Онищенко Денис Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Денис Онищенко
Особові дані
Повне ім'я Денис Анатолійович Онищенко
Народження 15 вересня 1978(1978-09-15) (40 років)
  СРСР м. Полтава, УРСР
Зріст 180 см
Вага 73 кг
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція Півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1994–1996 Україна Металург (Новомосковськ) 37 (2)
1996–1999 Україна Динамо (Київ) 2 (0)
1996–1999 Україна Динамо-2 (Київ) 77 (7)
1996–1999 Україна Динамо-3 (Київ) 22 (4)
1999 Україна Дніпро (Дніпропетровськ) 3 (0)
1999 Україна Дніпро-2 (Дніпропетровськ) 6 (0)
1999 Україна Динамо (Київ) 0 (0)
1999 Україна Динамо-2 (Київ) 4 (0)
1999 Україна Динамо-3 (Київ) 2 (1)
2000–2003 Ізраїль Хапоель (Тель-Авів) 95 (5)
2003–2005 Україна Динамо (Київ) 9 (2)
2005–2006 Україна Ворскла (Полтава) 26 (1)
2006 Росія Том (Томськ) 7 (0)
2007 Україна Зоря (Луганськ) 6 (0)
2007–2008 Україна Іллічівець (Маріуполь) 1 (0)
Національна збірна
Роки Клуб Ігри (голи)
1997 Україна Україна (U-21) 2 (1)
2002–2003 Україна Україна 3 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Дени́с Анато́лійович Они́щенко (нар. 15 вересня 1978, м. Полтава, УРСР) — колишній український футболіст, півзахисник. Найбільш відомий за виступами у складі київського «Динамо», тель-авівського «Хапоеля» та полтавської «Ворскли». Залучався до лав збірної України. Після завершення кар'єри став доволі відомим футбольним агентом.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Денис Онищенко народився у Полтаві, де й почав робити перші кроки у футбольний світ. У віці 14 років переїхав до училища олімпійського резерву у Дніпропетровську, після закінчення якого опинився у фарм-клубі «Дніпра» — новомосковському «Металурзі».

В той же час Дениса активно залучали до ігор за різноманітні юнацькі збірні України, де він і привернув до себе увагу селекціонерів «Динамо». У системі київського клубу провів майже 3 роки, виступаючи здебільшого за резервні команди. У основному складі «Динамо» дебютував 13 червня 1999 року у матчі проти СК «Миколаїв», вийшовши на заміну на останні 25 хвилин матчу.

У 1999 році Денис перейшов до складу дніпропетровського «Дніпра», проте провів у новому клубі лише 3 місяці, залишивши розташування команди після зміни тренера. Онищенко повернувся до Києва, де дограв першу половину сезону у складі резервістів «Динамо».

2000 року Денис Онищенко вперше скуштував легіонерського хліба, опинившись у ізраїльському клубі «Хапоель» (Тель-Авів). У складі нової команди український півзахисник протягом трьох років зібрав майже повний комплект футбольних нагород цієї країни — медалі різного гатунку, Кубок країни. Проте найвищим досягненням Дениса та його партнерів стала участь у чвертьфіналі Кубка УЄФА.

Відчуваючи у собі сили вийти на новий рівень, Онищенко вирішив повернутися до київського «Динамо» та підписав з клубом 5-річний контракт[1]. Однак постійного місця у основному складі Денис так і не отримав, хоча періодами показував доволі непоганий футбол. До того ж постійно дошкуляли травми, що не дозволяли футболісту врешті-решт вийти на стабільно-високий рівень. Одна з них залишила півзахисника поза футболом майже на рік, остаточно зруйнувавши надії закріпитися у основі.

У 2005 році Онищенко перейшов до полтавської «Ворскли», де його розглядали як ключового гравця команди (навіть довірили капітанську пов'язку[2]), проте впоратися з цією роллю йому було не під силу. Денис демонстрував змістовну гру, однак цього було замало для того, щоб вести за собою усю команду і, за обопільною домовленістю з керівництвом полтавчан, Онищенка було виставлено на трансфер[3].

Наступним клубом у послужному списку футболіста стала російська «Том»[4], де він також не затримався через введення у Росії жорсткого ліміту на легіонерів та повернувся до України. Завершував кар'єру гравця Онищенко, дограючи у луганській «Зорі»[5] та маріупольському «Іллічівці».

Після завершення активних виступів став доволі відомим футбольним агентом, займаючись у складі компанії «One» Football Agency справами багатьох провідних українських футболістів, серед яких можна виокремити Олега Гусєва, Євгена Селіна, Антона Каніболоцького та інші.

Виступи у збірній[ред. | ред. код]

У збірній України Денис дебютував, будучи гравцем тель-авівського «Хапоеля», 27 березня 2002 року, вийшовши на 63-й хвилині замість Сергія Реброва у матчі зі збірною Румунії. Загалом Онищенко провів у складі головної команди країни 3 поєдинки, щоразу виходячи на заміну у середині другого тайму.

Матчі Дениса Онищенка за національну збірну України
# Дата Місце Стадіон Матч Рахунок Турнір Голи Жовта картка Червона картка Капітан
01. 27.03.2002 Румунія «Фарул», Констанца Румунія Румунія — Україна Україна 4-1 Товариський матч
02. 02.04.2003 Україна «Динамо», Київ Україна Україна — Латвія Латвія 1-0 Товариський матч
03. 18.02.2004 Лівія «11 червня», Триполі Лівія Лівія — Україна Україна 1-1 Товариський матч

Досягнення[ред. | ред. код]

Україна Динамо-2 (Київ)

Ізраїль Хапоель (Тель-Авів)

Україна Динамо (Київ)

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений. Разом з дружиною Катериною[6] мають сина та доньку.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Інтерв'ю