Олицьке гето

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олицьке гето

Ghetto Olyka

Гето
Містечко Олика
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Райхскомісаріат Україна
Генеральна округа Волинь-Поділля
Гебіт Луцький
Населення
 - повне
Площа
 - повна
Мапа

Олицьке гето (нім. Ghetto Olyka) — гето часів Другої світової війни для українських євреїв, створене в Олиці нацистською окупаційною владою.

Історія[ред. | ред. код]

Із приходом в Олику німці спочатку взяли все єврейське населення на облік, а потім у березні 1942 р. утворили гето. У ньому утримувалося 3,5–4,5 тис. євреїв із селища та довколишніх місцевостей. Усі квартири євреїв опечатали і вхід до них заборонили. Наприкінці липня 1942 р. усе єврейське населення з гето перевели у приміщення колишнього замку князя Радзивілла, а звідти системно партіями по 40-50 душ відправляли на розстріл в урочище Кемпа біля села Жорнище. Перед розстрілом євреїв роздягали догола. Загалом у гето було страчено 4,5 тис. євреїв. Їх розстріляли німецькі команди напередодні приходу радянських військ. Залишилися живими лише 130 євреїв-ремісників, яких німці використовували на різноманітних роботах.

Посилання[ред. | ред. код]