Ольбрахт Станіслав Радзивілл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Albrycht stanislaw radziwill portrait 1640.jpg

Князь О́льбрахт Станісла́в, також Альберт (Альбрехт[1]) Станіслав[2] Радзиві́лл (пол. Albrecht Stanisław Radziwiłł; 1 липня 1593, Олика — 12 листопада 1656, Ґданьськ) — державний, військовий і політичний діяч Великого князівства Литовського, історик. Представник княжого роду Радзивіллів гербу Труби. ІІІ-й ординат на Олиці.[3]

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Олиці (тепер селище Волинської області) в сім'ї князя, великого литовського маршалка, І-го ордината на Олиці Радзивілла Станіслава та його дружини Маріанни Мишчанки. Молодший брат другого ордината Олики Миколая Кшиштофа Радзивілла.[3] Рано став сиротою, його опікуном був стрийко Миколай Кшиштоф Радзивілл (Сирітка).[4]

З 1617 року був повязаний з двором Сігізмунда ІІІ, король сприяв його кар'єрі. В 1619 — посол Волинського воєводства на сейм. З 23 лютого 1619 — підканцлер литовський за сприяння королеви Констанції,[4] з 1623 — великий канцлер литовський. У 16181622 був луцьким старостою[5].

На рубежі 1630-40-х років досить часто відвідував Броди — маєток свого друга та свояка Станіслава Конецпольського.[6] 1647 року на сеймі захищав кузина-кальвініста Януша Радзивілла, що не дозволило розпочати проти останнього судовий процес.[7]

Власник значних земельних маєтків на Волині. Був фундатором костелу-колегіти в Олиці, єзуїтської колегії в Пінську.

Автор «Мемуарів» латинською мовою, що охоплюють період історії Польщі 1632-56. Зокрема, причиною повстання вважав «значну кількість наших[8] злих вчинків та утиски бідних»,[7] У них є відомості про події національно-визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького 1648-57. О.-С. Радзивілл відзначав всенародний характер війни в Україні, змушений був визнати героїзм Української армії. Також казав:

Козаки і чернь здійснили нечувані злочини, бо нечувані були наші гріхи.[9]

Помер в Ґданьську, був похований у крипті колегіати Святої Трійці в Олиці (у 1636 р. було приготовано гробівці для нього та першої дружини). У 1946 р. його рештки були поховані у спільній могилі на католицькому цвинтарі Олики.[10]

Родина[ред.ред. код]

Перша дружина — Реґіна Айзенрайх (шлюб 1619 року, померла 6 квітня 1637 р. в Олиці,[10] була похована в Олицькій колегіаті[11]), придворна, вдова брест-куявського воєводи Міхала Дзялиньського;[4] друга — донька руського воєводи Станіслава Любомирського Кристина Анна (*1618 — †16/17 березня 1667, Пінськ;[10] шлюб 1638 р.). Дітей не мав.[3]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Русина О. Українські сторінки біографії Альберта Станіслава Радзивілла… — С. 28.
  2. Там же. — С. 27.
  3. а б в Radziwiłłowie (02) (пол.)
  4. а б в Przyboś A. Radziwiłł Albrycht Stanisław h. Trąby (1593—1656)… — S. 143.
  5. Троневич П. Луцький замок в історії України. — Луцьк,2007 — С. 116.
  6. Русина О. Українські сторінки біографії Альберта Станіслава Радзивілла… — С. 33.
  7. а б Przyboś A. Radziwiłł Albrycht Stanisław h. Trąby (1593—1656)… — S. 146.
  8. тобто панівного класу
  9. Карпенко О. Чорна тінь Волинської трагедії // Сільські вісті. — 2016. — № 65 (19397) (15 лип.). — С. 2.
  10. а б в Przyboś A. Radziwiłł Albrycht Stanisław h. Trąby (1593—1656)… — S. 148.
  11. Ołyka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1886. — T. VII : Netrebka — Perepiat. — S.528. (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Русина Оксана. Українські сторінки біографії Альберта Станіслава Радзивілла // Український історичний журнал. — К., 2014. — № 4 (517) (лип.—серп.). — 240 с. — С. 27—49. — ISSN 0130-5247.
  • Przyboś Adam. Radziwiłł Albrycht Stanisław h. Trąby (1593—1656) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — Tom XXX/1, zeszyt 124. — S. 143—148. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.