Ольденбурзька марка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ольденбурзька марка

Oldenburg Marck, Oldenburg Mark (нім.)

1 марка періоду правління Антона Ґюнтера (1603-1667)
1 марка періоду правління Антона Ґюнтера (1603-1667)
Територія обігу
Емітент * BlasonChristian Ier (1143-1167), comte d'Oldenbourg.svg Ольденбурзьке графство (до 1667)
Похідні та паралельні одиниці
Дробові * До 1815 року: 1 талер = 2¼ марки = 9 шилінгів = 54 стюбертів = 72 гроти = 360 шваренів = 540 вітенів;
  • 1815-1873: 1 талер = 30 зілбергрошів = 72 гроти = 360 шваренів (для Біркенфельду пфеніги);
  • 1873-1923: 1 марка = 100 пфенігам.
Монети і банкноти
Монети * 1603-1667: ¼, ½, 1 марки
Історія
Дата * 1603-1667

Ольденбурзька марка (нім. Oldenburg Marck, Oldenburg Mark) — грошова одиниця Ольденбурзького графства[de], яка карбувалася за часів графа Антона Ґюнтера[de] (16031667) та після об'єднання Німеччини у Великому герцогстві Ольденбург у 18731918 роки. Останні марки Ольденбурга виготовлялися у вигляді нотгельдів у 19171923 роках.

Історія[ред.ред. код]

Ольденбурзьке графство розташувалося на північному березі річки Хунте[de], що на сході Фрістландського князівства. На початку своєї історії утворення князівство було частиною Саксонського герцогства. У 1091 році імператором Священної Римської імперії Генріхом IV було придбано князівство Дельменгорст. У 1108 році в історичних джерелах вперше згадується місто під назвою «Aldenburg»[1]. В цьому документі також згадується і про першого графа Ольденбуга Егильмара І[de][2]. У 1180 році, після розподілу Саксонії, Ольдербург стає самостійним графством. У 1270 році Ольденбург та Дельменхорст об'єдналися в єдине графство. За часів правління графа Дітріха Щасливого[de] (14211440) відбулося об'єднання Ольденбурга поміж старшою та молодшою лініями[3]. У 1667 році граф Антон Ґюнтер помер не залишивши по собі спадкоємця. До 1773 року графство стало васальною територією Данії. У 1774 році хворобливим королем Данії Кристіаном VII було повністю передане керування містом єпископу Любека по Гольштейн-Готторпській молодшій лінії Фрідріху Августу I[de], який підняв статус графства до герцогства[de]. У 18101814 роках Ольденбург окупували Наполеонівські війська. Після закінчення війни у 1817 році, за рішенням Віденського конгресу, до Ольденбургу доєдналося князівство Біркенфельд. У 1829 році Ольденбург отримав статус великого герцогства[de]. У 1871 році після об'єднання Німеччини Ольденбург став частиною Німецької імперії. У 1918 році монархія була усуненою, Ольденбург отримав статус вільного міста (нім. Freistaat Oldenburg) у складі Веймарської республіки[4][5].

Монети[ред.ред. код]

Ольденбург, 1 шварен, 1858, Пітер ІІ (1853—1900)
Ольденбург-Біркенфельд, 1 грош, 1858, Пітер ІІ[de] (1853-1900)

Наприкінці ХІІІ століття в Ольденбурзі почали карбувати власні монети брактеати, а ваговою мірою на виготовлення монет слугувала кельнська марка. Перші Ольденбурзькі монети повністю нагадували Бременські брактеати. На початку XIV століття почали карбуватися в Ольденбурзі віттени (нім. witten), які стали найменшою грошовою одиницею. У 1374 році почали карбуватися шварени (нім. schwaren), які продовжували карбуватися до 1873 року. Ці монети вже не були порожнистими — зображення почало карбуватися з обох сторін. До початку XIX століття шварени карбувалися з перервами зі срібла та мали вагу 1,117 грама. Пізніше ці монети стали виготовляти із міді. Шварени витіснили вітени з обігу залишивши їх лише розрахунковою одиницею. В XIV почали карбуватися пфеніги. З XV століття почали карбувати срібні шилінги. Також у Східній Фрістландії почали карбувати стюбери (нім. Stüber) у дизайні яких відчувся сильний вплив Західної Європи, Єфера, Голландії та Фландрії. 54 стюбери дорівнювали 540 віттенам, або 9 шилінгам[6]. У 1560 році в Ольдебурзі почали карбуватися гротени (нім. Groten), які виготовлялися спочатку зі срібла, а згодом в міді включно до 1869 року[7]. Поруч з обіговими дрібними монетами Ольденбурга використовувалися з більшими номіналами бременські монети, а також валюта інших німецьких земель. За часів володарювання Антона І[de] (1526-1573) для графства почали карбуватися золоті гульдени[8]. За часів правління графа Антона Ґюнтера (1603-1667) почали карбуватися срібні марки та талери, а в 1660 році золотий гульден замінився на торговий дукат. Грошовий стандарт того часу був таким: 1 талер = 2¼ марки = 9 шилінгів = 54 стюбертів = 72 гроти = 360 шваренів = 540 вітенів.

