Оманська затока
 | |
|
| |
| Карта | |
| 25° пн. ш. 58° сх. д. / 25° пн. ш. 58° сх. д.Координати: 25° пн. ш. 58° сх. д. / 25° пн. ш. 58° сх. д. | |
| Частина від | Аравійське море |
|---|---|
| Прибережні країни |
 ОАЕ,  Оман,  PK і  Іран |
| Ширина | 330 км км |
| Середня глибина | 200 м |
| ідентифікатори і посилання | |
| P3006/ідентифікатор Marine Regions Geographic | 4267 |
| GeoNames | 121868 |
  Оманська затока Оманська затока (ОАЕ) | |
 | |
 Оманська затока у Вікісховищі | |
Ома́нська зато́ка (араб. خليج عمان — Khalīj ‘Umān, перс. دریای عمان — Daryâ-ye ‘Omân) — затока, що сполучає Аравійське море, через Ормузьку протоку, з Перською затокою.
Географія[ред. | ред. код]
- Довжина 450 км.
- Ширина — до 330 км.
- Найбільша глибина — 3694 метри.
Північне узбережжя затоки належить Ірану та Пакистану, південне — Оману (на сході) і Об'єднаним Арабським Еміратам (на заході).
Порт — місто Маскат (Оман).
Межі[ред. | ред. код]
Міжнародна гідрографічна організація визначає межі Оманської затоки таким чином[1]:
- На північному заході: лінія, що з'єднує Rās Limah (25° 57' пн. ш.) на узбережжі Аравії та Rās al Kuh (25° 48' пн. ш.) на узбережжі Ірану.
- На південному сході: північна межа Аравійського моря — лінія, що з'єднує Rās al Hadd, східну точку Аравії (22° 32' пн. ш.) і Дживані (61° 43' пн. ш.) на узбережжі Пакистану.
Клімат[ред. | ред. код]
Уся акваторія затоки лежить у тропічному кліматичному поясі[2]. Увесь рік над нею панують тропічні повітряні маси. Це жарка посушлива зона з великими добовими амплітудами температури повітря. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають пасатні вітри. У теплий сезон утворюються тропічні циклони[3].
Біологія[ред. | ред. код]
Акваторія затоки утворює окремий морський екорегіон Оманської затоки західної індо-тихоокеанської зоогеографічної провінції[4]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до індо-західнопацифічної області тропічної зони[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Limits of Oceans and Seas, 3rd edition. International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу за 8 жовтня 2011. Процитовано 7 лютого 2010.
- ↑ Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
- ↑ (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- ↑ (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
- ↑ (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
Посилання[ред. | ред. код]
- http://www.mofa.gov.om [Архівовано 7 лютого 2006 у Wayback Machine.]
- https://web.archive.org/web/20051203221806/http://www.oman-oil.com/images/omanmap.jpg
|
Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
