Ониськів Михайло Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Михайлович Ониськів
Ониськів Михайло Михайлович - 16073904.jpg
Михайло Ониськів (липень 2016)
Народився 3 грудня 1941(1941-12-03) (76 років)
с. Ласківці, Теребовлянський район, Тернопільська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання м. Тернопіль
Діяльність краєзнавець, журналіст, літературознавець, громадсько-політичний діяч
Alma mater Чернівецький університет
Діти Тереза
Нагороди
Заслужений журналіст України

Они́ськів Миха́йло Миха́йлович (нар. 3 грудня 1941, с. Ласківці, нині Теребовлянського району Тернопільської області) — український краєзнавець, журналіст, літературознавець, громадсько-політичний діяч. Член НСЖУ (1966), член ВУСК (2000). Заслужений журналіст України (2017).[1]

Нагороди[ред. | ред. код]

Життєпис[ред. | ред. код]

Зустріч журналістів-ветеранів газети «Ровесник» у Тернопільському прес-клубі

Закінчив Чернівецький університет (1965 р., нині національний університет) і ВПШ при ЦК КПУ (1975).

Працював у пресі, на партійній роботі. Співзасновник (1991) і перший головний редактор ж. «Тернопіль», співзасновник (1992) г. «Русалка Дністрова» (м. Тернопіль). 1994-1998 рр. — головний редактор видавництва «Збруч» (м. Тернопіль). Згодом — референт ректора і прескур'єр ТАНГ.

Від 2001 р. — в апараті Тернопільської обласної ради: консультант, керівник прес-служби. У 2007 р. — керівник прес-агенції КРУ в Тернопільській області.

У 1969-2014 рр. (з перервами) працював у газеті «Вільне життя», останні роки — заступником головного редактора з питань літератури і мистецтва.

Член редакційної ради журналу «Літературний Тернопіль» та член ради обласного відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів.

Член редакційної колегії 3-томного енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл».

Творча діяльність[ред. | ред. код]

Власні твори[ред. | ред. код]

  • збірки поезій «Прийдень» (Т., 1996),
  • книга поем «Ласківці» (Т., 2003),
  • книги «АБВ...» («Автографи. Бібліографія. Вибране. Галерея. Досил», Т., 2012).
  • монографія «Поетичний світ Петра Перебийноса» (Т., 2005),
  • майже 3 тис. публікацій у збірниках, українській та закордоній періодиці.

У співавторстві[ред. | ред. код]

  • Першопублікатор невідомого вірша М. Шашкевича «Споминайте, браття милі.» (1970),
  • співукладач журнальних антологій «Українські пісні-гімни» (1992) і «Тернопільщина літературна» (1991—1994, обидві — ж. «Тернопіль»).
  • Підготував до друку спільно з Л. Баглей історичний роман «Івашко» (3-я частина «Опирів») Юліана Опільського (ж. «Тернопіль», 1993, № 4; 1994, № 1),
  • видав (разом із В. Лавренюком) документальну драму В. Василька «Чашка чорної кави» (Т., 1994),
  • документальні дослідженя «Українець Михайло Паращук: ровесник болгарської волі, страдник нашої долі» (співавтор, Т., 2003),
  • співукладач збірки духовної поезії західноукраїнський авторів «Богославень» (Т., 1994, з Б. Мельничуком),
  • книги поезій М. Качалуби «Між двома стенокардіями» (Шерне — Т., 1994, з Д. Богун);
  • зібрання творів С. Будного «Син Землі» (Л., 1997, з Г. Кушнериком).
  • співупорядник реґіональних річників «Тернопілля» (від 1995).
  • співукладач збірників українських народних пісень (350 пісень) «І прапор наш, і зброя» (Т., 20062007)
  • книга спогадів про С. Будного «Молодий нащадок Прометея» (Т., «Джура», 2008)
  • редактор понад 100 книг різноманітної тематики.

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg «Ой попід селом». Михайло Ониськів та Григорій Шергей на YouTube // Відеоканал Миколи Василечка.