Омар Ларроса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Омар Ларроса
Omar Larrosa 2006.jpg
Омар Ларроса у 2006 році
Особові дані
Народження 18 листопада 1947(1947-11-18) (71 рік)
  Ланус, Аргентина
Зріст 175 см[1]
Вага 70 кг
Громадянство Flag of Argentina.svg Аргентина
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1967–1969 Аргентина «Бока Хуніорс» 9 (1)
1969 Аргентина «Архентінос Хуніорс» 31 (7)
1970 Аргентина «Бока Хуніорс» 6 (0)
1971 Гватемала «Коммунікасьйонес»  ? (?)
1972–1976 Аргентина «Уракан» 228 (42)
1977–1980 Аргентина «Індепендьєнте» 156 (23)
1980 Аргентина «Велес Сарсфілд» 13 (4)
1981 Аргентина «Сан-Лоренсо» 27 (4)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1977–1978 Аргентина Аргентина 11 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Омар Ларроса (ісп. Omar Larrosa, нар. 18 листопада 1947, Ланус) — аргентинський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Виступав, зокрема, за клуб «Індепендьєнте» (Авельянеда), а також національну збірну Аргентини. Чотириразовий чемпіон Аргентини. У складі збірної — чемпіон світу[2].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1967 року виступами за команду «Бока Хуніорс», але основним гравцем не став, взявши участь у 9 матчах чемпіонату. Через це у 1969 році покинув клуб і виступав за «Архентінос Хуніорс». Команда вилетіла з вищого дивізіону, але Ларроса був найкращим гравцем клубу, через що керівництво «Боки» повернуло його до себе. У 1970 році Омар виграв свій перший кар'єрний успіх — національний чемпіонат, незважаючи на те, що він майже не з'являвся на полі.

Омар Ларроса у складі «Бока Хуніорс»

У 1971 році Омар поїхав до Гватемали, де виступав за клуб «Коммунікасьйонес».

У 1972 році Ларроса став гравцем «Уракана», і за 5 років виступів провів у чемпіонаті 228 матчів, забивши 42 м'ячі. В 1973 році з клубом він виграв чемпіонат Аргентини, а в 1975 та 1976 роках ставав другим.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Індепендьєнте» (Авельянеда), до складу якого приєднався 1977 року. Відіграв за команду з Авельянеди наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Індепендьєнте», був основним гравцем команди, вигравши з командою ще два національних чемпіонства.

1980 року Ларроса недовго захищав кольори клубу «Велес Сарсфілд», а завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Сан-Лоренсо»[3]. Сезон 1981 року виявився катастрофічним для «Сан-Лоренсо», яке вперше в історії покинуло Перший дивізіон, що призвело до виходу Омара на пенсію у 34-річному віці.

З 2010 року працює асистентом головного тренера в «Бока Хуніорс»[4].

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1977 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Наступного року у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1978 року в Аргентині, здобувши того року титул чемпіона світу. На турнірі зіграв у півфіналі і фіналі.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 2 роки, провів у формі головної команди країни 11 матчів.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Бока Хуніорс»: Насьйональ 1970
«Уракан»: Метрополітано 1973
«Індепендьєнте»: Насьйональ 1977, Насьйональ 1978
Аргентина: 1978

Примітки[ред. | ред. код]

  1. RSSSF (ред.). World Cup Champions Squads 1930-2006 (en). Процитовано 2 aprile 2010. 
  2. Argentina —- Record International Players —- LARROSA Omar Rubén. Prepared and maintained by Roberto Mamrud for the Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 2 February 2017. Процитовано 11 March 2017. 
  3. (ісп.) Profile and Statistics. bdfa.com.ar. Процитовано 11 March 2017. 
  4. (ісп.) Omar Ruben Larrosa —- Historia de Boca Juniors. historiadeboca.com.ar. Процитовано 11 March 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]