Омельченко Микола Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Григорович Омельченко
Омельченко Микола Григорович.tif
Народився 16 червня 1936(1936-06-16) (82 роки)
Задонецьке
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Alma mater Харківський національний університет будівництва й архітектури
Посада Народний депутат України[1]
Партія КПРС
У шлюбі з Людмила Іванівна
Діти донька Олена
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»
Заслужений будівельник України
Верховна рада УРСР
10-11 скликання
Комуністична партія України
Верховна рада України
1 скликання
Комуністична партія України 15.05.1990 10.05.1994

Микола Григорович Омельченко (16 червня 1936, село Задонецьке, Зміївський район, Харківська область) — народний депутат України I скликання. Президент Дніпропетровського регіонального відділення Міжнародного фонду економічних і гуманітарних зв'язків України з Російською Федерацією. Депутат Верховної Ради УРСР 10—12-го скликань. Член ЦК КПУ в 1986—1991 р.

Освіта[ред. | ред. код]

Освіта вища, у 1959 році закінчив Харківський інженерно-будівний інститут за фахом інженер-будівельник.

Кар'єра[ред. | ред. код]

З 1959 року — майстер, виконроб, старший виконроб, начальник дільниці Криворізького спецуправління № 552 тресту «Дніпромонтажспецбуд».

Член КПРС з 1963 року.

З 1963 року — начальник дільниці, головний інженер, начальник Дніпропетровського спеціального управління тресту «Дніпромонтажспецбуд».

З 1972 року — завідувач відділу будівництва та міського господарства Дніпропетровського міськкому КПУ.

З 1975 року — 1-й секретар Бабушкінського райкому КПУ міста Дніпропетровська.

З 1977 року — секретар Дніпропетровського міського комітету КПУ.

З 1980 року — заступник, 1-й заступник голови виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради народних депутатів.

З 1983 року — 1-й секретар Дніпропетровського міського комітету КПУ.

З грудня 1988 року — 2-й секретар, з серпня 1990 до серпня 1991 року — 1-й секретар Дніпропетровського обкому КПУ.

Народний депутат України 12 (1) скликання з 03.1990 р. до 04.1994 р. Голова підкомітету з питань розвитку соціальної інфраструктури села і використання соціальних об'єктів Комісії з питань відродження та соціального розвитку села.

Депутат ВР УРСР 10 і 11 скликань, голова Комісії з будівництва і промисловості будівельних матеріалів.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина Людмила Іванівна (1938) — кандидат педагогічних наук. Донька Олена (1974) — лікар-кардіолог.

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm