Онищенко Олександр Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Романович Онищенко
за народженням: Олександр Раджабович Кадиров[1]
CSIYH Oleksandr Onishchenko auf Chacciama 2 (cropped).jpg
Народився 31 березня 1969(1969-03-31) (52 роки)
Матвіїв Курган, Ростовська область, РРФСР, СРСР
Громадянство Україна Україна, Росія Росія, Греція Греція
Національність українець
Діяльність підприємець, політик
Alma mater Національний транспортний університет і Національна академія Національної гвардії України
Посада Народний депутат України[2] і Народний депутат України
Партія Партія регіонів→Партія 5.10→Соціалістична партія України
Діти

донька (1994 р.нар.) син (2002 р.нар.)

син (2017 р.нар.)
Україна Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014
8-го скликання
5.10 27 листопада 2014 — 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Онищенко.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кадиров.

Олекса́ндр Рома́нович Они́щенко (ім'я при народженні — Олександр Раджа́бович Кади́ров[3][4]) (нар. 1 квітня 1969, Матвіїв Курган, Ростовська область, РРФСР) — український бізнесмен, нафтогазовий трейдер; колишній український політик-нардеп ВР України VII і VIII скликань від Партії регіонів. Колишній боксер, спортсмен-кіннотник, організатор численних кінних змагань та конкурсів жіночої краси «Міс Україна».

В Україні звинувачується у державній зраді, організації злочинного угрупування і корупції. Втік від українських правоохоронних органів в Європу, мешкав у Бельгії, Іспанії, спробував отримати політичний притулок у Британії, останнього часу мешкає в Німеччині, де придбав нерухомість і запросив німецьке громадянство (2017).

У січні 2021 року проти нього було запроваджено персональні санкції Міністерства фінансів США за втручання в американські вибори та участь в російській мережі зовнішнього впливу[5][6].

Життєпис[ред. | ред. код]

Згідно з даними опозиційних українських ЗМІ, у зрілому віці змінив прізвище Кадиров на Онищенко, а також ім'я по батькові з Раджабович на Романович.

  • Мати — Інесса Петрівна Кадирова (нар. 17.03.1945), розшукується українською прокуратурою, звинувачується НАБУ як співзасновниця так званої «газової схеми» Онищенка[7].
  • Батько — Раджаб Кадиров, високопосадовий офіцер МВС СРСР, пізніше — заступник міністра внутрішніх справ Узбекистану.

Майстер спорту з боксу, має кримінальне минуле. Входив до банди «Киселя»[8][неавторитетне джерело], був «бригадним», що збирав рекетирську «данину» на Володимирському ринку Києва.[9][неавторитетне джерело]

Відповідно до власноруч написаної біографії: 1990 закінчив Харківське військове училище тилу й отримав кваліфікацію офіцера «з поглибленим знанням німецької та англійської мов».

У 1990-1997 займався підприємницькою діяльністю в сфері палива та енергетики.

У 1992-1997 займався громадською діяльністю на посаді заступника голови правління Дніпровського району відділення Спілки ветеранів Афганістану Києва.

У 1998 обраний віце-президентом Всеукраїнської спортивної громадської організації «Федерація кінного спорту України», а з 1999 бере участь у змаганнях національного та міжнародного рівня.

У 2002 обраний президентом Федерації кінного спорту України, обіймає цю посаду і до цього дня.

З 2007 працював помічником міністра Відділу забезпечення діяльності Міністерства надзвичайних ситуацій України.

У 2008 здобув другу освіту в Національному транспортному університеті. Спеціальність — економіка підприємства. У тому ж році сформував склад Національної збірної команди з кінного спорту, особисто виступав за Україну в конкурсі на Олімпійських іграх в 2008 року в Китаї.

31 жовтня 2010 обраний депутатом Київської обласної ради від Партії регіонів.

У 2012 взяв участь в літніх Олімпійських іграх в Лондоні у змаганнях з кінного спорту. В особистому конкурсі Онищенко вибув вже в першому кваліфікаційному раунді, набравши 18 штрафних очок і посівши 70-е місце.

