Перейти до вмісту

Олійник Ольга Арсенівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олійник Ольга Арсенівна
рос. Ольга Арсеньевна Олейник Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженнірос. Ольга Арсеньевна Олейник[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася2 липня 1925(1925-07-02)[2][3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Матусів, Шполянський район, Черкаська округа, Українська СРР, СРСР[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла13 жовтня 2001(2001-10-13)[3] (76 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняТроєкурівський цвинтар[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняСРСР
КраїнаСРСР СРСР
Національністьукраїнка
Діяльністьматематик, викладачка університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМеханіко-математичний факультет МДУd (1947)
МДУ (1954)[6]
Пермський державний університет (1944)
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьматематика
ЗакладМДУ
Institute for Problems in Mechanics of the Russian Academy of Sciencesd
Математичний інститут імені Стєклова
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор і академік Російської академії наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньпрофесор, член РАН
Науковий керівникПетровський Іван Георгійовичd Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіПетровський Іван Георгійовичd і Яновська Софія Олександрівна Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніEvgeny Radkevichd
Gregory Aleksandrovich Chechkind[6]
Taras A. Mel'nykd[6]
Yury Yegorovd
Stanislav Kruzhkovd
Shoshana Kamind
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиArlen Ilyind
Stanislav Kruzhkovd
Shoshana Kamind
Valentin Mihailovd
Yury Yegorovd
Evgeny Radkevichd[6]
Мельник Тарас Анатолійович
Sergei Pavlovich Levashkind[6]
Nikolai Ivanovich Brishd[6]
Vesselin M. Petkovd[6]
Nikita Dmitrievna Vvedenskayad[6]
Anatoly Sergeevich Kalashnikovd[6]
Evgenii Petrovich Zhidkovd[6]
Yakov Isaakovich Kaneld[6]
Evgeniya Sergeevna Sobolevad[6]
Leonid Petrovich Kuptsovd[6]
D. A. Silaevd[6]
Lyudmila Yakovlevna P'yanzinad[6]
Galina Mikhailovna Fateevad[6]
David Lekveishvilid[6]
N. O. Maksimovad[6]
M. Marinovd[6]
G. K. Namazovd[6]
B. B. Orazovd[6]
G. I. Hilkevichd[6]
A. V. Neklyudovd[6]
S. F. Chichoyand[6]
Zhou Yulind[6]
M. V. Balabanovd[6]
Avtandil G. Gagnidzed[6]
Yuri D. Golovatyid[6]
K. I. Karapetyand[6]
A. S. Shamaevd[6]
I. Kopachekd[6]
T. A. Shaposhnikovad[6]
A. K. Tyulinad[6]
I. N. Tavhelidzed[6]
Ha T'en Ngoand[6]
T. V. Mikhailovad[6]
Alexander G. Belyaevd[6]
N. M. Bokalod[6]
Lyan'kun' Gud[6]
Tukhtamurad Dzhuraevich Dzhuraevd[6]
T. Genchevd[6]
Avtandil Gagnidzed[6]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоСаксонська академія наук
Російська академія наук
Національна академія дей-Лінчей[7]
Королівське товариство Единбурга
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Відома завдяки:радянський математик
Нагороди

Олійник Ольга Арсенівна (2 липня 1925, Матусів Шполянського району Черкаської області, УРСР 13 жовтня 2001, Москва) радянська математик українського походження, дійсна членка РАН, завідувачка кафедри МДУ, професор.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ольга Олійник народилася 2 липня 1925 року в селі Матусів Шполянського району Черкаської області, а шкільні роки провела в містечку Сміла, Черкаської області.[8] З початком війни сім'я економіста евакуювалася разом із заводом до м. Перм (Росія), де Ольга закінчила десятирічку у 1942 році і вступила на фізмат університету та відвідувала семінар професора Московського університету Софії Яновської, з якою й перебереться до столиці. Закінчить з відзнакою мехмат університету ім. Ломоносова у 1947 році і назавжди пов'яже з ним свою долю.[9]

Похована на Троєкурівському цвинтарі в Москві.

Доробок

[ред. | ред. код]

Напрямок її наукової діяльності визначився під впливом академіка Івана Петровського диференціальні рівняння в застосуванні до нестаціонарної фільтрації рідин і газів у пористих середовищах.

З ініціативи Ольги Олійник в 1973 році був створений семінар ім. І. Г. Петровського, з 1978 року проводяться щорічні спільні засідання цього семінару та Московського математичного товариства, які фактично є великими науковими конференціями широкого профілю. Ольга Олійник спільно з Іваном Петровським заснували провідну наукову школу Російської Федерації — «Асимптотичні методи розв'язання диференціальних рівнянь» Інституту математики і механіки УрО РАН, Інституту математики з ВЦ Уфимського наукового центру РАН. Керівник наукової школи — А. М. Ільїн.

