Олещук Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Олещук
Микола Миколайович Олещук
Погон генерал-лейтенанта ЗСУ (2020) гор.svg Генерал-лейтенант
Oleschukbig.jpg
Загальна інформація
Народження 25 травня 1972(1972-05-25) (50 років)
Луцьк, Українська РСР, СРСР
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Air Force.svg Повітряні сили
Війни / битви Російсько-українська війна
Командування
з 2021 Emblem of the Ukrainian Air Force.svg Повітряні сили, командувач
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Микола Миколайович Олещук (нар. 25 травня 1972, м. Луцьк, Україна) — український воєначальник, генерал-лейтенант. Командувач Повітряних сил Збройних сил України (від 9 серпня 2021). Герой України (2022).

У жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від НВ[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Микола Олещук народився 25 травня 1972 у місті Луцьку.

Закінчив Житомирське вище училище радіоелектроніки протиповітряної оборони, Харківський військовий університет (2004), Національний університет оборони України (2010).

Служив начальником розрахунку ЦВМ і цифрових обчислювачів відділення бойового управління радіотехнічної батареї зенітного ракетного дивізіону (ЗРС С300), командиром зенітної ракетної бригади; заступником начальника штабу Командування Повітряних Сил, начальника штабу — заступника командувача повітряного командування «Схід» Повітряних Сил.

9 серпня 2021 року призначений Командувачем Повітряних сил Збройних сил України.[2][3][4]

У ході повномасштабного російського вторгнення генерал-лейтенант Микола Олещук, організував ефективну протиповітряну оборону Києва, Одеси, Львова, Дніпра тощо. Завдяки рішенням генерал-лейтенанта вдалося вивести з-під удару літаки бригад тактичної та транспортної авіації, провести успішне застосування авіації, зенітних ракетних військ та не допущено панування ворожих літаків у повітрі. 10 жовтня 2022 року, під час масованого ракетного удару з боку Росії, його підрозділи у взаємодії з підрозділами ППО Сухопутних військ знищили 1 літак Су-25, 45 ракет різного типу, 22 дрони-камікадзе типу Shahed-136. 11 жовтня 2022 року було знищено вісім таких дронів-камікадзе, 20 крилатих ракет і три БПЛА[5].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (14 жовтня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[6];
  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (26 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[7].

Військові звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Генерали перемоги. НВ називає 25 найвпливовіших українських військових // НВ. — 2022.
  2. Указ Президента України від 9 серпня 2021 року № 345/2021 «Про призначення М.Олещука командувачем Повітряних Сил Збройних Сил України»
  3. Нові призначення у ЗСУ: Зеленський представив командувачів Повітряних сил та ДШВ. Українська правда (укр.). Процитовано 2 вересня 2021. 
  4. Зеленський провів кадрові призначення в ЗСУ: змінив командувачів Повітряних сил та Десантно-штурмових військ. espreso.tv (рос.). Процитовано 2 вересня 2021. 
  5. У День захисників і захисниць України Президент вручив ордени «Золота Зірка», відзнаки «Хрест бойових заслуг» і присвоїв почесні найменування військовим частинам // Офіційне інтернет-представництво президента України. — 2022. — 14 жовтня.
  6. Указ Президента України від 14 жовтня 2022 року № 715/2022 «Про присвоєння М.Олещуку звання Герой України»
  7. Указ Президента України від 26 квітня 2022 року № 281/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  8. Указ Президента України від 14 жовтня 2021 року № 537/2021 «Про присвоєння військового звання»

Джерела[ред. | ред. код]