Напередодні виборів у Верховну Раду восени 2012 року профінансував приїзд в Кагарлик голлівудського актора Жан-Клода Ван Дамма на презентацію фільму за участю зірки «Нестримні 2»[10].

Восени того ж року Онищенко став нардепом ВРУ VII скликання від «Партії регіонів», обраний за виборчим округом № 93.[11]

У березні 2013 заявив, що не буде висувати свою кандидатуру на пост президента Федерації Кінного спорту України через депутатську діяльність. Однак, і донині продовжує фінансувати команду та виступати у її складі.[12]

З листопада 2014 по теперішній час народний депутат України VІІІ скликання, заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної безпеки та ядерної політики Верховної Ради України.

Кримінальне переслідування[ред. | ред. код]

Країни, в яких Олександр Онищенко потрапив під санкції

16 червня 2016 Апарат ВРУ зареєстрував подання про зняття недоторканності, затримання і арешт депутата Онищенка[13]. 17 червня 2016 року суд постановив заарештувати або відпустити під заставу в розмірі 200 млн гривень одного з підозрюваних у справі Онищенка.[14] Від САП його справою займались прокурори Роман Симків і Андрій Перов[15].

19 червня 2016 року депутат Онищенко (група «Воля народу») заявив, що кримінальне переслідування проти нього пов'язано зі спробою відібрати в нього бізнес.[16] 22 червня 2016 року Онищенко подав до суду на Генпрокуратуру і НАБУ й вимагає спростування заяви керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького, який назвав його організатором злочинної схеми[17][18].

5 липня 2016 Верховна Рада скасувала депутатську недоторканність[19] і дала згоду на затримання та притягнення до кримінальної відповідальності й арешт депутата від групи «Воля народу» Онищенка[20]. 27 липня 2016 року, генпрокурор Луценко підписав повідомлення про підозру Олександру Онищенку в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України. 29 липня 2016 року Олександр Онищенко заявив про своє перебування в Лондоні.[21] Захисниками у так званій «газовій справі Онищенка» виступили такі відомі адвокати як Черезов, Мірошник, Шевчук, Глоба, Левковець, Лисак, які є учасниками таких гучних процесів, як справа бізнесмена Корбана, голови Служби зайнятості Кашуби Ярослава, «екс-регіонала» Олександра Єфремова[22][23].

Того ж дня Онищенко повідомив, що звернувся до влади Великої Британії із проханням надати йому політичний притулок.[24] Тоді ж Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) викликало на допит Онищенка як підозрюваного на 2 серпня.[25] 9 серпня 2016 року Солом'янський районний суд Києва дозволив затримання й арешт Онищенка[26]. 10 серпня Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило в розшук Онищенка[27]. 19 жовтня 2016 року НАБУ повідомило про те, що виявило наявність в Онищенка паспорта громадянина Греції.[28]

1 грудня 2016 СБУ повідомила, що стосовно Онищенка розслідується кримінальне провадження за ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада), а також про факт отримання Онищенко громадянства РФ.[29] 3 грудня Олександр Онищенко заявив, що передав спецслужбам США компрометуючі матеріали щодо Президента Петра Порошенка[30]. Він звинуватив президента України у підкупі депутатів, рейдерстві та збагаченні на корупційних схемах.[31][32]

«Промінвестбанк» намагається через Печерський районний суд міста Києва стягнути з народного депутата України Олександра Онищенка заборгованість за кредитним договором у розмірі 428.741.633,21 грн[33]. На початку 2017 року вступив до партії «5.10».[34]

30 березня 2017 року правоохоронці в Іспанії затримали матір Онищенка Інесу Кадирову за вимогою департаменту Інтерполу і Європолу України, яка розшукується НАБУ для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 (створення злочинної організації), ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч. 2 ст. 209 (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом) Кримінального кодексу України[35].

