Ольстерський цикл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ольстерський цикл
Жанр Сага і Легенда

Ольстерський цикл (ірл. an Rúraíocht) [1], раніше відомий як "Цикл Червоної гілки", один із чотирьох великих циклів ірландської міфології. Сукупність середньовічних ірландських героїчних легенд та саг про традиційних героїв Уладу на території сучасного східного Ольстеру та північного Ленстера, зокрема округи Арма, Даун і Лаут, що відбувались приблизно до 1 століття нашої ери.

Історії Ольстерського циклу[ред. | ред. код]

Історії ольстерського циклу розгортаються в часи правління короля Кончобара Мак Несси, який править Уладом з Емайн-Маха (зараз - форт Наван поблизу Арма). Найвидатніший герой циклу - племінник Кончобара, Кухулін [2]. Улади найчастіше конфліктують з кланом Коннахту, яких очолюють королева Медб та її чоловік Ейлілл, а також їхнім союзником Фергюсом Маком Роїхом, королем Уладів у вигнанні. Найдовша і найважливіша історія циклу - "Викрадення бугая з Кулнья" або "Набіг на худобу Кулі", де Медб збирає величезну армію, для того аби вторгнутись на півострів Кулі та вкрасти призового бика Улада, Донна Куайнджа. Їй протистоїть лише сімнадцятирічний Кухулін. У Майо Таін, Таін Бо Флідхаіс - біла корова, відома як "Маол", яка є привабливою твариною, оскільки може дати за одне доїння достатньо молока, щоб прогодувати армію. Найвідомішою історією циклу є трагедія "Дейрдра", яка є джерелом п’єс Вільяма Батлера Єйтса та Джона Міллінгтона Сінга. Решта історій розповідають про народження, залицяння та смерть героїв та про конфлікти між ними.

Історії написані давньо- та середньоірландською мовою, переважно прозою, з вкрапленнями епізодичних віршованих уривків. Вони зберігаються в рукописах XII - XV століть, але в багатьох випадках набагато старіші. Мова найдавніших оповідань датується VIII століттям, а події та персонажі згадуються у віршах, що датуються VII століттям [3]. Тон - лаконічний, насильницький, іноді комічний і, здебільшого, реалістичний, хоча час від часу в сюжет втручаються надприродні сили. Зокрема, Кухулін володіє надлюдськими бойовими здібностями, що є результатом його напівбожественного походження, і коли він викликає своє бойове шаленство (риастрад), то перетворюється на невпізнаного монстра, який не розпізнає ні друга, ні ворога. Явні божества, такі як Луг, Морриган, Енгус і Мидир також неспадівано з'являються у сюжеті.

На відміну від більшості ранніх ірландських історичних традицій, які представляють Стародавню Ірландію як більшістю об’єднану за часів Верховних Королів, Ольстерський циклу зображує країну без дієвої центральної влади, поділену на місцеві та провінційні королівства, які часто воюють між собою. Зображена цивілізація є язичницькою, пасторальною, керованою воєнною аристократією. Зв'язки між аристократичними сім'ями закріплюються вихованням дітей один одного. Багатство вимирюється кількістю худоби. Війна в основному проходить у вигляді диких набігів або поодиноких боїв між чемпіонами на переправах. Діяльність героїв іноді обмежана релігійними табу, відомими як гейс .

Хронологія[ред. | ред. код]

Прийнято вважати, що події циклу відбуваються приблизно за часів Ісуса Христа. Історії про народження та смерть Кончобара за часом синхронізовані з народженням та смертю Христа [4], а Книга захоплень датує "Викрадення бугая з Кулнья", а також народження та смерть Кухеліна до правління Верховного короля Конер Мора, який був сучасником римського імператора Октавіана Августа (27 рік до н. е.- 14 рік н.е.) [5]. Деякі оповідання, включаючи "Таїн", згадують Кейрбр Ніа Фер як короля Тари, маючи на увазі, що на той час не було Верховного Короля.

Присутність Коннахти, як ворогів Улаїда є очевидним анахронізмом: за традицією, Коннахта була нащадками Конн Цетхатах, який, як вважається, жив на кілька століть пізніше. Пізніші історії використовують назву "Койсед ол нЕхмах", попередню назву провінції Коннахт, щоб обійти цю проблему. Однак хронологія ранньої ірландської історичної традиції є штучною спробою християнських ченців синхронізувати рідні традиції з класичною та біблійною історією, і цілком можливо, що реальні війни між уладами та коннахтами були хронологічно неможливими [6].

