Олійник Петро Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Еней (значення).
Петро Олійник
 Полковник
Полковник «Еней»
Загальна інформація
Народження 9 липня 1909(1909-07-09)
с. Молодинче, нині Жидачівського району Львівської області
Смерть 17 лютого 1946(1946-02-17) (36 років)
с. Рудники Маневицького району Волинської області
Громадянство  Українська держава (1941)
Alma Mater ЛНУ ім. І. Франка
Псевдо «Еней», «Роман», «Сергій»
Військова служба
Приналежність  Українська держава (1941)
Вид ЗС  УПА
ОУН
Формування УПА «Північ»
УПА «Південь»
УПА «Схід»
Війни / битви

Друга Світова війна:

Нагороди та відзнаки
Бронзовий Хрест Заслуги
CMNS: Олійник Петро Федорович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Олійник.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Петро Олійник.

Петро Федорович Олійник (псевдо.: Еней, «Роман», «Сергій»; нар. 9 липня 1909, с. Молодинче, нині Жидачівський район, Львівська область — пом. 17 лютого 1946, с. Рудники Маневицький район, Волинська область) — командир військової округи УПА ВО «Богун» (1943—1944), провідник Східного краю ОУН на Північно-західних українських землях (1944—1945), організаційний референт Західного краю на ПЗУЗ (1945—1946), виконувач обов'язків командира УПА-Північ (12.1945-02.1946). Майор УПА. Лицар Бронзового Хреста Заслуги.

Життєпис[ред. | ред. код]

Дитинство. Навчання[ред. | ред. код]

В студентські роки

Народився 5 січня 1909 року в с. Молодинче (нині — Жидачівського району Львівської області, Україна).

В юнацькі роки був членом українського «Пласту», брав участь в діяльності 20 куреня ім. гетьмана Пилипа Орлика в м. Рогатині. У 1929 році[1] вступив до лав Організації українських націоналістів, з початку 1930-х років брав участь в її діяльності.

Навчався в Рогатинській гімназії імені Володимира Великого, згодом поступив до Львівського університету на факультет права. У 1934 році виключений з університету за націоналістичну діяльність.[1]

Був власником фірми «Мемор».

Роки боротьби[ред. | ред. код]

Командування ВО «Богун» зустрічають угорську військову делегацію на Волині. Село Будераж. Грудень 1943. Нижній ряд (зліва направо): шеф розвідувального відділу (ШРВ) «Немо» (Андрій Кисіль); член ОУН(б) «Іванів» (Омелян Логуш); керівник угорської місії до УПА підполковник Ференц Мартон; комендант запілля УПА-Північ «Горбенко» (Ростислав Волошин); командир групи «Еней» (Петро Олійник); керівник охорони делегації «Кропива» (Василь Процюк). Верхній ряд: заступник ШРВ «Палій» (Василь Коренюк); господарчий референт УПА-Північ «Зубатий» (Василь Мороз); шеф штабу групи «Черник» (Дмитро Казван).

З 1937-го по 1941 рік перебував у м. Краків. Тоді одружився з Марією Затіркою із містечка Гримайлів.[1] В 1938 р. П. Олійник став Львівським окружним провідником ОУН. 23 жовтня 1938 р. він був заарештований польською поліцією і відсидів під вартою до початку німецько-польської війни. У вересні 1939 р. він, як багато інших українських політичних в'язнів зумів звільнитися і продовжив роботу у підпіллі.

Після нападу Німеччини на СРСР 22 червня 1941 р. вирушив для організації роботи ОУН на Східну Україну. В 1942 р. він обіймав посаду обласного провідника ОУН на Дніпропетровщині.

П. Олійник відіграв важливу роль у організації і створенні УПА. В 1943–1944 р. він був командиром військової округи УПА «Богун», в 1944–1945 рр. — провідником Східного краю ОУН на Північно-західних українських землях. В 1945–1946 рр. він був організаційним референтом Західного краю на Північно-західних українських землях.

Після загибелі 12 лютого 1945 р. Дмитра Клячківського —«Клима Савура» у вересні 1945 — лютому 1946 рр. П. Олійник був виконуючим обов'язки командира УПА-Північ. Він організовував масову збройну боротьбу проти спецзагонів НКВС і НКДБ.

У грудні 1943 році Петро Олійник брав участь у переговорах з угорцями, які мали на меті встановити контакт між українськими та угорськими колами з метою припинення боротьби.

За ініціативи Петра Олійника було створено Картографічний інститут УПА.

