Олонов Михайло Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олонов Михайло Іванович
рос. Михаил Иванович Олонов
Олонов Михайло Іванович 1938.jpg
Народився 15 жовтня 1907(1907-10-15)
Перм, Російська імперія
Помер 10 травня 1989(1989-05-10) (81 рік)
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg РРФСР
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність державний діяч, політик
Учасник німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
Орден Леніна — 1939Орден Вітчизняної війни II ступеняОрден Червоної Зірки  — 1942
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965
Медаль «30 років перемоги у ВВВ» — 1975Медаль «40 років перемоги у ВВВ» — 1985
Знак «Почесному залізничнику»

Миха́йло Іва́нович Олонов (15 жовтня 1907(1907-10-15), Перм, Російська імперія — 10 травня 1989(1989-05-10)) — радянський політичний і господарський діяч. Депутат Верховної Ради Української РСР 1-го скликання (1938–1947). Член ЦК КП(б)У (1938—1940).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 15 жовтня 1907(19071015) року в місті Перм. З 1923 року працював учнем слюсаря на Пермському паравозоремонтному заводі.

Член ВКП(б) з 1926 року.

З 1926 року на комсомольській роботі. У 1927—1930 роках навчався на робфакі, потім вступив до Московського електромеханічного інституту інженерів транспорту.

З 1936 по 1938 рік працював начальником електросилового господарства, секретарем парторганізації депо Москва-Сортувальна, а згодом начальником політичного відділу Південної залізниці в Харкові.

26 червня 1938 року обраний депутатом Верховної Ради Української РСР 1-го скликання. Член постійної комісії законодавчих передбачень Верховної Ради УРСР.

З листопада 1938 по квітень 1941 року — заступник народного комісара шляхів сполучень СРСР і начальник Політичного управління Народного комісаріату шляхів сполучення (НКШС) СРСР.

З червня 1941 року по жовтень 1947 року займав ряд керівних посад на залізницях, в тому числі на Латвійській, Свердловській, Молотовській, Кіровській та Південній в місті Харкові.

У 1947—1949 роках навчався у Військово-транспортній академії.

З серпня 1949 по травень 1953 працював начальником Південно-Сахалінської залізниці, а згодом заступником начальника Головного управління навчальних закладів МШС СРСР.

Потім — на пенсії. Помер 10 травня 1989 року.

Звання[ред. | ред. код]

  • генерал-директор тяги 3-го рангу (.07.1945)

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]