Ольга (ім'я)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ольга
Ольга
Стать жіноче ім'я
Значення «свята»
Походження скандинавське
Чоловіча форма Олег
Іншими мовами:
біл. Вольга (Воля, Волечка, Волька)
болг. Олга
грец. Όλγα (Ολγίτσα, Γίτσα)
груз. ოლღა
дан. Helga, Hella, Elga, Helle, Olga
нім. Helga (Hella, Hela)
пол. Olga (Ola, Olgunia)
рос. Ольга (Оля, Олечка)
рум. Olga (Olguţa)
серб. Олга/Olga
угор. Olga (Olgica), Helga
фін. Helka, Oili, Aili, Aila
чеськ. Olga, Helga (Hela, Helguška, Helgička, Helginka)
Пошук статей
у Вікіпедії
які починаються з імені
містять ім'я

У дужках наведено зменшені форми

Ольга у Вікісховищі?

О́льга — жіноче ім'я, жіноча форма чоловічого імені Олег. Походить від давньоскандинавського імені Helga, Hælga, Hælgha (чоловіча форма — Helgi)[1], утвореного від helgi — «присвячений», «священний», «святий»[2]. Заміна початкового *hel- на ol- могла відбутися відповідно до фонетичних законів східнослов'янських діалектів (пор. прасл. *elenь > укр. і рос. олень, грец. Ἑλένη > укр. Олена). Після канонізації княгині Ольги у 1547 році стало канонічним християнським ім'ям.

Українські зменшені форми — Оля, Олечка, Оленька, Олюня, Олюся, Олюська, Олюсік, Олюша, Оляша, Ольчик, Олик, Ольгуня, Ольгуся, Ольгуша, Ольча, Олюля (деякі варіації: Оляля, Уня (для тих, хто не вимовляє Ольгуня)[джерело?], Ольгуня, Олюнечка, Олічка, Олінька, Воля, Льока, Волечка, Ольченка, Ольчин, Ольця, Олька, Ольока, Олюсик, Олич, Ольжа, Ольженька, Олеля, Леля, Лелека, Ольгу, Льолька, Льоля, Олькін, Оляндра, Олюлюнчик, Олюсюня, Олюсічка, Олюнічка, Ольгєта, Оляндрик.

В інших країнах[ред. | ред. код]

У слов'янських мовах існують такі форми: рос. О́льга, біл. Во́льга, дав.-рус. Ольга, пол. і чеськ. Olga, словац. Ol'ga, болг. і мак. О́лга, словен. Olga, церк.-слов. Єлга[1].

У стародавніх германських мовах засвідчені імена Heiliga, Heilika, Heilicha, Heilka, Heliga, Helige, які походять з того ж кореня, що давньоскандинавські Helga, Hælga, Hælgha. Оскільки ім'я Ольга вважається канонічним і в католицькій традиції, воно вживається і в сучасній Західній і Центральній Європі, де германська форма Helga співіснує з варіантом Olga, запозиченим з російської мови[2].

У скандинавських країнах, Німеччині та Австрії поширена питома форма імені — «Гельга», «Хельга»: нім. Helga, швед. Helga, Hälge, дан. Helga, Hella, Elga, Helle, норв. Helga, Hella, Hege, Helle, ісл. Helga. У Скандинавії вживаються також Laila, Aila — запозичені зі саамської форми імені Áile, Áíla (< Helga), і Olga — російського походження. У Фінляндії існують варіанти Helka (від швед. Helga), Oili (від рос. Ольга) і Aili, Aila (від саамськ. Áile, Áíla)[2].

Іменини[ред. | ред. код]

Відомі носії імені[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  2. а б в Европейские имена: Значение и происхождение
  3. Православный календарь: Имена на «О»
  4. У католиків Росії, і можливо, України
  5. Католицький календарь: Имена на «О»