Перейти до вмісту

Олешко Василь Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Василь Іванович Олешко

Василь Алешко, 1927 рік
ПсевдонімІван Підкова, В. Чучма, В. Гречаний
Народився31 січня (12 лютого) 1889
Суми, Харківська губернія, Російська імперія
Померне раніше 1942 або 1942
Суми, Харківська губернія, Російська імперія
Громадянство Російська імперія
 УНР
СРСР СРСР
НаціональністьУкраїнець
Діяльністьписьменник
Сфера роботилітература[1] і журналістика[1]
Мова творівукраїнська
Роки активності19071942
Жанрвірш, проза, гумореска

CMNS: Олешко Василь Іванович у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Васи́ль Іва́нович Оле́шко (Але́шко) (відомий також під псевдонімами Іван Підкова, В. Чучма, В. Гречаний) (31 січня (12 лютого) 1889(18890212), Суми — не раніше 1942) — український поет, прозаїк, журналіст, драматург. Псевдоніми — В. Чучма, В. Гречаний, Ів. Підкова та інші. Належав до Спілки селянських письменників «Плуг» (1927).

Жертва сталінського терору.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син дрібного ремісника. Після закінчення Сумського агрономічного училища (1907) працював агрономом на Катеринославщині. В Харкові. З 1922 р. — завідувач відділу сумської газети «Плуг і молот».

Почав писати поезії ще учнем. Дебютував в 1907 р. віршем «По весні» в часописі «Рідний край». Друкувався в журналах «Літературно-науковий вісник», «Рідний край», «Дніпрові хвилі», «Українська хата», «Рада», «Червоний шлях», «Селянська біднота», «Всесвіт», «Культура і побут», «Плужанин» та ін. В 1921 разом із Семенком і Шполом став засновником «Ударної групи поетів-футуристів», проте пізніше відійшов від авангардної поезії. Належав до Спілки селянських письменників «Плуг» (1927). Працював у різних жанрах, писав оповідання, гуморески, фейлетони.

Під час окупації працював у Харкові в газеті «Нова Україна». За спогадами Олександра Коржа був заарештований НКВС в 1944 у Львові і в листопаді-грудні 1944 загинув у в'язниці. За іншими даними зник безвісти в 1942.

Видання творів

[ред. | ред. код]

Поетичні збірки

[ред. | ред. код]

Поеми

[ред. | ред. код]
  • Димарі в квітниках. — Харків: «Цех Каменярів», 1920.

Збірки гуморесок

[ред. | ред. код]

(під псевдонімом Іван Підкова):

  • Божественні реп'яхи. Побутові гуморески. — Суми, 1925. — 64 с.
  • Терниця. Побутові гуморески сільські.— Суми, 1925. — 64 с.
  • Кислиці (гуморески). — Харків, 1927. — 32 с.

Оповідання

[ред. | ред. код]
  • Хліб. — Харків, 1930.
  • Моторний. — Харків, 1931.

Збірки нарисів

[ред. | ред. код]
  • У боях за бавовник. — Харків, 1934.

П'єси

[ред. | ред. код]
  • Пожар. — Київ—Харків, 1935.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Чеська національна авторитетна база даних

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Олександр Білецький. Василь Алешко // Олександр Іванович Білецький. Літературно-критичні статті. — Київ, 1990.
  • Олександр Білецький. Переднє слово // Василь Алешко. Степи цвітуть: Вибрані поезії. 1907—1927. — Харків, 1928.
  • Олександр Білецький. Ювилей В. І. Алешка // Плужанин. — 1928. — № 2.
  • Майк Йогансен. З минулого. (Поезія В. Алешка) // Жовтень: Збірник присвячений роковинам Великої пролетарської революції. — Харків, 1921.
  • Григорій Костюк. Василь Іванович Алешко: (З нагоди 20-річчя літературно-газетярської роботи) // Життя й революція. — 1928. — Кн. 2.
  • А. Лейтес, Микола Яшек Десять років української літератури (1917—1927). Том І. Біо-бфбліографічний. — ДВУ, 1928. — С.2—4.
  • Письменник-газетяр Василь Іванович Алешко: З нагоди 20-річчя літературно-газетярської праці // Червона преса. — 1926. — № 10.
  • Микола Родько. Доробок громодара // Вітчизна. — 1969. — № 3.
  • Юрій Смолич. Двадцять років пізніше // Юрій Смолич. Розповідь про неспокій триває. Дещо з двадцятих, тридцятих років і дотепер в українському літературному побуті. Частина друга. — Київ, 1969.
  • Українська авангардна поезія (1910—1930-ті роки): Антологія / Упор. Олег Коцарев, Юлія Стахівська; передм. Олега Ільницького. — Київ : Смолоскип, 2014. — С. 39-47. — ISBN 978-966-2164-71-8.