Ольга Куриленко
| Ольга Куриленко | ||||
|---|---|---|---|---|
| Olga Kurylenko | ||||
 | ||||
| Ольга Куриленко, 2018 | ||||
| Ім'я при народженні | Куриленко Ольга Костянтинівна | |||
| Народилася |
14 листопада 1979 (41 рік) Бердянськ, Українська РСР | |||
| Громадянство | Франція | |||
| Діяльність | кіноакторка, модель, акторка, акторка озвучення | |||
| Роки діяльності | 1995 — по наш час | |||
| IMDb | ID 1385871 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
 Ольга Куриленко у Вікісховищі | ||||
Ольга Костянтинівна Куриленко (фр. Olga Kurylenko; 14 листопада 1979, Бердянськ, Українська РСР) — французька акторка та модель українського походження[3]
Зіграла дівчат головних героїв у двох екранізаціях за мотивами ігор «Хітмен», «Макс Пейн» і в продовженні популярної серії Джеймса Бонда «Квант милосердя», а також у пригодницько-фантастичному бойовику «Світ забуття».
Біографія і кар'єра[ред. | ред. код]
Народилася на півдні України в місті Бердянську 14 листопада 1979 року. Росла в бідності, у звичайній радянській комунальній квартирі. Батько дівчини, Костянтин Куриленко, залишив сім'ю незабаром після її народження. Після розлучення її мати, Марина Алябішева, працювала вчителем малювання, Ольгу виховувала бабуся Раїса. В молодості Ольга отримала досвід життя в чотирикімнатній комунальній квартирі разом із шістьма сусідами і кількома дітьми.
Коли дівчині було 13 років, вона разом із матір'ю поїхала на канікули до Москви. Там її випадково знайшла одна з модельних агентів, що підійшла до неї на станції метро та запропонувала роботу моделі. Спочатку мати Ольги була налаштована негативно, але врешті-решт Ольга прийняла пропозицію та почала відвідувати курси моделей у Москві. Разом із тим вона вивчала мистецтво, мови, гру на фортепіано та танці. Наступні три роки дівчинка їздила між Москвою і Бердянськом.
У свої 16 років Ольга вже була готова до наступного кроку. Вона поїхала до Парижа, за 6 місяців вивчила французьку мову, і почала працювати в модельній агенції Madison. Вона з'явилась на обкладинці журналу Glamour коли їй було лише 18. Одразу після цього її фото прикрасили обкладинки журналів Elle, Madame Figaro, Marie Claire, Vogue, незабаром вона стала «обличчям» компаній Lejaby, Bebe clothing, Clarins and Helena Rubinstein.
У 2000 році Ольга вийшла заміж за французького фотографа Седріка Ван Моля, але їхній шлюб тривав усього два роки. Після цього вона отримала свободу, а французький паспорт дозволив їй мандрувати й працювати на Заході. Згодом Ольга пішла до акторської агенції і відмовилась від кар'єри моделі на користь кінематографа. ЇЇ акторська кар'єра стрімко пішла вгору.
2005 року вона дебютувала як Іріс, чуттєва красуня, у фільмі «Безіменний палець» (2005) режисера Діани Бертран.
Кінематографічні ролі Ольги були виключно палкими, а її натуральна краса та відверта еротичність привернули увагу чоловічої аудиторії. Вона знялася у фільмах «Париже, я люблю тебе» (2006) та «Змія» (2006), а потім зіграла російську красуню Ніку Вороніну, дівчину Тімоті Оліфанта у фільмі «Хітмен» (англ. Hitman, 2007).
У 2006—2007 роках акторка перебувала у шлюбі з американським підприємцем Деміаном Габрієллом[4].
Ольга зіграла роль Камілли, дівчини Джеймса Бонда, у фільмі «Квант милосердя» (2008), що є продовженням фільму «Казино Рояль» (2006). Затвердження Куриленко на роль дівчини Бонда зробило її ім'я відомим на весь світ — вона стала першою українкою, яка обійшла в кастингу на цю роль таких акторок як Кемерон Діаз, Сієна Міллер та багатьох інших.
У 2009 році акторка переїхала до Лондона. У червні 2010 року розпочалися зйомки франко-українського фільму «Земля забуття», який розповідає про вплив на долі людей аварії на ЧАЕС. Одну з головних ролей у фільмі грає Ольга Куриленко — це її перші зйомки в Україні.[5]
2013 року Ольга та її компаньйон Том Круз представили новий фантастичний фільм Світ забуття.[6]
3 жовтня 2015 року акторка народила сина Александра Марка Гораціо, від британського письменника Макса Беніца, з яким на той час перебувала у стосунках[7].
15 березня 2020 року повідомила, що їй діагностовано коронавірусне захворювання COVID-19, і що вона вже тиждень перебуває в ізоляції вдома у Лондоні та що головні її симптоми — підвищена температура і слабкість.[8] 20 березня акторка повідомила, що стан її стабілізувався й вона одужала[9].
У травні 2020 року актриса заявила, що не вважає себе українкою, а її тест ДНК показує «слов'янське» походження. Ця заява викликала невдоволення шанувальників її творчості[10].
Фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 2001 | с | Ларго | англ. Largo Winch | Кароль |
| 2005 | ф | Безіменний палець | фр. L'Annulaire | Іріс |
| 2006 | ф | Париже, я люблю тебе | фр. Paris, je t'aime | вампір |
| 2006 | тф | Амулет | фр. Le Porte-bonheur | Софія |
| 2006 | ф | Змія | фр. Le Serpent | Софія |
| 2007 | с | Небезпечні секрети | англ. Suspectes | Єва Пірес |
| 2007 | ф | Хітмен | англ. Hitman | Ніка Вороніна |
| 2008 | ф | Макс Пейн | англ. Max Payne | Наташа Сакс |
| 2008 | ф | Квант милосердя | англ. Quantum of Solace | Камілла |
| 2008 | ф | На моєму заході | фр. À l'est de moi | російська проститутка |
| 2009 | ф | Стіни | Kirot (англ. The Assassin Next Door) | Галя |
| 2010 | с | Тиранія | англ. Tyranny | Міна Харуд |
| 2010 | ф | Центуріон | англ. Centurion | Этайн |
| 2011 | ф | Там мешкають дракони | англ. There Be Dragons | Ільдіко |
| 2011 | ф | Земля забуття | фр. La terre outragée | Аня |
| 2012 | ф | Експат | англ. The Expatriate | Анна Брандт |
| 2012 | ф | До дива | англ. To the Wonder | Марина |
| 2012 | ф | Сім психопатів | англ. Seven Psychopaths | Енджела |
| 2012—2013 | с | Чарівне місто | англ. Magic city | Віра Еванс |
| 2013 | ф | Світ забуття | англ. Oblivion | Юлія Русакова |
| 2014 | ф | Імперії глибин | англ. Empires of the Deep | королева русалок |
| 2014 | ф | Академія вампірів: Кровні сестри | англ. Vampire Academy: Blood Sisters | Еллен Кірова |
| 2014 | ф | Людина листопада | англ. November Man | Еліс |
| 2014 | ф | Шукач води | англ. The Water Diviner | Ейше |
| 2015 | ф | Ідеальний день | англ. A Perfect Day | Катя |
| 2015 | ф | Прискорення | англ. Momentum | Алекс Фаррадей |
| 2016 | ф | Двоє у всесвіті | італ. La corrispondenza | Емі Райан |
| 2017 | ф | Смерть Сталіна | англ. The Death of Stalin | Марія Юдіна |
| 2017 | ф | Гульвіса | англ. Gun Shy | Шейла |
| 2018 | ф | Чоловік, який вбив Дон Кіхота | англ. The Man Who Killed Don Quixote | Джекі |
| 2018 | ф | За подих від тебе | фр. Dans la brume | Анна |
| 2018 | ф | Мара | англ. Mara | Кейт Фуллер |
| 2018 | ф | Агент Джонні Інгліш: Нова місія | англ. Johnny English Strikes Again | Офелія |
| 2018 | ф | Імператор Парижа | L'Empereur de Paris | Баронеса Роксана Живерні |
| 2019 | ф | Кімната бажань | англ. The Room | Кейт |
| 2019 | ф | Кур'єр | The Courier | Кур'єр |
| 2019 | ф | Перекладачі | Les traducteurs | Катерина Анісінова |
Нагороди[ред. | ред. код]
| Рік | Нагорода | Категорія | Номінована робота | Результат |
|---|---|---|---|---|
| 2008 | Сатурн (премія) | Найкраща кіноакторка другого плану | Квант милосердя | Номінація |
| 2009 | Імперія (кінопремія) | Найкраща кіноакторка | Номінація | |
| 2012 | Спілка кінокритиків Бостона | Найкращий акторський склад | Сім психопатів | Перемога |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #142948055 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Ольга Куриленко повідомила, що заразилася коронавірусом. ДМ, 16 березня 2020
- ↑ I will never belong to anyone: Olga - Times of India. The Times of India (en). Процитовано 2020-03-22.
- ↑ Почалися зйомки французько-українського фільму про трагедію ЧАЕС — Уніан, 12.06.2010
- ↑ На безіменному пальці Ольги Куриленко з'явилася обручка // Шоу-биз 05.04.2013. Архів оригіналу за 19.04.2017. Процитовано 14.01.2016.
- ↑ Ольга Куриленко стала мамой. www.spletnik.ru. Процитовано 2020-03-21.
- ↑ «Дівчина Бонда» Ольга Куриленко інфікована коронавірусом, Главком, 16 березня 2020
- ↑ Коронавірус: Ольга Куриленко вилікувалась від COVID-19 – новини. zaxid.net. Процитовано 2020-03-25.
- ↑ Ольга Куриленко заявила, что она не украинка. APNEWS.COM.UA (ru-UA). 2020-05-11. Процитовано 2020-07-23.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ольга Куриленко |
- Ольга Куриленко на сайті IMDb (англ.)
- Переклади інтерв'ю з Ольгою Куриленко
- Фотографії Ольги Куриленко
- Сайт присвячений Ользі Куриленко
- Olga-Kurylenko.info Російський фан-сайт Ольги Куриленко
- Film.ru: Ольга Куриленко (рос.)
- The Sun (20 вересня 2007): «Бондаж для мене добре» (англ.)
|
|
Це незавершена стаття про акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (травень 2020) |