З 30 липня 1838 року було вирішено карбувати розмінні монети для Біркенфельду. У 1848 році з білону почали карбувати монети альбуси (нім. Albus) та зілбергроші (нім. Silbergroschen). Для Ольденбурга найменшою розмінною монетою слугували шварени, для Біркенфельду більш звичні для тих земель дрібні монети пфеніги. З 1840 року монети номіналами в 16 та 2 талери (3½ гульдени) карбувалися спільними для всіх земель герцогства, а з 1 жовтня 1846 року був встановлений новий ваговий стандарт за курант-маркою: 1413 талера = 1 кельнській марці щирого срібла. З 1 січня 1854 року, після об'єднання всього Великого герцогства, Ольденбург поступово перейшов на спільне карбування і дрібних номіналів[9].


Марка[ред.ред. код]

В Ольденбурзі, в період правління останнього графа Антона Ґюнтера (1603-1667), почали карбувалися монети номіналами в ¼, ½ та 1 марки. До 60-х років XVII століття на монети Ольдербурга не датувалися. В часи данського управління (1667-1773) та до самого монетного закону 1873 року марка не карбувалася[10].

Десяткова монетна система[ред.ред. код]

З 1 січня 1874 року, після об'єднання німецьких земель в єдину державу, Ольденбург перейшов на десяткову систему, а старі номінали обмінювалися за таким курсом: 1 талер = 3 марки; 1 марка = 10 зілбергрошам; 1 зілбергрош = 10 пфенігам. 10 марок карбувалися в золоті, 5 та 2 марки в сріблі[11].

2 та 5 марок[ред.ред. код]

Перша 2-марочна монета була викарбувана в Ольденбурзі в 1891 році. Монета виготовлялася зі срібла 900 проби, вага її складалася з 11,111 грама, діаметр монети 28 міліметрів. На аверсі зображували профіль чинного герцога Ольденбурга Пітера II, навколо нього карбувалася легенда: NICOLAUS FRIEDR. PETER GR.H.V. OLDENBURG. Внизу, під профілем герцога вказувалася літера «А» — позначка Берлінського монетного двору. На реверсі зображувався геральдичний орел Німецької імперії (нім. Reichsadler), вгорі по колу карбувалася легенда державної назви Німеччини «Deutsches Reich» і дата карбування. Внизу напівколом значеність номіналу. Тираж цих монет був 100.000 екземплярів.

Після смерті Пітера II, 13 червня 1900 року Великим герцогом Ольденбургу став Фредерік Август II. В цьому ж році виготовили монету номіналом в 2 марки. Монета не змінилася в дизайні за попередню. Профіль Пітера II замінився на нового герцога, також змінилася легенда відповідно до нового герцога: FRIEDRICH AUGUST GROSSHERZOG V. OLDENBURG. Ця монета також карбувалася і в 1901 році. Загальний тираж складав 125.000 екземплярів, а також 260 монет були виготовлені як пруф[12].

5-марочна монета карбувалася у 19001901 роки за подібним дизайном з 2-марочною монетою часів правління Фредеріка Августа II. Монета виготовлялася зі срібла 900 проби, вага її складала 27,78 грамів, діаметр монети 38 міліметрів. Спільний тираж був 95.000 екземплярів, 170 монет виготовлялися як пруфи.

10 марок[ред.ред. код]

10-марочна монета була викарбувана для Ольденбургу лише один рік у 1874 році. Монета карбувалася зі щирого золота 900 проби, вагою 3,982 грама та діаметром 19,5 міліметрів[13]. 10-марочна золота монета за легендами на аверсі та реверсі була подібною до 2 та 5 марок Пітера II, але голова герцога на монеті була зображена молодою і повернута вліво. Під профілем стояла літера позначення монетного двору «В» — її виготовляли в Ганновері. На реверсі монети карбувався малий імперський орел з великим прусським щитом на грудях, який карбували на усіх монетах Німецької імперії в період 18741888 років. Тираж цієї монети був 15.000 екземплярів[14].

Таблиця всіх марок[ред.ред. код]

Аверс Реверс Номінал Герцог Метал Дата Вага, гр Діаметр, мм Загальний тираж Монетний двір
Ольденбург, 10 марок, 1874.jpg
10 марок[15] Пітер ІІ Золото 1874 3,982 19,5 15.000 B (Ганновер)
Ольденбург 2 марки 1891.jpg
2 марки[16] Пітер ІІ Срібло 1891 11,111 28 100.000 А (Берлін)
Ольденбург, 2 марки, 1901.jpg
2 марки[17][18] Фрідріх Август[de] (1900-1918) Срібло
1900
1901
11,111 28 50.000
75.000 (PF 260)
А (Берлін)
Ольденбург, 5 марок, 1900.jpg
5 марок[19][20] Фрідріх Август Срібло
1900
1901
27,78 38 20.000
75.000 (PF 170)
А (Берлін)

Нотгельди[ред.ред. код]

