Омельчук Олександр Макарович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олександр Омельчук
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Макарович
Омельчук
Народження 22 вересня 1970(1970-09-22) (53 роки)
  Нікополь, УРСР
Зріст 175 см
Вага 71 кг
Громадянство  СРСР
 Україна
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
СРСР ДЮСШ Нікополь
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1987—1988 СРСР «Колос» (Нікополь) 26 (1)
1990 СРСР СКА (Київ) 29 (2)
1991 СРСР «Колос» (Нікополь) 9 (1)
1991—1992 Україна Дніпро (Дніпропетровськ) 7 (0)
1992—1996 Україна «Металург» (Нікополь) 172 (39)
1997—2002 Україна «Ворскла» (Полтава) 140 (15)
1997—2002 → Україна «Ворскла-2» 15 (2)
2003 Україна «Кривбас» 7 (0)
2004 Україна «Зоря» (Луганськ) 7 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2004–2005 Україна «Ворскла-2»
2007–2009 Україна «Полтава»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 5 листопада 2016.

** Тільки на посаді головного тренера.

Олександр Макарович Омельчук (нар. 22 вересня 1970, Нікополь, УРСР) — колишній радянський та український футболіст, півзахисник. Зараз — тренер полтавської «Ворскли».

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Олександр Омельчук народився 22 вересня 1970 року в місті Нікополь Дніпропетровської області. Вихованець ДЮСШ Нікополь. Випускник Дніпропетровського спортивного інтернату. Перший тренер — В.А.Кириллов.[1]

Кар'єру гравця розпочав у рідному Нікополі, виступаючи в місцевому «Колосі» в 1987—1988 роках. Свій перший матч у дорослому футболі зіграв у виїзному для своєї команди матчі кубку СРСР проти литовського «Атлантасу», в якому нікопольська команда поступилася з рахунком 0:2 У тому поєдинку Олександр Омельчук на 72-ій хвилині матчу замінив Юрія Вернидуба[2]. Того року в чемпіонаті Олександр не зіграв жодного матчу. Але вже в сезоні 1988 року стає основним гравцем команди, зігравши в національному чемпіонаті 26 матчів та забив 1 м'яч, ще 2 матчі (1 гол) провів у кубку СРСР.

У 1989 році переходить до київського СКА, яке на той час виступало в чемпіонаті УРСР. Того ж року київські армійці стають переможцями чемпіонату. Оскільки з 1950 року переможець чемпіонату УРСР здобував право наступного сезону стартувати в чемпіонаті СРСР, то вже наступного року команда дебютує у Другій нижчій лізі. У 1990 році Омельчук у футболці СКА зіграв 29 матчів та забив 2 м'ячі. Але в 1991 році він повертається до нікопольського «Колосу», у складі якого також на довго не затримується. Після свого повернення до нікопольської команди Олександр зіграв у її складі лише 9 матчів та забив 1 м'яч.

У 1991 році йде на підвищення та підписує контракт з дніпропетровським «Дніпром». У складі дніпропетровської команди дебютував у виїзному поєдинку проти донецького «Шахтаря», вийшовши на заміну замість Євгена Похлебаєва на 68-ій хвилині матчу[3]. Того сезону Олександр в чемпіонаті СРСР зіграв 6 матчів (ще 3 зіграв за дніпропетровців у першості дублерів), а також 1 поєдинок у кубку СРСР. Наступного року Омельчук продовжив свої виступи у «Дніпрі», але до основного складу майже не потрапляв. У чемпіонаті та кубку України він зіграв лише по 1 поєдинку. У складі дніпропетровців став бронзовим призером чемпіонату України серед команд вищої ліги. Такий стан справ не влаштовували молодого гравця, тож він вирішує змінити команду.

У 1992 році Олександр повертається до рідного міста та приєднується, вжк втретє, до нікопольського «Металурга». У складі металургів виступає до 1996 року. За цей час у чемпіонатах України за нікопольську команду зіграв 172 матчі та забив 39 м'ячів, також 10 матчів зіграв у кубку України.

1997 року по запрошенню тодішнього головного тренера Віктора Пожечевського[4] переходить до складу полтавської «Ворскли». Саме у складі полтавського колективу пройшли найкращі роки як футболіста в Омельчука. У складі полтавчан у чемпіонатах України Олександр відіграв 140 матчів та забив 15 м'ячів, ще 10 матчів за полтавців відіграв у кубку України. Саме в складі «Ворскли» Олександр Омельчук виступав у єврокубках, в яких загалом провів 13 матчів. Крім того, 1997 року став бронзовим призером Вищої ліги чемпіонату України. Також виступав у складі друголігового фарм-клубу полтавчан, «Ворскли-2», у складі якої зіграв 15 матчів та відзначився 2 голами.

Останніми клубами в кар'єрі футболіста Олександра Омельчука були криворізький «Кривбас» (2003) та луганська «Зоря» (2004).

Досягнення[ред. | ред. код]

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після завершення кар'єри гравця повертається до Полтави та стає головним тренером друголігового клубу «Ворскла-2». На цій посаді Олександр Макарович працював з 2004 по 2005 роки. В липні 2007 року був призначений головним тренером іншого полтавського клубу, ФК «Полтава», в якому пропрацював до червня 2009 року[5]. З липня 2012 року працював на тренерських посадах у полтавській «Ворсклі». З липня 2014 року обіймає посаду тренера воротарів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Профіль гравця [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.] на сайті «Луганський футбол»
  2. ↑ Атлантас Клайпеда - Колос Нікополь. Архів оригіналу за 6 листопада 2016. Процитовано 5 листопада 2016.
  3. ↑ Шахтар Донецьк - Дніпро Дніпропетровськ. Архів оригіналу за 6 листопада 2016. Процитовано 5 листопада 2016.
  4. ↑ Олександр ОМЕЛЬЧУК: «Коли було нічого їсти, билися за Полтаву». Архів оригіналу за 6 листопада 2016. Процитовано 5 листопада 2016.
  5. ↑ Форум. Олександр Омельчук - головний тренер ФК "Полтава"

Джерела[ред. | ред. код]

«Полтава» – Тренери

Омельчук (2007–2009) · Шарій (2009–2010) · Малигін (2010) · Безсмертний (2010–2013) · Близнюк (2013–2014) · Федорчук (2015) · Безсмертний (2015–2016) · Ярошенко (2016–2017) · Прокопиненко (2017) · Безсмертний (2017–2018) ·

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Омельчук_Олександр_Макарович&oldid=39259278