Олімпія (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олімпія
Olympia
Жанр документальний фільм, спорт
Режисер Лені Ріфеншталь
Продюсер Лені Ріфеншталь
Сценарист Лені Ріфеншталь
На основі Літні Олімпійські ігри 1936
У головних
ролях
Адольф Гітлер[1], Джессі Овенс[1], Луц Лонг[1], Спиридон Луїс, Рі Мастенбрук, Лені Ріфеншталь[1], Герман Герінг[2], Рудольф Гесс[2], Вільгельм Фрік[2] і Josef Kleind[3]
Оператор Пауль Гольцкі, Вільфрід Бассе, Ганс Ертль, Вальтер Френц, Ганс Карл Готшальк, Ріхард Грошопп, Віллі Гамайстер, Вальтер Геге, Альберт Гехт, Артур Ґрімм, Карл Юнґганс, Зепп Кеттерер, Густав Ланчнер, Курт Нойберт, Еріх Ніцшман, Альберт Оскар Шатман, Ернст Зорге, Карл Фасс, Віллі Цільке, Андор фон Барсі, Гайнц фон Яворски, Гуго фон Кавечинскі, Александер фон Лагоріо, Гельмут фон Стволінскі
Композитор Герберт Віндт,
Вальтер Гроностай
Тривалість Частина 1: 121 хв.
Частина 2: 96 хв.
Мова німецька
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Рік 1938
Дата виходу 20 квітня 1938 (Німеччина)
IMDb ID 0030522
CMNS: Олімпія у Вікісховищі

«Олі́мпія» (нім. Olympia — Олімпіада) — документальний фільм режисера Лені Ріфеншталь, що розповідає про XI літні Олімпійські ігри, які відбулися в Берліні в липні-серпні 1936 року. Фільм складається з двох частин: «Олімпія. Частина 1: Свято народів», «Олімпія. Частина 2: Свято краси».

Синопсис[ред. | ред. код]

Пролог першої частини «Олімпії»: на екрані видно руїни Акрополя, потім камера показує окремі голови античних атлетів і богинь, плавно переходячи на "Дискобола" роботи Мирона з Елевтер, а з неї здійснюється перехід до «живого зображення» голих атлетів, які на морі в уповільненій зйомці представляють такі античні змагання як метання диска, списа і ядра. Далі глядач бачить голих гімнасток, рухами яких, через запалювання олімпійського вогню і естафету факелоносців, що несуть вогонь через Грецію, переноситься в сучасність — на Олімпійський стадіон Берліна 1936 року. Але і в другій частині «Олімпії» є пролог: вранішній ліс, у якому бігуни по пересіченій місцевості, немов тіні, виникають перед глядачем і голими стрибають у воду, сауна, блискучі тіла атлетів, березові віники, особи під душем, що сміються. Але ще відомішим є кінець фільму: стрибки у воду чоловіків, які переходять у невагомий політ у небо. Потім на екрані виникає олімпійський стадіон увесь у вогнях, чутний дзвін, видно олімпійський вогонь і прикрашені лавровими гілками флагштоки, які схиляються один до одного. Олімпійські прапори і «Храм світла», створені молодим архітектором Альбертом Шпеєром, є фіналом фільму.

В обох частинах «Олімпії» один одного змінюють такі операторські прийоми, як панорами репортажів, уповільнене відтворення, панорамування, пасажі з виглядом знизу, із суб'єктивної камери, паралельна зйомка з декількох камер. Основне смислове навантаження при монтажі було покладене на символічне підвищення, що було зроблено за допомогою оптичних переходів, а також на емоційну музику і на напругу, що виникає в момент спортивного змагання, як у спортсменів, так і в уболівальників. Монтаж створює прямі зорові зв'язки між волею до перемоги німецьких олімпійців і оплесками Гітлера (чи Геббельса і Герінга). Іншими прийомами монтажу є: імпресіоністський монтаж тіла у польоті (стрибки з жердиною і у воду); монтаж безпрецедентної за напруженням боротьби сцени в марафонському бігу між силами (рухи ніг в уповільненому відтворенні), що покидають тіло, і величезною волею (сцени вулиць в прискореному відтворенні і з динамічною музикою); силуети на землі (фехтування); а також переходи між музично ілюстрованими пасажами і частинами, у яких присутні коментарі диктора і глядацька реакція на те, що відбувається на арені. Коментар до німецької версії фільму риторично підкреслює аналогію між спортивною боротьбою і військовими діями.

Нагороди[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Кадри з «Олімпії» використала німецька індастріал-група Rammstein у відеокліпі на пісню «Stripped».
  • Кадри з «Олімпії» використовували у відеоряді на концертних виступах норвезької групи Ulver.

Повторний випуск[ред. | ред. код]

Після виходу на екрани англомовних країн фільм "Олімпія" було показано лише кілька разів; у Сполучених Штатах фільм не демонструвався до 1940 року, а потім був перевиданий у 1948 році під назвою "Королі Олімпіади" у скороченій версії, придбаній у Німеччини Управлінням США з питань іноземної власності та суттєво відредагованій без участі Ріфеншталь.[5] 1955 року Ріфеншталь погодилася вилучити три хвилини гітлерівських кадрів для показу в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку. Ця ж версія також була показана на західнонімецькому телебаченні та в кінотеатрах по всьому світу.[6]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г http://www.imdb.com/title/tt0030522/fullcredits
  2. а б в ČSFD — 2001.
  3. Děkanovský J. Sport ve filmu jako kulturní fenomén, Sport in Film as a Cultural PhenomenonФакультет мистецтв Карлового університету, 2014. — С. 131–132.
  4. Наталія Маш'янова найвідоміше кіно про Олімпіаду [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] (історія, фотографії) // ТАСС-Урал, 6.07.2007
  5. Movie Reviews. The New York Times (амер.). 4 травня 2023. ISSN 0362-4331. Процитовано 4 травня 2023.
  6. Guttmann, Allen (2007-12). Leni. Sportwissenschaft. Т. 37, № 4. с. 453—456. doi:10.1007/bf03356061. ISSN 0342-2380. Процитовано 4 травня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]