Омелян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Омелян
лат. Aemilianus
Етимологічне значення «приналежний Емілію»
Мова походження латинська
По батькові чол Омелянович
По батькові жін Омелянівна
Споріднені імена Емілій
Похідні прізвища Омелян, Омеляненко, Ємельяненко
Іншими мовами:
грец. Αιμιλιανός
ісп. Emiliano
італ. Emiliano
лат. Aemilianus, Emilianus
пол. Emilian
порт. Emiliano
рос. Емельян (Емеля, Емелька), канонічна форма Эмилиан
угор. Emilián
фр. Émilien
Пошук статей
у Вікіпедії
які починаються з імені
містять ім'я

Омеля́н — християнське чоловіче ім'я. Канонічна церковна форма — Еміліан. Походить через посередництво візантійського Αιμιλιανός від лат. Aemilianus, Emilianus, давньоримського номена (родового імені), утвореного від іншого номена Aemilius, Emilius, «Емілій», й буквально означає «Еміліїв», «приналежний Емілію». Родове ім'я Aemilius походить від aemulus («суперник»). Ім'я також виводять від дав.-гр. αιμύλος, αιμύλιος («підлесливий»)[1]. Заміна початкового [е] на [о] відбулося відповідно до фонетичних законів східнослов'янських діалектів (пор. грец. Ἑλένη > укр. Олена).

Святим заступником імені вважається Еміліян Кизицький, єпископ, сповідник, що присвятив своє життя поширенню християнської віри серед людей. На Русі ім'я Омелян з'явилося після становлення християнства.

Українські зменшені форми — Омелько, Омелечко, Мілько.

Іменини[ред.ред. код]

Відомі носії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.