Оманська затока
Ома́нська зато́ка (араб. خليج عمان — Khalīj ‘Umān, перс. دریای عمان — Daryâ-ye ‘Omân) — протока, що сполучає Аравійське море, через Ормузьку протоку, з Перською затокою.
- Довжина 450 км,
- Ширина — до 330.
- Найбільша глибина — 3 694 метри.
Північне узбережжя затоки належить Ірану, південне — Оману (на сході) і Об'єднаним Арабським Еміратам (на заході).
Порт — місто Маскат (Оман).
Клімат[ред. • ред. код]
Уся акваторія затоки лежить в тропічному кліматичному поясі[1]. Увесь рік над нею панують тропічні повітряні маси. Це жарка посушлива зона з великими добовими амплітудами температури повітря. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають пасатні вітри. У теплий сезон утворюються тропічні циклони[2].
Біологія[ред. • ред. код]
Акваторія затоки утворює окремий морський екорегіон Оманської затоки західної індо-тихоокеанської зоогеографічної провінції[3]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до індо-західнопацифічної області тропічної зони[4].
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
- ↑ (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- ↑ (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
- ↑ (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
Посилання[ред. • ред. код]
- http://www.mofa.gov.om
- http://web.archive.org/web/20051203221806/http://www.oman-oil.com/images/omanmap.jpg
 |
Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
