Омелюх звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Омелюх звичайний
Bombycilla garrulus 2.jpg

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Омелюхові (Bombycillidae)
Рід: Омелюх (Bombycilla)
Вид: Омелюх звичайний
Біноміальна назва
Bombycilla garrulus
(Linnaeus, 1758)
Мапа поширення омелюха звичайного: жовтий — гніздовий ареал, синій — на зимівлі
Мапа поширення омелюха звичайного: жовтий — гніздовий ареал, синій — на зимівлі
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Bombycilla garrulus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Bombycilla garrulus
EOL logo.svg EOL: 1050636
ITIS logo.svg ITIS: 178529
IUCN logo.svg МСОП: 22708146
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 125297
Fossilworks: 373096

Омелю́х звича́йний (Bombycilla garrulus) — вид горобцеподібних птахів родини омелюхових (Bombycillidae). В Україні зимує птах на всій місцевості.

Морфологічні ознаки[ред. | ред. код]

Це струмкий птах, 18-21 см завдовжки та масою 40-64 г. Дорослий птах зверху сірувато-бурий; на голові великий «чуб»; на горлі чорна пляма; низ світло-бурий; підхвістя руде; махові пера чорні; біля основи першорядних махових пер біла смуга, верхівка облямована білим і жовтим; на білих верхівках другорядних махових пер червоні рогові пластинки; на сірому хвості широка чорна смуга, на верхівці жовта; дзьоб і ноги темно-бурі. У дорослого птаха пляма на горлі менша; білувата облямівка лише зовні на першорядних махових перах. Молодий птах тьмяніший; «чуб» бурий, короткий; чорної плями на горлі нема.[2]

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений в лісових районах північної частини Європи, Азії і західної Північної Америки. Омелюх звичайний поширений на всіх континентах південніше за субарктчину зону.

В Україні омелюх — зимуючий на всій території птах. Чисельність значно коливається у різні роки в результаті інвазій.

Харчування[ред. | ред. код]

Птахи тримаються великими зграями. Влітку харчуються комахами, яких нерідко ловлять на льоту, личинками, різними ягодами і молодими пагонами рослин. В інший час харчуються переважно ягодами і плодами, наприклад, брусницею, калиною, омелою. У зимовий час часто зустрічаються в містах

Розмноження[ред. | ред. код]

Гніздиться в рідколісся, на деревах. Статева зрілість настає у віці одного року. Виведенням пташенят омелюхи зайняті з квітня по листопад. Пари утворюються щороку нові. Доглядаючи за самкою, самець безперервно підносить їй ягоди в якості весільного подарунка.

Гніздо пара споруджує зазвичай на деревах, що ростуть посеред боліт. Поміщається воно в розвилці гілок на висоті 3-15 м над землею, у верхній кроні дерев, частіше на узліссі, поблизу водойм та інших гніздових пар. Гніздо будується з маленьких гілочок, моху, лишайників і травинок. Дно ретельно вистелено шерстю і пір'ям.

Самка відкладає в кінці травня 4 — 5 блакитно-сірих яєць з чорно-бурими цяточками розміром 24×18 мм і вагою близько 3,8 г. Кладку насиджує завжди тільки самка протягом 14 днів. У цей час же самець піклується про корм, що складається з комах і ягід. Молоді птахи стають самостійними приблизно через 15 — 17 днів. Щороку омелюхи шукає собі нового партнера. Залицяння за самкою включає в себе її годування ягодами. За два тижня життя пташенята повністю покриваються пір'ям, але батьки продовжують піклуватися про них до тих пір, поки вони не навчаться самостійно здобувати собі їжу. Восени пташенята повністю переходять на вільні хліби, починаючи годуватися плодами і ягодами.

Тривалість життя птахів може становити 13 років.

Інші назви[ред. | ред. код]

Свиристель (Россія)

Хохлик — через характерний чубчик.

Амялушка (Білорусь) — через пристрасть омелюхи до ягодам омели.

Воскокрил (Англія) — на кінцях другорядних і рульового пір'я у омелюхи знаходяться яскраво-червоні блискучі рогові пластинки, що нагадують палаючий віск.

Богемський воскокрил (Америка) — епітет ж «богемний» натякає на схильність цих птахів здійснювати міграції. Для американців пару століть назад Богемія представлялася далеким краєм Європи, в яку відлітали омелюхи.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

У омелюха дуже чіпкі кігтики, що допомагає птахові утримуватися на гілках і скльовувати ягоди, які найважче дістати. Але ця ж особливість заважає омелюху пересуватися по землі, що він і робить вкрай рідко і неохоче.

У період залицянь самець пропонує самці ягоду або інше частування. Якщо самка його приймає, то птиці створюють пару.

Омелюхи — справжні ненажери, варто їм побачити кущ або деревце з красивими ягодами, вони не зупиняться, поки не з'їдять їх всіх. Тому частина плодів виводиться з їх організму неперетравленими, що сприяє поширенню рослин.

Коли омелюхи з'їдають багато ягід взимку, в їх шлунку починаються процеси бродіння, в результаті чого птах стає дезорієнтованим ніби «п'яним». В такому стані омелюхи часто гинуть, наражаючись на предмети і збиваючись на манівці. Є багато інформації з цього факту в інтернеті — омелюхи гинули зграями і падали з неба дощем. Ще століття тому, коли про цю особливість люди не знали, вважалося поганим знаком, якщо омелюх б'ється у вікно.

Охорона[ред. | ред. код]

Перебуває під охороною Бернської конвенції.

Зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Bombycilla garrulous. The IUCN Red List of Threatened Species 2016. с. e.T22708146A87399543. Процитовано 31 December 2018. 
  2. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.