Омельченко Микола Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Григорович Омельченко
Омельченко Микола Григорович.tif
Народився 16 червня 1936(1936-06-16) (82 роки)
Задонецьке
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Alma mater Харківський національний університет будівництва й архітектури
Посада Народний депутат України[1]
Дружина Людмила Іванівна
Діти донька Олена
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»
Заслужений будівельник України
Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР

Верховна рада УРСР
10-11 скликання
Комуністична партія України
Верховна рада України
1 скликання
Комуністична партія України 15.05.1990 10.05.1994

Микола Григорович Омельченко (16 червня 1936, село Задонецьке, Зміївський район, Харківська область) — народний депутат України I скликання. Президент Дніпропетровського регіонального відділення Міжнародного фонду економічних і гуманітарних зв'язків України з Російською Федерацією. Депутат Верховної Ради УРСР 10—12-го скликань. Член ЦК КПУ в 1986—1991 р.

Освіта[ред. | ред. код]

Освіта вища, у 1959 році закінчив Харківський інженерно-будівний інститут за фахом інженер-будівельник.

Кар'єра[ред. | ред. код]

З 1959 року — майстер, виконроб, старший виконроб, начальник дільниці Криворізького спецуправління № 552 тресту «Дніпромонтажспецбуд».

Член КПРС з 1963 року.

З 1963 року — начальник дільниці, головний інженер, начальник Дніпропетровського спеціального управління тресту «Дніпромонтажспецбуд».

З 1972 року — завідувач відділу будівництва та міського господарства Дніпропетровського міськкому КПУ.

З 1975 року — 1-й секретар Бабушкінського райкому КПУ міста Дніпропетровська.

З 1977 року — секретар Дніпропетровського міського комітету КПУ.

З 1980 року — заступник, 1-й заступник голови виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради народних депутатів.

З 1983 року — 1-й секретар Дніпропетровського міського комітету КПУ.

З грудня 1988 року — 2-й секретар, з серпня 1990 до серпня 1991 року — 1-й секретар Дніпропетровського обкому КПУ.

Народний депутат України 12 (1) скликання з 03.1990 р. до 04.1994 р. Голова підкомітету з питань розвитку соціальної інфраструктури села і використання соціальних об'єктів Комісії з питань відродження та соціального розвитку села.

Депутат ВР УРСР 10 і 11 скликань, голова Комісії з будівництва і промисловості будівельних матеріалів.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина Людмила Іванівна (1938) — кандидат педагогічних наук. Донька Олена (1974) — лікар-кардіолог.

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm