагороджений другим золотим хрестом з прикрасами.

15 лютого 2007 р. разом із громадою перейшов із юрисдикції УАПЦ в УПЦ КП.

9 травня 2008 р. звільнений архієпископом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом (Василиківим) із посади настоятеля церкви Арх. Михаїла с. Олеша і направлений настоятелем церкви Святого Миколая с. Новоселиця Снятинського р-ну.

22 травня 2008 р. настоятель церкви Введення в Храм Пресвятої Діви Марії с. Новоселиця Снятинського р-ну.

12 лютого 2011 р. раптово помер від другого інфаркту на 56 році життя. Похований 14 лютого в рідному с. Вовчківці на сільському цвинтарі.

* о. Василь Ткачук (28.08.1980 р.н. с. Задубрівці Снятинського р-ну. настоятель із 9.05.2008 р по 20.02. 2011 р.

* о. Михайло Кирик настоятель із 20.02.2011 р.

Громадські діячі[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 93.
  2. І.Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010.— 228 с.; іл. с.173
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.