Онейроїд (гурт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Онейроїд
Oneyroid 2012.jpg
Основна інформація
Жанр Рок
Роки з 1992 до сьогодні
Країна Україна Україна
Місто Полтава
Склад Андрій Боркунов
Оксана Дронова
Валерій Власенко
Максим Ржеко
Андрій Орлов
Ігор Малюков
Фелікс Бродський
Анатолій Волик
http://www.oneyroid.com/

Онейроїд (група) — альтернативна група, утворена в Полтаві 25 грудня 1992 року з ініціативи медиків Андрія Боркунова (вокал, гітара) та Анатолія Воліка (тексти, бас).

Історія групи[ред. | ред. код]

Ранні роки. «Пост-панк манипуляции». «Автобус, идущий на Запад» (1992-1993)[ред. | ред. код]

Ще до створення «Онейроїда», починаючи з середини 1991 року, Андрій «Бурлік» Боркунов періодично влаштовує спонтанні вуличні концерти в Полтаві, виконуючи під акустичну гітару репертуар і . Зародком майбутньої групи стало звернення Волика до Боркунова з пропозицією покласти на музику його тексти. Незабаром після цього, Андрій включив кілька пісень Волика («Дуля», «Инне», «Суринам») в програму своїх вуличних виступів, під час одного з яких (у вересні 1992-го) його помітив Михайло Шамраєвський, на той час басист гурту «Шок Оскал», і запропонував Боркунову «сколотити банду».

25 грудня 1992 відбулася перша репетиція вдома у Шамраєвського, в ході якої виникла пісня «Вовка». Через кілька днів, Волик і Бурлік порадившись, дали новій групі назву «Онейроїд», зафіксувавши в цій назві своє обопільне захоплення психіатрією. Офіційно «Онейроїд» святкує свій день народження 25 грудня — в день перших зборів у Шамраєвського на квартирі.

Перший альбом «Онейроїд» записує під акустичні гітари і губну гармошку в грудні 1992 року в квартирі Волика і носить назву «Пост-панк манипуляции», і включає пісні «Анна Каренина», «Суринам», «Кто-то увидел солнце» (перша пісня «Онейроїда»), «Это все-таки я», «Вовка», «Инне» та інші. Запис згодом був загублений.

Матеріали альбомів «Пост-панк манипуляции» (1992) і «День Рождения Гастелло» (1993 рік, запис не проводився) лягли в основу концертної програми, показаної на першому полтавському панк-фестивалі «Майбутнього немає!», проведеному групою «Онейроїд» в день своєї першої річниці. На фестивалі тоді також виступали: «Арахнофобія», КГБ, КАА («Клуб анонімних алкоголіків»), «Епітафія». Ця подія стала не лише першим панк-фестивалем, але й першим клубним концертом у Полтаві. Хіти групи цього періоду: «Вовка», «Детство, прощай», «Українська мова».

Склад групи в 1993 році:

  • Андрій «Бурлік» Боркунов — вокал, гітара;
  • Анатолій Волік — тексти, бас;
  • Андрій Воробйов — соло-гітара;
  • Ігор «Чоп» Яремченко — ритм-гітара;
  • Гена «Кузя» Кузьменко — саксофон, флейта;
  • Валерій Власенко («Арахнофобія») — ударні.

«Пуговицы в ряд», «Китай в огне» (1994-1995)[ред. | ред. код]

1994-1995 рр. — концертна програма «Автобус, идущий на Запад», виступ на фестивалі «Червона Рута» (регіональний тур), запис альбому «Китай в огне» на студії Леоніда Сорокіна на Полтавській ТРК «Лтава».
Вихід першого номеру самвидав-журналу «Гораздо».
Хіти групи цього часу: «Цур та пек» (також відома як «Пух и прах»), «Точка».