3 травня 2017 року прес-секретар Національної поліції України Ярослав Таркан повідомив, що Інтерпол відмовився оголошувати у розшук Олександра Онищенка щодо «газової справи», розслідування якої веде НАБУ[36].

  • Журнал «Фокус» двічі вносив ім'я Олександра Онищенка в рейтинг «200 найбагатших людей України»: в 2011 році (182 місце, стан — $ 37,7 млн). І в 2012 році (179 місце, стан — $ 37,7 млн)[37].
  • З його власних слів вільно володіє п'ятьма мовами (серед них не вказував знання української)

25 липня 2019-го на летовищі Бориспіль детективи НАБУ повторно заарештували Інесу Кадирову, яка була учасницею газових схем свого сина щодо договорів компанії Укргазвидобування[38]. Двома тижнями раніше НАБУ отримало дозвіл на заочне засудження Онищенка[39].

29 листопада 2019-го Олександра було заарештовано в німецькому Аахені за запитом НАБУ, після чого місцевий суд почав розгляд рішення щодо його екстрадиції до України[40].

11 лютого стало відомо, що Онищенко просить політичного притулку в Німеччині, аргументуючи це «катастрофічними» умовами утримання у слідчих ізоляторах та впливом Петра Порошенка[41][42].

27 травня Вищий земельний суд Ольденбурга відмовився екстрадувати Онищенка до України, офіційною причиною було те, що німецький суд не впевнений, що кримінальне переслідування Онищенка не є політичним[43][44][45]. У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, своєю чергою, зауважили, що вказане рішення суду може бути переглянуто в разі появи нових обставин[46].

Санкції США[ред. | ред. код]

10 січня 2021 року Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США запровадило проти Онищенка персональні санкції за втручання в американські вибори та участь в російській мережі зовнішнього впливу (зокрема, в російській кампанії з дезінформації), яка пов'язана з народним депутатом України Андрієм Деркачем[5][6][47].

Життя у Німеччині[ред. | ред. код]

В Німеччині Онищенко придбав старий маєток зі стайнями, що зветься хутір Айнхаус поблизу містечка Герцлаке, що розташоване недалеко від кордону з Нідерландами. Вступив до місцевої Ольдербурзької Асоціації конкурного конярства (нім. Springpferdezuchtverband Oldenburg-International), бере участь у місцевих змаганнях[48].

Пообіцяв бургомістру містечка Герцлаке, що розбудує місцеву кінно-спортивну інфраструктуру[49] і буде проводити міжнародні змагання з кінного спорту.[50].

За повідомленням DW, бургомістр селища Герцлаке Ганс Бескен (Hans Bösken) розраховує, що невдовзі колишній український політик матиме німецький паспорт. Бескен особисто сприяє Онищенку в отриманні німецького громадянства, зокрема, звернувся до вищих інстанцій з рекомендаційним листом, в якому наголосив на визначній ролі, яку український мультимільйонер відіграє для його громади[51].

Приватне життя[ред. | ред. код]

  • До 2009 року був одружений з однією з зірок спонсорованих ним конкурсів «Міс Україна», моделі — «Міс Україна-1997» Ксенії Кузьменко (1979 р. н.). Тривалий час жив з нею в Бельгії[52]. Має з нею сина Олександра 2002 р. нар. (всього у К. Кузьменко троє дітей від двох чоловіків). Перед розлученням звинувачував її в «подіумних замашках»[53]. Після розлучення О. Онищенко залишив їй з 8-річним сином нерухомість і давав гроші на «особисті витрати»[54].
  • За повідомленнями українських ЗМІ, був у стосунках з колишньою тенісною зіркою Мартіною Хінгіс[53].

Власність[ред. | ред. код]

Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2018)

в Німеччині[ред. | ред. код]

  • хутір поблизу містечка Герцлаке за адресою: Einhaus 23, 49770 Herzlake, Deutschland — маєток, стайні, іподром.
  • фірма Gut Einhaus Liegenschafts GmbH — придбав 17.05.2017 у попереднього власника Ференца Центірмая[55].