Стала першою радянською жінкою, котра вже у 29 років стала доктором фізико-математичних наук. Захистила кандидатську дисертацію — «О топологии действительных алгебраических кривых на алгебраической поверхности» (1950 р.), докторську — («Краевые задачи для уравнений с частными производными с малым параметром при старших производных и задача Коши для нелинейных уравнений в целом»(1954 р.), професор (1955), академік. Працювала в Московському університеті та Математичному інституті імені Стєклова. З 1950 року і до кінця життя Ольга Олійник була членом «Московського математичного товариства», в 1954—2001 роках — членом правління. Ольга Олійник була головним редактором журналу «Праці Московського математичного товариства».

Наукова діяльність — диференціальні рівняння. У її доробку понад 359 статей і публікацій. Підготувала 58 кандидатів фізико-математичних наук та 14 докторів фізико-математичних наук.

Основні результати досліджень Ольги Олейник — отримані відповіді на ряд питань, поставлених в 16-й Проблемі Гільберта про взаємне розташування і число пов'язаних компонент дійсних алгебраїчних кривих і поверхонь, побудована теорія розривних розв'язків задачі Коші для квазілінійних рівнянь першого порядку, вивчені нелінійні рівняння теорії фільтрації, побудована математична теорія рівнянь примежевого шару Людвіґа Прандтля, досліджений клас рівнянь другого порядку з неневід'ємною характеристичною формою, вивчені математичні задачі теорії пружності, досліджені якісні властивості їх розв'язків, розв'язано низку задач математичної фізики, пов'язаних з теорією усереднення, вивчені якісні властивості розв'язків нелінійних рівнянь .

З лекціями та доповідями Ольга Олійник виступала в Італії, Франції, США, Німеччині, Японії, Швеції, Великій Британії.

Лекції та доповіді

[ред. | ред. код]
  • О. А. Олійник, «Лекції з рівнянь з частинними похідними». — 1976.
  • О. А. Олійник, О. В. Радкевич, «Рівняння другого порядку з неневід'ємною характеристичною формою». — 1971.
  • О. А. Олійник, Г. А. Іосиф'яна, А. С. Шамаєв «Математичні задачі теорії сильно неоднорідних пружних середовищ». — МДУ, 1990. — 310 с. ISBN 5-211-00947-9
  • О. А. Олійник, В. М. Самохін, «Математичні методи в теорії примежевого шару». — Фізматліт, 1997. — 512 с. ISBN 5-02-015202-1
  • Oleinik, O.A. and Radkevich, «EVSecond Order Equations with Non-negative Characteristic Form». — New York: Plenum Press, 1973.
  • O. A. Oleinik, «Some asymptotic problems of the theory of partial differential equations». — Cambridge: Cambridge University Press, 1995.
  • О. А. Олійник, «Лекції з рівнянь з частинними похідними». — Видання 2-е, виправлене і доповнене. — Біном, 2005. — 60 с. ISBN 594774208X
  • V. V. Jikov, S. M. Kozlov, O. A. Oleinik, «Homogenization of differential operators and integral functionals». — Springer-Verlag New York, Inc, 1994. — 570 с. ISBN 978-0387548098

У 1986—1987 роках підготувала до друку два томи «Вибраних праць» І. Г. Петровського. За її редакцією у 1988 році була перевидана монографія С. Л. Соболєва «Деякі застосування функціонального аналізу в математичній фізиці».

Нагороди та премії

[ред. | ред. код]
  • Премія імені М. Г. Чеботарьова (1952) — за дослідження рівнянь з малим параметром при похідних вищих порядків
  • Премія імені М. В. Ломоносова (1964) — за роботи, присвячені теорії нелінійних диференціальних рівнянь з частинними похідними
  • Державна премія СРСР (1988)
  • Іменна медаль Коллеж де Франс
  • Член Італійської АН в Палермо з 1967
  • Іноземний член Національної академії дей-Лінчей (Італія)
  • Член Единбурзького королівського товариства з 7 березня 1983
  • Орден Пошани (1995)
  • Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1985)
  • Заслужений професор МГУ (1997)

Література

[ред. | ред. код]
  • Бородін, О. Олійник Ольга Арсенівна. Біографічний словник діячів у галузі математики. — К., 1973. — С. 365.
  • Василенко, О. Жінки і математика. Освіта. — 2007. — 15 — 22 серп. — С. 4 — 8.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. VIAF[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. 1 2 Архів історії математики Мактьютор — 1995.
  4. 1 2 Математичний інститут імені Стєклова — 1934.
  5. http://moscow-tombs.ru/by-years/oleynik_oa/
  6. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  7. (unspecified title)doi:10.5281/ZENODO.18315206
  8. Сандул, В. Під щасливою зорею //Шполян вісті. — 1985. — 6 лип. — С. 4.
  9. ВНЕСОК ЖІНОК МАТЕМАТИКІВ У РОЗВИТОК МАТЕМАТИЧНОЇ НАУКИ. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]