Історичність[ред. | ред. код]

Разом з Книгою захоплень, елементи Ольстерського циклу протягом багатьох століть вважалися історичними в Ірландії, а давність цих записів була предметом політизованих дебатів. Сучасні вчені зайняли більш критичну позицію [7].

Деякі вчені 19-го і початку 20-го століть, такі як Юджин О'Керрі та Куно Мейєр, вважають, що оповідання та персонажі Ольстерського циклу є по суті історичними; Т. Ф. О'Рахіллі схильний вважати, що оповідання цілком міфічні, а герої - євгемеризовані боги; Ернст Віндіш вважають, що цей цикл, хоча і є переважно уявним, містить мало від справжнього міфу [8]. Елементи казок нагадують класичні описи кельтських суспільств у Галлії, Галатії та Британії. Воїни борються на мечах, списах та з щитами, а також їздять на колісницях з двома кіньми, якими керують умілі поводирі, завербовані з нижчих соціальних класів [9]. Воїни відрізають та зберігають голови вбитих ворогів [10] та вихваляються своєю доблестю на бенкетах, причому найсміливіші нагороджуються "курамідіром" ("порцією чемпіона"), найкращою частиною впольованого звіра [11]. Королі радяться з друїдами(староірландські друї, множина друїд), а поети мають великий вплив та привілеї. Ці елементи змусили вчених, таких як Кеннет Х. Джексон, прийти до висновку, що історії ольстерський цикл зберіг автентичні кельтські традиції з дохристиянської залізної доби [12]. Інші вчені оскаржували такий висновок, підкреслюючи подібність з ранньосередньовічним ірландським суспільством та можливий вплив класичної літератури [13], розглядаючи ймовірність того, що оповідання можуть містити справді старовинний матеріал з усних переказів. Джеймс Патрік Меллорі виявив, що археологічні записи та лінгвістичні свідчення загалом спростовують залишки історій залізного віку в ольстерському та міфологічному циклах, але підкреслюють посилання на Трасу Корлеа у більш ранніх варіантах Сватання Етайн, як помітний виняток [14].

Ймовірно, що найдавніші прошарки оповідань - це ті, що стосуються складних стосунків між Уладом та Ерайнами, представленими у Ольстерському циклі Ку Рої та Кланом Дедад, а пізніше - Конер Мором. Це було відзначено ще за сторіччя до того Еойн МакНейлл [15] та іншими вченими, які стверджували, що історичний Улад, у вигляді Дал Фіатах, був пов'язаний з Кланом Дедад. Пізніше Т. Ф. О'Рахіллі дійшов висновку, що Улад насправді є частиною Ерайну [16]. Деякі ераїни, йомвірно, були могутніми королями Тари, з другим центром влади у втраченому зараз Темаїр Луахрі "Покинутій Тарі", що розташовувалась у Західному Мюнстері, де відбуваються деякі події Ольстерського циклу. Крім того, можна відзначити, що кілька невеликих циклів казок, пов'язаних з раннім домінуванням Ерайна в Ірландії, часто можуть бути схожі на більшість казок Ольстерського циклу за змістом. Це проявляється якщо не в їх остаточній формі, то у до-християнських варіантах. Деякі з них навіть не згадують відомих персонажів Ольстерського циклу, а ті, що згадують, можливо, були трохи перероблені після його пізнішого розширення за рахунок Таїна та ростом популярності.

Адаптації[ред. | ред. код]

Ольстерський цикл став джерелом для ірландських письменників епохи відродження на рубежі 20-го століття. У "Кухулін з Мюртемне" Ізабелли Августаи Грегорі (1902 рік) було переказано більшість важливих історій циклу [17], так само, як і "Кухулін для хлопчиків" Елеонори Халл, адаптований для для молодших читачів у 1904 році [18]. Вільям Батлер Єйтс написав серію п’єс - "На березі Бейла" (1904 рік), "Дейрдра" (1907 рік), "Зелений шолом" (1910 рік), "У яструбиної криниці" (1917 рік), "Лише ревнощі Емера" (1919 рік) та "Смерть Кухуліна" (1939 рік) і поему "Боротьба Кухуліна з морем" (1892 рік), засновану на легендах. Також він завершив незакінчену п’єсу Джона Міллінгтона Сінга "Дейдра у скорботі" (1910 рік), у співпраці з вдовою Синга - Моллі Олгуд [19].