У 19171919 роках ув Ольденбурзі виготовлялися нотгельди, які перебували в обігу паралельно з інфляційними монетами та банкнотами Німеччини. У 1917 році торговою палатою (нім. Handelskammer) Ольденбурга виготовили із заліза серію дрібних нотгельдів для розрахунків. Монета номіналом в ½ марку отримала назву серед колекціонерів як «єгерська» марка. На ній було зображено кабана, якого оточили з усіх боків хорти. З 1921 року нотгельди Ольденбурга почали виготовлялися в основному для колекціонерів, або вони виконували роль певних сертифікатів. Відомі цілі серії паперових нотгельдів присвячені, наприклад, собакам на службі Червоного Хреста, які були затверджені сенатом Бремена комісією, яка була сформована з поліції. Також відомі серія нотгельдів на тему літературного гімну Ольденбурга, який написав у 1844 році німецький правозахисник, юрист і письменник Теодор фон Коббе[de] (17981845). У 1923 році, під час найважчих гіперінфляційних часів, виготовлялися продовольчі сертифікати.

Література[ред.ред. код]

  • Karl-Heinz Ziessow. Money — from virtual reality to the real thing. Cracow, Poland, September 6–9, 2006
  • Dirk Jan Henstra. The evolution of the money standard in medieval Frisia: a treatise on the history of the systems of money of account in the former Frisia (c.600 — c.1500). Groningen: Selbstverl., 1999
  • Keller, Dr. Arnold. Das deutsche Notgeld (1916—1921), Kleingeldscheine, Frankfurt a. M. Adolph E. Cahn 1921

Примітки[ред.ред. код]

  1. Cuhaj G.S. Standard Catalog of World Coins 1601—1700 (4-ed.). — Iola, WI : Krause Publications, 2008. — С. 669-672. — ISBN 978-0-89689-708-3.
  2. Hans Friedl (Hrsg.): Biographisches Handbuch zur Geschichte des Landes Oldenburg. Oldenburg 1992, S. 34–36. (PDF; 4,6 MB)
  3. Cf. Bernd SPRENGER Das Geld der Deutschen. Geldgeschichte Deutschlands von den Anfängen bis zur Gegenwart. — Paderborn, München, Wien, Zürich, 1991.
  4. Cuhaj G.S. Standard Catalog of World Coins 1601—1700 (4-ed.). — Iola, WI : Krause Publications, 2008. — С. 669-672. — ISBN 978-0-89689-708-3.
  5. Cf. Bernd SPRENGER Das Geld der Deutschen. Geldgeschichte Deutschlands von den Anfängen bis zur Gegenwart. — Paderborn, München, Wien, Zürich, 1991.
  6. Cf. Bernd SPRENGER Das Geld der Deutschen. Geldgeschichte Deutschlands von den Anfängen bis zur Gegenwart. — Paderborn, München, Wien, Zürich, 1991.
  7. Cuhaj G. S. Standard Catalog of German Coins 1501—present. — Iola, WI, 2014. — С. 820—869. — ISBN 978-1-4402-1402-8.
  8. Franz Engel Tabellen, alte Münzen, Maße und Gewichts zum Gebrauch für Archivbenutzer. — Rinteln, 1965. — С. 13-18.
  9. Oldenburg Mittelalter (de). Ольденбурзьке карбування. 
  10. Fritz Verdenhalven, Alte Maße Münzen und Gewichte aus den deutschen Sprachgebiet. — Oldenburg : Neustadt an.d. Aisch, 1968. — С. 17, 54.
  11. Oldenburg Mittelalter (de). Ольденбурзьке карбування. 
  12. Oldenburg 2 mark coin (en). Ольденбург. 2 марки. 
  13. German 10 mark coin (Gold mark) (en). Німецька імперія. 10 марок (Гольдмарка). 
  14. Cuhaj G. S/ Standard Catalog of World Coins 1801—1900/ — 7-ed. — Krause Publications, 2012. — P. 459. — 1296 p. — ISBN 978-1-4402-3085-1
  15. Cuhaj G. S/ Standard Catalog of World Coins 1801—1900/ — 7-ed. — Krause Publications, 2012. — P. 459. — 1296 p. — ISBN 978-1-4402-3085-1
  16. Cuhaj G. S/ Standard Catalog of World Coins 1801—1900/ — 7-ed. — Krause Publications, 2012. — P. 459. — 1296 p. — ISBN 978-1-4402-3085-1
  17. Cuhaj G. S/ Standard Catalog of World Coins 1801—1900/ — 7-ed. — Krause Publications, 2012. — P. 459. — 1296 p. — ISBN 978-1-4402-3085-1
  18. Cuhaj G. S/ Standard Catalog of World Coins 1901—2000/ — 43-ed. — Krause Publications, 2016. — P. 874. — 2354 p.
  19. Cuhaj G. S/ Standard Catalog of World Coins 1801—1900/ — 7-ed. — Krause Publications, 2012. — P. 459. — 1296 p. — ISBN 978-1-4402-3085-1
  20. Cuhaj G. S/ Standard Catalog of World Coins 1901—2000/ — 43-ed. — Krause Publications, 2016. — P. 874. — 2354 p.

Джерела[ред.ред. код]