Онищенко Олександр Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Романович Онищенко
за народженням: Олександр Раджабович Кадиров[1]
CSIYH Oleksandr Onishchenko auf Chacciama 1.jpg
Народився 31 березня 1969(1969-03-31) (53 роки)
Матвіїв Курган, Ростовська область, РРФСР, СРСР
Громадянство Україна Україна, Росія Росія, Північна Македонія Північна Македонія, Греція Греція
Національність українець
Діяльність підприємець, політик
Alma mater Національний транспортний університет і Національна академія Національної гвардії України
Членство Верховна Рада України VIII скликання і Верховна Рада України VII скликання
Посада народний депутат України[2] і народний депутат України
Партія Партія регіонівПартія 5.10Соціалістична партія України
Діти

донька (1994 р.нар.) син (2002 р.нар.) син (2017 р.нар.)

донька (народилася 2021 в Анкумі, Німеччина)

Україна Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 27 листопада 2014
8-го скликання
5.10 27 листопада 2014 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Олекса́ндр Рома́нович Они́щенко (ім'я при народженні — Олександр Раджа́бович Кади́ров[3][4]) (нар. 1 квітня 1969, Матвіїв Курган, Ростовська область, РРФСР) — український бізнесмен, нафтогазовий трейдер; колишній український політик-нардеп ВР України VII від Партії регіонів і VIII скликань від партії та фракції «Воля народу». Колишній боксер, спортсмен-кіннотник, організатор численних кінних змагань та конкурсів жіночої краси «Міс Україна».

В Україні звинувачується у державній зраді, організації злочинного угрупування і корупції. Втік від українських правоохоронних органів в Європу, мешкав у Бельгії, Іспанії, спробував отримати політичний притулок у Британії, останнього часу мешкає в Німеччині, де придбав нерухомість і запросив німецьке громадянство (2017).

У січні 2021 року проти нього було запроваджено персональні санкції Міністерства фінансів США за втручання в американські вибори та участь в російській мережі зовнішнього впливу[5][6].

Живе в Німеччині. У липні 2022 року отримав статус резидента Німеччини після проходження всіх перевірок відповідно до законодавства Німеччини[7].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1 квітня 1969 в узбецько-російській родині. Згідно з даними опозиційних українських ЗМІ, у зрілому віці змінив прізвище Кадиров на Онищенко, а також ім'я по батькові з Раджабович на Романович.

  • Мати — Інесса Петрівна Кадирова (нар. 17.03.1945), розшукується українською прокуратурою, звинувачується НАБУ як співзасновниця так званої «газової схеми» Онищенка[8].
  • Батько — Раджаб Кадиров, високопосадовий офіцер МВС СРСР, пізніше — заступник міністра внутрішніх справ Узбекистану.

Майстер спорту з боксу, має кримінальне минуле. Входив до банди «Киселя»[9][неавторитетне джерело], був «бригадним», що збирав рекетирську «данину» на Володимирському ринку Києва.[10][неавторитетне джерело]

Відповідно до власноруч написаної біографії: 1990 закінчив Харківське військове училище тилу й отримав кваліфікацію офіцера «з поглибленим знанням німецької та англійської мов».

У 1990-1997 займався підприємницькою діяльністю в сфері палива та енергетики.

У 1992-1997 займався громадською діяльністю на посаді заступника голови правління Дніпровського району відділення Спілки ветеранів Афганістану Києва.

У 1998 обраний віце-президентом Всеукраїнської спортивної громадської організації «Федерація кінного спорту України», а з 1999 бере участь у змаганнях національного та міжнародного рівня.

У 2002 обраний президентом Федерації кінного спорту України, обіймає цю посаду і до цього дня.

З 2007 працював помічником міністра Відділу забезпечення діяльності Міністерства надзвичайних ситуацій України.

У 2008 здобув другу освіту в Національному транспортному університеті. Спеціальність — економіка підприємства. У тому ж році сформував склад Національної збірної команди з кінного спорту, особисто виступав за Україну в конкурсі на Олімпійських іграх в 2008 року в Китаї.

31 жовтня 2010 обраний депутатом Київської обласної ради від Партії регіонів.

У 2012 взяв участь в літніх Олімпійських іграх в Лондоні у змаганнях з кінного спорту. В особистому конкурсі Онищенко вибув у першому кваліфікаційному раунді, набравши 18 штрафних очок і посівши 70-е місце.