Мав кількох двійників у 1943 році.[1]

Загибель[ред. | ред. код]

Радянські спецслужби тривалий час полювали за ним. П. Олійник загинув у бою з загонами НКВС-НКДБ 17 лютого 1946 року на хуторі Глинки біля с. Рудники Маневицького району Волинської області. Місце його поховання невідоме.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА ч. 4/45 від 11.10.1945 р. майор УПА Петро Олійник – «Еней» нагороджений Бронзовим хрестом заслуги УПА.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • У багатьох містах України є Вулиця Героїв УПА, до яких належить і Петро Олійник.
  • 14.10.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам’яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у с. Антонівці Шумського р-ну Тернопільської обл. Бронзовий хрест заслуги УПА (№ 015) переданий Андрію Олійнику, сину Петра Олійника – «Енея».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Літопис УПА. Нова серія… — Т. 14. — С. 55.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Літопис УПА. Нова серія. — Київ — Торонто, 2010. — Т. 14. — С. 17, 33, 54—55, 58, 75, 158, 335, 423, 473.

Посилання[ред. | ред. код]

УПА-Північ
УПА-Захід
УПА-Південь
УПА-Схід
 
ВО «Заграва»
ВО «Богун»
(з лютого 1944 в УПА-Південь)
.
ВО «Турів»
ВО «Тютюнник»
Інше
Західна ВО «Завихост»
(з кінця 1944)
(вкл. ВО «Турів» і частину ВО «Заграва»)
.
Східна ВО
(з кінця 1944)
(вкл. ВО «Тютюнник» і частину ВО «Заграва»)
.

УПА на Північно-Західних Українських Землях (ПЗУЗ) (весна 1943 — весна 1945)

та Північно (Осередньо)-Східних Українських Землях (ПСУЗ/ОСУЗ) (весна 1944 — осінь 1944)
1.1. (з весни 1943) УПА: Командир — «Сом» (Івахів Василь)
шеф Крайового військового штабу — «Гарпун» (Ковальський Юліан) (пом. 13 травня 1943)
.........Друга група УПА (південна Рівненщина і Кременеччина)
.
........Третя група УПА (Волинська область, Кобрин — Берестя)
.
1.2. УПА: (з серпня 1943) — командир «Клим Савур» (Дмитро Клячківський); начштабу «Гончаренко» (Ступницький Леонід) (пом. 5.08.1944)
УПА-Північ: (з листопада 1943) — командир «Панас Мосур» (Дмитро Клячківський);
(з березня 1944) — в.о. крайового командира «Заславський»
ВО-1 «Заграва»

(північна Рівненщина і Полісся)
Комадир округи:
«Дубовий» (Іван Литвинчук)
«Юрій» (Степан Янішевський) (з березня 1944)
Начальник штабу:
«Гончаренко» (Ступницький Леонід) (05.1943 — 07.1943)

«Макаренко» (Левицький Микола) (07.1943 — 09.1943)

(загони — фактично курені, по 2-3 сотні):

Загін «ім. Богуна» (Сарни) — кр. Ярема (Семенюк Никон)
Загін «ім. Остапа» (Березне) — кр. Шавула (Рудик Адам)
Загін «ім. Колодзінського» (Дубровиця) — кр. «Лайдака» (Скуба Микита) (пом. 11.03.1944)
Загін «ім. Коновальця» (Володимирець) — кр. Кора (Мельник Макар)
Загін «ім. Хмельницького» (Костопіль) — кр. Боровий (Брилевський Василь), кр. Острий (Ждан Ярослав)
Загін «ім. Дорошенка» (Деражне) — кр. «Вороний» (Левкович Василь)
Узбецький курінь — кр. Ташкент (Мір Алієв)

Грузино-вірменський курінь
ВО-2 «Богун» (Група «Енея»)

(південна Рівненщина, Волинь, ОСУЗ)
Командир округи:
«Еней» (Петро Олійник)
«Еней» (з лютого 1944) ВО-2 «Богун» в УПА-Південь
Начальник штабу:

«Черник» (Казван Дмитро)

('З лютого 1944 в УПА-Південь')

Дубенський курінь — кур. Птах
Дубенський курінь — кур. Юрко
Здолбунівський курінь — кур. «Ясен» (Свистун Микола)
Кременецький курінь — кур. «Бурсак»

Загін «Кодак» (рейди на схід; командир невідомий):

ВО-3 «Турів»

(Волинська область, Кобрин — Берестя)
Командир округи:
«Олег» (Якимчук Микола) (1943)
«Рудий» (Стельмащук Юрій) (з листопада 1943)
«Кайдаш» (Стельмащук Юрій) (з березня 1944 — полон 27.01.1945)
Начальник штабу:
«Вовчак» (Шум Олекса) (пом. 20.03.1944)
«Голубенко» (Громадюк Олексій) (09.1944 — 27.12.1944)

«Яровенко» (з 27.12.1944)

Загін «Озеро» (Ковель) — к-р «Рудий» (Стельмащук Юрій), к-р «Вовчак» (Шум Олекса) (пом. 20.03.1944):

Загін «Котловина» (Луцьк) — кр. «Рубашенко» (Коваль Степан)