Гаражний рок (1996-1997)[ред. | ред. код]

В 1996-1997 рр. на творчість групи чинять вплив ідеї язичництва, музика груп , , , , внаслідок чого саунд зміщується в бік інструментальних медитацій, стає менш панківським, більш мелодійним та різноманітним. В орнамент групи органічно вплітається баян лідера групи «Патологоанатом» Олександра Бессонова. До групи також приєднується барабанщик Максим Ландар (лідер групи «Седьмое небо»).
Альбоми цього періоду: «Эксгумация Берлиозов» (запис на репетиційній базі групи «Зов Аранакса»), «Новое язычество», «Без десяти десять» («домашні» альбоми). Концертні програми: «Страх Смерти», «Патон» (спільно з групою «Патологоанатом»).
Перше місце на фестивалі «Пісня в солдатській шинелі».Перше місце на фестивалі «Червона Рута» (відбірковий тур у Кременчуц), квартирник та спільний проект з групою «Апельсиновое безобразие» (Кременчук). До цього періоду належить сольний виступ Андрія Боркунова в клубі «Скіф» (м. Єкатеринбург, Росія).
Хіти цього періоду: «26 бакинских комиссаров», «Части тела», «Никто не забыт».

«Части тела» (1998)[ред. | ред. код]

1998 рік — другий студійний альбом «Части Тела» (студія Андрія Буторіна), контракт на тираж альбому на компакт-касетах з лейблом Moon-records. Співпраця та записи з бардесою Лєнкою, запис домашніх альбомів «Транстранзит», «Шапка Стереомаха». Група регулярно виступає в арт-кафе «Парсуна».

В 1998-му році в групу приходить Олексій Самарін. Вплив Самаріна на «Онейроїд» був великим і це був вплив в бік професіоналізації групи — з приходом Олексія все більше уваги стало приділятися технічним фішками, зіграності, акцентуації звуку. Самарін записує з «Онейроїдом» альбом «Части Тела» (1998), де в декількох піснях виступає в ролі аранжувальника — «Обязательный минимум для обывателя», «Осень», «Частини тіла». А в наступному альбомі («Гибернация», 2001) Олексій Самарін вже є композитором практично всіх пісень і автором всіх гітарних партій, включаючи басові. Волик (і заміняючим басистам) припадає лише механічно їх перезнімати і перегравати, що не завжди виявляється просто. Загалом Самарін написав якщо не музику, то гітарні партії більш ніж до 30-ти пісень «Онейроїда», серед яких «Эну», «Снег в таблетках», «Кай и Герда», «Осень», «Царь в голове», «Лінгвістична амплітуда», «Комсорг Космоса», «Ямщик», «Музыка на экспорт» та багато інших.

«Гибернация» (1999-2000)[ред. | ред. код]

1999-2000 рр. — нова концертна програма «Гибернация». Саунд групи стає жорсткішим, холоднішим, з приходом до групи нового гітариста Олексія Самаріна музика групи «Онейроїд» набуває рифової структури.

Запис альбому «Гибернация» на домашній студії Олександра та Олени Бессонових («Молочай», м. Городня, Чернігівської обл.). Альбом так і не було видано. Група активно концертує у полтавських клубах «Робін Гуд», «Парсуна», «Радуга», «Спейс», у концертних залах міста з програмою «Гибернация».. Десь у 1999-му році як бек-вокалістка у піснях «Лінгвістічна амплітуда» і «Крышечка», які готуються групою на чергову «Червону Руту», в «Онейроїді» з'являється Оксана Дронова. Разом з Оксаною у складі бек-вокальної групи співають її одногрупниці з «Колискова Ради» — Анжела, Оля і Елла. Так у піснях «Онейроїда» з'являється фольклорний український фон, створюваний автентичною манерою співу Ксюші та її подруг. Паралельно Бурлік стає саундпродюссером групи Оксани Дронової «Колискова Ради», результатом якого стала поява «Колискової» програми «Паперовий світ», названої за однойменною піснею. Хіти програми «Гибернация»: «The Bog», «Кай и Герда», «Одно сплошное время».

Под-dance-полье (2001-2002)[ред. | ред. код]

2001-2002 рр. — період експериментів з електронною музикою (проекти «Partyzan-party», «Под-dans-полье», «Короленко» (останній — спільно з групою «Птенцы Геринга» (згодом — «Призрак Баобаба»).

«Бетон» (2003-2005)[ред. | ред. код]

2003-2005 рр. — робота над програмою «Бетон», що являла собою синтез пост-року та танцювального саунду середньої жорсткості в стилі light-industrial. Група досі використовує елементи панку. Програма «Бетон» стає популярною в Полтаві (показана у клубах «Робін Бобін», «Наутілус»), в клубах Харкова («Черчілль», «Форт», «Остання барикада», «Агата»).

