Олійник Володимир Филимонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Олійник Володимир Филимонович (нар. 16 жовтня 1957, с. Тартаків, Сокальський район, Львівська область) — український науковець, політик, голова Національної комісії з питань регулювання зв'язку України (з 31 березня 2010). Доктор технічних наук, професор. Генерал-майор (з 2003). Заслужений працівник сфери послуг України (з 2009).

Освіта[ред. | ред. код]

  • 1979 — Одеський електротехнічний інститут зв'язку ім. О. С. Попова, спеціальність — радіозв'язок і радіомовлення; кваліфікація — інженер радіозв'язку та радіомовлення;
  • 1989 — Військова академія зв'язку ім. С. М. Будьонного (м. Санкт-Петербург), спеціальність — інженерна оперативно-тактична, засоби зв'язку; кваліфікація — офіцер з вищою військовою освітою.
  • 1992 — ад'юнктура при Академії, доктор технічних наук.

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

  • служба у Збройних Силах[1]
  • інженер вузла зв'язку, заступник начальника радіоцентру Балтійського Флоту
  • старший науковий співробітник Наукового центру, начальником науково-дослідної лабораторії систем супутникового зв'язку, начальником Наукового центру при Київському військовому інституті управління зв'язку;
  • начальник Наукового центру управління зв'язку, розвідки та радіоелектронної боротьби Міністерства оборони України.
  • з листопада 2001 р. по серпень 2005 р. — начальник ДП «Український державний центр радіочастот» — Центр «Укрчастотнагляд».
  • З 16 серпня 2005 року по 31 березня 2010 року — член Національної комісії з питань регулювання зв'язку України[2].
  • З 31 березня 2010 — Голова Національної комісії з питань регулювання зв'язку України[3]

Відзнаки[ред. | ред. код]

Нагороджений

  • медаллю «За бойові заслуги» (1985),
  • Почесною Грамотою Державного комітету зв'язку та інформатизації України (2004),
  • Подякою Прем'єр-міністра України (2007),
  • нагрудним знаком «Почесна відзнака Національної комісії з питань регулювання зв'язку України» (2007),
  • відзнакою Міністерства оборони України — медаль «За сприяння Збройним Силам України» (2009),

Отримав почесне звання «Заслужений працівник сфери послуг України»[4].

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 травня 2010. Процитовано 15 жовтня 2010. 
  2. Указ Президента України від 19.04.05 р. № 664/2005 «Про склад Національної комісії з питань регулювання зв'язку України» та наказ НКРЗ від 12.08.05 № 30/к «Про призначення Олійника В. Ф.»
  3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 березня 2010 року № 695-р
  4. Указ Президента України від 18.08.09 № 620/2009