  • 4-й курінь «ім. Коновальця» — кур. «Рибак»
  • 5-й курінь «ім. Хмельницького» — кур. «Орел»
  • 6-й курінь «Погром» — кур. «Мороз» (Кузьма Григорій)

Загін ім. Богуна (Володимир-Волинський) — кр. «Лівар» (до 11.1943), кр. «Сосенко» (Антонюк Порфир) (11.1943-01.1944)
к-р «Острізький» (Громадюк Олексій)(з 02.1944)

  • 7-й курінь «ім. Святослава» — кур. «Мирон», кур. «Бескид»
  • 8-й курінь «ім. Сагайдачного» — кур. «Вітер», кур. «Остап» (Брись Олексій) (полон 02.1944)
  • 9-й курінь «ім. Хмельницького»? — кур. «Голуб»?
  • Азербайджанський курінь
ВО-4 «Тютюнник»

(Житомирська область)
Командир округи:
«Верещака» (Воробець Федір) (осінь 1943 — 03.1944 зміна псевда)
«Олекса» (Воробець Федір) (03.1944 — 08.1944 реорганізація)
Начальник штабу:

«Очеретенко» (Ґудзоватий Петро)
З'єднання (курінь) «Хмельницький» — кур. «Кватиренко» (Яковлів Яків)
1.3. (серпень 1944 — весна 1945) УПА-Північ: крайовий командир — «Панас Мосур» (Дмитро Клячківський) (пом. 12 лютого 1945)
Західна ВО «Завихост»/З'єднані групи «33»

(Західний край ПСУЗ: Берестя, Ковель, Луцьк)

Командир: «Максим»

(бригади і загони — фактично курені)

  • 1-а бриґада «Пам'ять Базару», «ім. Лайдаки» — командир: «Ярок» (Калинюк Дмитро)
  • 2-а бриґада «Жовті води», «ім. Острого» — командир: «Галайда»
  • 3-я бриґада «Холмська», «ім. Мазепи» — кр. «Буря», кр. «Ткач»
  • 4-а бриґада «Соборна Україна», «ім. Вовчака» — командир: «Ромб» (Зінчук Тихон)
  • 5-а бриґада «Пилявці», «ім. Байди» — командир: «Лисий» (Климчак Іван), командир: «Ігор»
  • 6-а бриґада «Помста Крут», (? після загибелі Климука «ім. Назара») — командири: «Крига» (Климук-Крига) (пом. 12.09.1944), «Верховинець» (Троцюк Григорій)
Східна ВО/З'єднані групи «44»

(Східний край ПСУЗ: Сарни, Кременець, Житомир)
Командир:
«Олекса» (Воробець Федір) (08.1944 — полон 15.01.1946)

Начальник штабу: «Очеретенко» (Ґудзоватий Петро)

Загін «Дорош» — кр. Стальний (Семенюк Никон)
Загін «Прилуцький» — кр. Дяченко

Загін «Стародубський» — кр. Кузьма
1.1. (з літа 1943) УПА-Південь: крайовий командир — «Батько» (Омелян Грабець) (пом. 10 червня 1944)
заст. командира «Антон» (пом. 24 грудня 1943), нач. штабу «Кропива» (Василь Процюк)(пом. 13 червня 1944).
ВО «Холодний Яр» — КГ «Кость»,
нач.штабу «Дід Тарас»
ВО «Умань» — КГ «Остап»,
нач.штабу «Нюра»
  • Курінь «Довбенка»
  • Курінь «Бувалого»
  • Курінь «Андрія Шума»
ВО «Вінниця» — КГ «Ясен» (Свистун Микола)
1.2. (з червня 1944) УПА-Південь: крайовий командир — «Леміш» (Кук Василь.)
. ..................................... ............................

(Неповний реєстр)
Курінь — кур. Сторчан (Степанюк Олександр)
Курінь — кур. Докс (Котик Семен)
Курінь — кур. «Мамай» (Сало Іван)
Курінь — кур. Бувалий
Курінь — кур. Довбенко
Курінь — кур. Лихо
Курінь — кур. Птах
Курінь — кур. «Макс» (Скорупський Максим)
Курінь — кур. Бистрий

Курінь — кур. Саблюк (Качан Остап)
1.3. (з осені 1944) УПА-Південь: крайовий командир — «Леміш»
З'єднані групи «22» — КГ Роман, КГ «Ясен» (Свистун Микола) (пом. 8 грудня 1944)

Дубенський курінь — кур. Чернець
Кременецький курінь — кур. Докс (Котик Семен)
Здолбунівський курінь — кур. ?
Кам'янець-Подільський курінь — кур. Бистрий (Білинський Ярослав)

Вінницький курінь — кур. Панько
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Олійник_Петро_Федорович&oldid=41805066