в Україні[ред. | ред. код]

Адреси та помешкання[ред. | ред. код]

Меценатська та благодійна діяльність[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Що приховують паспорти політиків. Архів оригіналу за 11 грудня 2016. Процитовано 24 квітня 2013. 
  2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  3. ↑ «Когда я махну рукой…» Как «политэмигрант» Онищенко проходит инструктаж ФСБ, Обозреватель, 15 декабря 2016
  4. ↑ «Коли я махну рукою …»: Онищенко відвідує Росію і проходить інструктаж перед інтерв'ю, — ЗМІ. ФОТО+ВІДЕО, Цензор. НЕТ, 15.12.2016
  5. ↑ а б Уряд США запровадив санкції проти семи українців. Серед них – Дубінський та Онищенко. Радіо Свобода. 11 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021. 
  6. ↑ а б США запровадили санкції проти «слуги народу» Дубінського та соратників Деркача. НВ. 11 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021. 
  7. ↑ ФАКТЫ: В Испании задержали мать Александра Онищенко. 31.03.2017
  8. ↑ АРГУМЕНТ.ua: Банда «Киселя» (Украина) — поименный список. Первая сотня. 10.10.2011
  9. ↑ АРГУМЕНТ.ua: Александр Онищенко: «газовый король» оказался голым? 21.05.2014
  10. ↑ Онищенко Александр Романович — Передвиборча реклама Партії Регионів, 2010
  11. ↑ Народний депутат України VII скликання — Онищенко Олександр Романович
  12. ↑ Депутат Онищенко не будет выдвигать свою кандидатуру в президенты Федерации конного спорта
  13. ↑ У Раді зареєстрували подання на зняття недоторканності з Онищенка. ukranews.com. Українські новини. 2016-06-16. 
  14. ↑ Суд заарештував підозрюваного у справі Онищенка. ukranews.com. Українські новини. 2016-06-17. 
  15. ↑ В суд каждый месяц: Испания запустила процедуру экстрадиции Онищенко
  16. ↑ Онищвідмовилася енко про свою справу: "Це все робиться для того, щоб "відтиснути" бізнес". ukranews.com. Українські новини. 2016-06-19. 
  17. ↑ Онищенко подал в суд против НАБУ и Генпрокуратуры. pravda.com.ua. 2016-06-22. 
  18. ↑ Онищенко вирішив судитися з Генпрокуратурою і НАБУ (документ). ukranews.com. Українські новини. 2016-06-22. 
  19. ↑ Одіозного Онищенка затримали в Німеччині: факти про олігарха-втікача. 24 Канал. Процитовано 2020-01-21. 
  20. ↑ Рада позбавила Онищенка недоторканності та схвалила арешт (фото). ukranews.com. Українські новини. 2016-07-05. 
  21. ↑ Онищенко заявив, що знаходиться у Великій Британії. ukranews.com. Українські новини. 2016-07-29. 
  22. ↑ По справам Онищенка і Насірова підозрюваних захищають одні й ті ж адвокати
  23. ↑ У «газовій справі Онищенка» для затягування часу застосували схему «зникнення» адвокатів
  24. ↑ Онищенко просить Велику Британію надати йому політичний притулок. ukranews.com. Українські новини. 2016-07-29. 
  25. ↑ Клименко викликав Онищенка на допит як підозрюваного. ukranews.com. Українські новини. 2016-07-29. 
  26. ↑ Суд дозволив затримати і заарештувати Онищенка. ukranews.com. Українські новини. 2016-08-09. 
  27. ↑ НАБУ оголосило в розшук Онищенка. ukranews.com. Українські новини. 2016-08-10. 
  28. ↑ НАБУ виявило в Онищенка паспорт громадянина Греції. ukranews.com. Українські новини. 2016-10-31. 
  29. ↑ Онищенко отримав російський паспорт і співпрацює з ФСБ, - СБУ. ukranews.com. Українські новини. 2016-12-01. 
  30. ↑ Онищенко розповів російському телеканалу, що передав спецслужбам США компромат на Порошенка. ukranews.com. Українські новини. 2016-12-03. 