2004 рік — в групу приходить Макс Ржеко (бас-гітара).

Як данину своїм «концептуальним вчителям» «Онейроїд» у 2004 році організовує триб'ют-концерт «Г.О.», де виступали місцеві групи «Насрать!», «Круті педали» (нині — О.Torvald), «Rotten sound», «Линки», «Червяки» та інші.

«Лёд» (2006-2007)[ред. | ред. код]

З 2006 року починається робота над новим альбомом «Lёd».

Склад групи станом на початок 2006 року: Бурлік (вокал), Іван Оборожній (гітара), Макс ‘dafunky’ Ржеко (бас), Гоша Малюков (барабани), Олексій Самарін (гітара), Анатолій Волік (тексти).

5 жовтня 2006 року в клубі «Стелс» «Онейроїд» провів перше в Полтаві noise-party, під час якого вперше відбулася презентація нової електронної програми Noisex, зіграної наживо на трьох ноутбуках (Андрій Боркунов, Ваня Оборожній, Анатолій Волік).

З 2007 року в «Онейроїд» приходять трубач та флейтист Фелікс Бродський, а також Андрій «Кефір» Снітко (ноутбук).

У травні 2007-го було презентовано нову програму «Lёd».

Наприкінці 2007-го року з групи йде Іван Оборожній (у власний пост-роковий аудіо-відео проект «Фреон»), але бере участь у записі альбому «Бетон», яка, втім, так і не була доведена до втішного результату. Одночасно на тогочасних виступах знов можна побачити Анатолія Волика в ролі басиста, адже Максу Ржеко довелося після Івана тимчасово взятися за гітару.

«Отравляющие вещества». “Natasha” (2008-2009)[ред. | ред. код]

На початку 2008 року група записує демо-альбом «Natasha», саунд якого суттєво відрізняється від попередніх альбомів, і можна означити як психоделічний spoken-word. Перший раз його було презентовано у Харкові навесні 2008 року. Склад проекту «Natasha»: Оксана Дронова (екс- Jam Cherry) — вокал; Валерій Власенко — гітара; Макс Ржеко — бас-гітара; Фелікс Бродський — духові; Олександр Безсонов — баян; Дмитро «Бандурист» Яцько — бандура; Ігор Малюков — барабани;

У березні 2008 року по групи повертається учасник першого складу групи Валерій Власенко — цього разу на місце гітариста, яке вдало займає і по сьогодні.

У квітні 2008 року у Полтаві проходить організований «Онейроїдом» триб'ют Єгору Лєтову на якому виступає також немало груп з інших міст.

Восени група вдруге вибирається в тріп на плато Карабі в Криму, де грає під землею у печері Віола, де також відбувається спільний сейшен з групою «ДахаБраха».

Завдяки участі Валерія Власенка, який був саундпродюсером альбому «Giftstoffe» (третього офіційного релізу в історії колективу), саунд «Онейроїда» стає жорстким та дуже динамічним.

У концертах цього періоду та записі альбому «Giftstoffe» бере участь давній знайомий групи Володимир Гречуха (перкусії), який, однак, не пробув у групі більше року.

Всі концерти 2008 року Бурлік присвятив пам'яті Єгора Лєтова.

Навесні 2009 року група дає концерт у харківському Планетарії з програмою «Natasha». Майже весь концерт було записано зі звукорежисерського пульту.

У травні 2009 року Oneyroid запрошує до Полтави молодий проект всенародно улюбленого Олександра Піпи (екс-ВВ, екс-БОРЩ) @TRAKTOR для спільного виступу, який в результаті став справжньою подією для Полтави. Також цей концерт став першим шоу для нового перкусіоніста Дмитра Білоконя.

У жовтні 2009 р. альбом «Giftstoffe» (з німецької — «отруйні речовини») видається на лейблі Moon (тираж — ). Стиль альбому «Giftstoffe» можна визначити як психоделічний мілітарі-індстаріал рок. 3 жовтня відбулась презентація альбому «Giftstoffe» в клубі «Бочка» (м. Київ), де разом з «Онейроїдом» виступили @TRAKTOR.

