Олійник Вадим Анатолійович (футболіст)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Вадим Олійник
Особисті дані
Повне ім'я Вадим Анатолійович Олійник
Народження 10 вересня 1968(1968-09-10) (55 років)
Зріст 183 см
Вага 77 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція захисник, півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1986 СРСР «Дніпро» (Дніпроп.) 0 (0)
1992—2004 Україна «Електрометалург-НЗФ» 431 (70)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Вадим Анатолійович Олійник (нар. 10 вересня 1968) — радянський та український футболіст, захисник та півзахисник.

Життєпис[ред. | ред. код]

Футбольну кар'єру розпочав 1985 році в аматорській команді при заводі ім. Карла Лібкнехта в Дніпропетроську. Наступного року отримав запрошення від найсильнішої команди міста — «Дніпра». Проте через величезну конкуренцію в першій команді шансу проявити себе не отримав, програв Вадим Олійник конкуренцію й у дублюючому складі, зігравшт того сезону лише 2 поєдинки в першості дублерів. З 1987 по 1988 рік проходив військову службу. Після демобілізації відіграв ще один рік у складі команди при заводі ім. Карла Лібкнехта (колишня назва Нижньодніпровського трубопрокатного заводу). У 1990 році перейшов до аматорського клубу «Авангард» (Жовті Води).

У 1992 році перейшов до «Авангарду» (Орджонікідзе), в якому виступав у чемпіонаті Дніпропетровської області. По ходу сезону прийняв пропозицію «Металурга». Дебютував за нікопольський клуб 16 лютого 1992 року в програному (1:2) домашньому поєдинку 1/32 фіналу кубку України проти житомирського «Полісся». Олійник вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[1]. У Першій лізі дебютував за «Металург» 14 березня 1992 року в переможному (3:0) домашньому поєдинку 1-о туру підгрупи 2 проти полтавської «Ворскли». Олійник вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч, а на 57-й хвилині відзначився дебютним голом за «Металургів»[2]. За підсумками сезону допоміг своєму клубі фінішувати на 2-у місці в підгрупі 2, проте у класі нікопольці не підвищилися. У сезоні 1994/95 років допоміг «Металургу» завоювати бронзові нагороди чемпіонату, проте до Вищої ліги «Металург» не потрапив (лише дві найсильніші команди чемпіонату отримали можливість підвищитися в класі). Рекордсмен Першої ліги за кількістю зіграних матчів — 383. За підсумками сезону 2001/02 років «Електрометалург» посів 16-е місце в Першій лізі й опустився в Другу лігу. У третьому за силою дивізіоні Вадим провів два з половиною сезони, допоміг команді виграти срібні (2003/04) та бронзові (2002/03) медалі першості. Востаннє футболку «електрометалургів» одягав 31 липня 2004 року в програному (1:2) домашньому поєдинку 2-о туру групи Б Другої ліги проти мелітопольського «Олкома». Олійник вийшов на поле на 67-й хвилині, замінивши Олександра Діденка[3]. Загалом же в складі «Електрометалурга» в Першій та Другій лігах чемпіонату України зіграв 431 матч (70 забитих м'ячей), ще 26 матчів провів у кубку України.

З 2005 по 2006 рік знову виступав за «Авангарду» (Орджонікідзе) у чемпіонаті Дніпропетровської області. У 2007 році повернувся до «Електромталурга-НЗФ», в якому протягом двох сезонів виступав в аматорському чемпіонаті України. По завершенні сезону 2008 року закінчив футбольну кар'єру.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]