Омельченко Микола Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Григорович Омельченко
Омельченко Микола Григорович.tif
Народився 16 червня 1936(1936-06-16) (83 роки)
Задонецьке, Зміївський район, Харківська область
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Alma mater Харківський національний університет будівництва й архітектури
Посада Народний депутат України[1]
Партія КПРС
У шлюбі з Людмила Іванівна
Діти донька Олена
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»
Заслужений будівельник України
Грамота Президії Верховної Ради УРСР
Верховна рада УРСР
10-11 скликання
Комуністична партія України
Верховна рада України
1 скликання
Комуністична партія України 15.05.1990 10.05.1994

Микола Григорович Омельченко (16 червня 1936, село Задонецьке, Зміївський район, Харківська область) — народний депутат України I скликання. Президент Дніпропетровського регіонального відділення Міжнародного фонду економічних і гуманітарних зв'язків України з Російською Федерацією. Депутат Верховної Ради УРСР 10—12-го скликань. Член ЦК КПУ в 1986—1991 р.

Життєпис[ред. | ред. код]

Освіта вища, у 1959 році закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут за фахом інженер-будівельник.

З 1959 року — майстер, виконроб, старший виконроб, начальник дільниці Криворізького спецуправління № 552 тресту «Дніпромонтажспецбуд».

Член КПРС з 1963 року.

У 1963—1972 роках — начальник дільниці, головний інженер, начальник Дніпропетровського спеціального управління тресту «Дніпромонтажспецбуд».

У 1972—1975 роках — завідувач відділу будівництва та міського господарства Дніпропетровського міського комітету КПУ.

У 1975—1977 роках — 1-й секретар Бабушкінського районного комітету КПУ міста Дніпропетровська.

У 1977—1980 роках — секретар Дніпропетровського міського комітету КПУ.

У 1980—1983 роках — заступник, 1-й заступник голови виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради народних депутатів.

У 1983 — грудні 1988 року — 1-й секретар Дніпропетровського міського комітету КПУ.

У грудні 1988 — серпні 1990 року — 2-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ.

З серпня 1990 до серпня 1991 року — 1-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ.

Народний депутат України 12 (1) скликання з 03.1990 р. до 04.1994 р. Голова підкомітету з питань розвитку соціальної інфраструктури села і використання соціальних об'єктів Комісії з питань відродження та соціального розвитку села.

Депутат ВР УРСР 10 і 11 скликань, голова Комісії з будівництва і промисловості будівельних матеріалів.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина Людмила Іванівна (1938) — кандидат педагогічних наук. Донька Олена (1974) — лікар-кардіолог.

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]