Восени 2009 року група організовує в Полтаві триб'ют групі «Брати Гадюкіни» на знак пошани до померлого у серпні лідера Сергія Кузьмінського, музика якого багато значила для учасників команди. Oneyroid також виступає на цьому заході у розширеному складі: на сцені грають одночасно 10 музикантів, у тому числі один з давніх учасників групи Андрій Воробйов (соло-гітара).

Взимку 2009-2010 рр. було завершено студійний запис альбому «Natasha».

«Ходень» (2010-2011)[ред. | ред. код]

Альбом «Ходень» (пісня з якого були представлені публіці ще у вересні 2009 р. на «Мазепа-фесті») являє собою суміш етно-психоделічного року з дуже різноманітними та нестандартними рисами.

У 2010-му до групи повертається Андрій Орлов — активний учасник групи періоду альбому «Бетон».

Початок 2010 року також став дуже активним для групи : відбувається кілька клубних виступів, з них два — у новій пивниці « Сто Доріг», яка стає новим майданчиком для альтернативної музики в Полтаві завдяки зусиллям Бурліка та Oneyro.Promo.Group.

«Мобильная слизь» (2012)[ред. | ред. код]

Весь 2012-й рік група працює над новим альбомом «Мобильная слизь», який вперше презентує на концерті в «Сто доріг» 3 березня 2012 р.

«Паливо» (2012)[ред. | ред. код]

Паралельно група працює над наступним альбомом — «Паливо». В репетиційній роботі над альбомом брала участь полтавська фолк-група «Стрибожі внуці».

Склад гурту[ред. | ред. код]

2016 рік:

  • Андрій Боркунов — вокал
  • Оксана Дронова — вокал
  • Богдан Савін — гітара
  • Фелікс Бродський — труба, флейти
  • Герман Хорунжий — тромбон, сопілка
  • Михайло Шамраєвський — бас
  • Ігор Малюков - барабани
  • Андрій Орлов — клавішні
  • Анатолій Волик — тексти

Дискографія[ред. | ред. код]

Студійні альбоми[ред. | ред. код]

Магнітоальбоми[ред. | ред. код]

1993 — «День рождения Гастелло»
1995 — «Китай в огне»
1996 — «Без десяти десять»
1996 — «Фантомные боли»
1996 — «Т-ъ-щ-и-С-М — Щ-и-С-М! (Ритуальная вертальность)» (квартирник у Стаса «Змеи»)
1997 — «Новое язычество»
1997 — «Транстранзит»
1997 — «Лики и блики»
1997 — «Шапка Стереомаха»
1997 — «Неразрешенность»
1998 — «Страх смерти в пединституте» (концертная запись)

Фестивалі, виступи і нагороди[ред. | ред. код]

  • Перший київський концерт в клубі «Барви» (1999)
  • Спільні проекти та виступи з групою «Колискова Ради» (згодом — Jam Cherry), (1999)
  • Фестиваль «Червона Рута» (1995, 1997, 1999). Виступ у фіналі фестивалю «Черовна Рута» з «Колисковою ради) з піснями «Лінгвістична амплітуда» та «Кришечка» («Спробуй ще»). 2000.
  • Виступ в кінотеатрі «Салют» (2000)
  • Фестиваль «Маzепа-FEST» (2003-2009)
  • Фестиваль «Автограф» (диплом фестивалю 2000, 2002)
  • Екстрім-шоу «Веломанія» (2004-2006)
  • Фестиваль «Рок-удар» (2001-2012)
  • Концерт в клубі «22», анплагд у склад: Бурлік (вокал), Валера Власенко (гітара), Волік — бас, Фелікс (труба, флейти) (2008)
  • Презентація програми «Giftstoffe» у клубі «Філін» (м. Київ, 2008)
  • Спільний виступ з гуртом «Mamasweed» у Полтаві (готель «Турист», 2008)
  • Концерт у харківському Планетарії з програмою «Natasha» (2009)
  • Фестиваль Rock`n`ball (2011, 2012, 2013, 2015 )
  • Фестиваль Бандерштат (2014)

Посилання[ред. | ред. код]