  31. ↑ Підкуп, рейдерство та корупція: Онищенко розповів про «компромат» на Порошенка (відео)
  32. ↑ Компромат Онищенко: депутата-втікач в американському журналі звинуватив Порошенка у корупції
  33. ↑ Bratkovskij, Klim. Жизнь как она есть: Онищенко винен Промінвестбанку більше 400 мільйонів гривень. Жизнь как она есть. Процитовано 2016-12-03. 
  34. ↑ Кто Онищенко для 5.10. Блоги пользователей :: Партия 5.10 (ru-RU). Процитовано 2017-03-07. 
  35. ↑ В Іспанії затримали матір депутата Онищенка Іннесу Кадирову. ukranews.com. Українські новини. 2017-03-31. 
  36. ↑ Інтерпол відмовився оголошувати Онищенка в розшук. ukranews.com. Українські новини. 2017-05-03. 
  37. ↑ Александр Романович Онищенко
  38. ↑ У "Борисполі" затримали учасницю "газових схем" Онищенка. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-07-26. 
  39. ↑ НАБУ отримало дозвіл на заочне засудження Онищенко. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-07-26. 
  40. ↑ У Німеччині затримали екс-нардепа Онищенко. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-12-03. 
  41. ↑ Онищенко просить політичного притулку в Німеччині. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-02-11. 
  42. ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. Ексдепутат Онищенко просить політичного притулку в Німеччині | DW | 11.02.2020. DW.COM (uk-UA). Процитовано 2020-02-11. 
  43. ↑ Німеччина відмовилася екстрадувати Онищенка до України. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-05-27. 
  44. ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. Німецький суд відмовив у екстрадиції Онищенка в Україну | DW | 27.05.2020. DW.COM (uk-UA). Процитовано 2020-05-27. 
  45. ↑ Німецький суд відмовив у екстрадиції нардепа-втікача Онищенка - новини Еспресо TV | Україна. espreso.tv. Процитовано 2020-05-27. 
  46. ↑ САП назвала причину відмови німецького суду в екстрадиції Онищенка. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-05-28. 
  47. ↑ Foreign Interference in U.S. Election Designations.. U.S. Department of the Treasury. 11 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.  (англ.)
  48. ↑ див. стор. 44/50, пункт 125: Hengstvorauswahl 2017 Springpferdezuchtverband Oldenburg-International.(нім.) — Каталог змагань жеребців, 04.10.2017
  49. ↑ Проєкт розбудви міжнародного кінно-спортивного комплексу на хуторі Айнхаус.(нім.)
  50. ↑ Neue Osnabrücker Zeitung: Ukrainischer Geschäftsmann und Politiker lässt sich in Herzlake nieder.(нім.) 14.07.2017
  51. ↑ Німецька Хвиля: Депутат Онищенко оформлює німецьке громадянство Архівовано 7 листопад 2017 у Wayback Machine.. 6.11.2017
  52. ↑ СЕГОДНЯ.ua: «Мисс Украина»: 7 победительниц — с олигархами. Архів оригіналу за 7 листопад 2017. Процитовано 6 листопад 2017. 
  53. ↑ а б Ксения Кузьменко, отвергнутая фотомодель. 20 ноября 2009
  54. ↑ tochka.net: Басс одружується з «Міс Україна» Ксенією Кузьменко. 4 січня 2011
  55. ↑ Kompany.de: Реєстрові записи купівлі-продажу ф-ми Gut Einhaus Liegenschafts GmbH (нім.)
  56. ↑ Міжнародний реєстр Moneyhouse: Manager-Profile zu Oleksandr Onyshchenko.(нім.)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Онищенко Олександр Романович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Онищенко Олександр Романович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Онищенко_Олександр_Романович&oldid=31227431