До більш пізніх літературних адаптацій належать дитячий роман Розмарі Саткліфф "Гонча Ольстера" (1963 рік), "Червона гілка" Моргана Левеліна (1989 рік), роман Патрісії Фінні "Тінь від чайок" (1977 рік) та п’єса Вінсента Вудса "Плач Небес" (2005 рік). Ренді Лі Ейкхофф також створив серію із шести новелістичних перекладів та переказів, починаючи з "Рейду" (2000 рік) [20].

Частини циклу були адаптовані як вебкомікси, включаючи "Набіг на худобу Кулі" Патріка Брауна, орієнтований на Кухуліна та "Про бика" М. К. Ріда, побудованого навколо королеви Медб [21].

Драматична музична програма "Герой кельтів" у серії "Радіо-казки", створеної для Національного громадського радіо була заснована на історії ольстерського циклу "Тохмарк Емір".

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. focal.ie. www.focal.ie. 
  2. Ulster Cycle. bardmythologies.com (амер.). Процитовано 13 квітня 2018. 
  3. Garret Olmsted, "The Earliest Narrative Version of the Táin: Seventh-century poetic references to Táin bó Cúailnge", Emania 10, 1992, pp. 5–17
  4. Kuno Meyer, "Anecdota from the Stowe MS. No 992", Revue Celtique 6, 1884, pp. 173–183; Kuno Meyer, The Death Tales of the Ulster Heroes, Todd Lecture Series, 1906, pp. 2–21
  5. R. A. Stewart Macalister, (ed & trans), Lebor Gabála Erenn: The Book of the Taking of Ireland Part V, Irish Texts Society, 1956, p. 301
  6. Francis J. Byrne, Irish Kings and High Kings, Four Courts Press, 2001, p. 50.
  7. Michael Ryan. In Search of the Irish Dreamtime: Archaeology and Early Irish Literature by JP Mallory review. The Irish Times. 
  8. T. F. O'Rahilly, Early Irish History and Mythology, Dublin Institute for Advanced Studies, 1946, pp. 269–271; Cecile O'Rahilly, Táin Bó Cualnge from the Book of Leinster, Dublin Institute for Advanced Studies, 1967, Introduction, p. ix
  9. Compare Táin Bó Cúailnge from the Book of Leinster pp. 164–166 with Diodorus Siculus, Historical Library 5.29, Julius Caesar, Commentarii de bello Gallico 4.33
  10. Compare The Tidings of Conchobar son of Ness §15 with Diodorus Siculus, Historical Library 5.29
  11. Compare The Story of Mac Dá Thó's Pig and Bricriu's Feast with Athenaeus, Deipnosophists 4.40, Diodorus Siculus, Historical Library 5.28
  12. Кеннет Х. Джексон, The Oldest Irish Tradition: a Window on the Iron Age, Cambridge University Press, 1964
  13. John T. Koch, "Windows on the Iron Age", Ulidia, December Publications, 1994, pp. 229–237; J. P. Mallory, "The World of Cú Chulainn: The Archaeology of Táin Bó Cúailnge", Aspects of the Táin, December Publications, 1992, pp. 103–153
  14. J. P. Mallory, In Search of the Irish Dreamtime. Thames & Hudson. 2016.
  15. Eoin MacNeill, "Early Irish Population Groups: their nomenclature, classification and chronology", in Proceedings of the Royal Irish Academy (C) 29. (1911): 59–114
  16. T. F. O'Rahilly, Early Irish History and Mythology. Dublin Institute for Advanced Studies. 1946.
  17. Lady Gregory's Cuchulain of Muirthemne. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 20 вересня 2021. 
  18. [1] Eleanor Hull's The Boys' Cuchulain]
  19. J. M. Synge's Deirdre of the Sorrows
  20. Macmillan: Series: Ulster Cycle. US Macmillan (амер.). Процитовано 5 вересня 2017. 
  21. Garrity, Shaennon (12 березня 2014). The Great Cow Fight (Redux). www.tcj.com. 

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]