Напередодні виборів у Верховну Раду восени 2012 року профінансував приїзд в Кагарлик голлівудського актора Жан-Клода Ван Дамма на презентацію фільму за участю зірки «Нестримні 2»[11].

Восени того ж року Онищенко став нардепом ВРУ VII скликання від «Партії регіонів», обраний за виборчим округом № 93.[12]

У березні 2013 заявив, що не буде висувати свою кандидатуру на пост президента Федерації Кінного спорту України через депутатську діяльність. Однак, і донині продовжує фінансувати команду та виступати у її складі.[13]

З листопада 2014 по теперішній час народний депутат України VІІІ скликання, заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної безпеки та ядерної політики Верховної Ради України.

Кримінальне переслідування[ред. | ред. код]

Країни, в яких Олександр Онищенко потрапив під санкції

16 червня 2016 Апарат ВРУ зареєстрував подання про зняття недоторканності, затримання і арешт депутата Онищенка[14]. 17 червня 2016 року суд постановив заарештувати або відпустити під заставу в розмірі 200 млн гривень одного з підозрюваних у справі Онищенка.[15] Від САП його справою займались прокурори Роман Симків і Андрій Перов[16].

19 червня 2016 року депутат Онищенко (група «Воля народу») заявив, що кримінальне переслідування проти нього пов'язано зі спробою відібрати в нього бізнес.[17] 22 червня 2016 року Онищенко подав до суду на Генпрокуратуру і НАБУ й вимагає спростування заяви керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького, який назвав його організатором злочинної схеми[18][19].

5 липня 2016 Верховна Рада скасувала депутатську недоторканність[20] і дала згоду на затримання та притягнення до кримінальної відповідальності й арешт депутата від групи «Воля народу» Онищенка[21]. 27 липня 2016 року, генпрокурор Луценко підписав повідомлення про підозру Олександру Онищенку в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України. 29 липня 2016 року Олександр Онищенко заявив про своє перебування в Лондоні.[22] Захисниками у так званій «газовій справі Онищенка» виступили такі відомі адвокати як Черезов, Мірошник, Шевчук, Глоба, Левковець, Лисак, які є учасниками таких гучних процесів, як справа бізнесмена Корбана, голови Служби зайнятості Кашуби Ярослава, «екс-регіонала» Олександра Єфремова[23][24].

Того ж дня Онищенко повідомив, що звернувся до влади Великої Британії із проханням надати йому політичний притулок.[25] Тоді ж Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) викликало на допит Онищенка як підозрюваного на 2 серпня.[26] 9 серпня 2016 року Солом'янський районний суд Києва дозволив затримання й арешт Онищенка[27]. 10 серпня Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило в розшук Онищенка[28]. 19 жовтня 2016 року НАБУ повідомило про те, що виявило наявність в Онищенка паспорта громадянина Греції.[29]

1 грудня 2016 СБУ повідомила, що стосовно Онищенка розслідується кримінальне провадження за ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада), а також про факт отримання Онищенко громадянства РФ.[30] 3 грудня Олександр Онищенко заявив, що передав спецслужбам США компрометуючі матеріали щодо Президента Петра Порошенка[31]. Він звинуватив президента України у підкупі депутатів, рейдерстві та збагаченні на корупційних схемах.[32][33]

«Промінвестбанк» намагається через Печерський районний суд міста Києва стягнути з народного депутата України Олександра Онищенка заборгованість за кредитним договором у розмірі 428.741.633,21 грн[34]. На початку 2017 року вступив до партії «5.10».[35]

30 березня 2017 року правоохоронці в Іспанії затримали матір Онищенка Інесу Кадирову за вимогою департаменту Інтерполу і Європолу України, яка розшукується НАБУ для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 (створення злочинної організації), ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч. 2 ст. 209 (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом) Кримінального кодексу України[36]. За результатами розгляду Іспанським судом у запиті на екстрадицію Кадирової І. П. до України було відмовлено. Кадирова І. П. добровильно повернулася до України.

3 травня 2017 року прес-секретар Національної поліції України Ярослав Таркан повідомив, що Інтерпол відмовився оголошувати у розшук Олександра Онищенка щодо «газової справи», розслідування якої веде НАБУ[37].

  • Журнал «Фокус» двічі вносив ім'я Олександра Онищенка в рейтинг «200 найбагатших людей України»: в 2011 році (182 місце, стан — $ 37,7 млн). І в 2012 році (179 місце, стан — $ 37,7 млн)[38]. З власних слів володіє п'ятьма мовами (серед них не вказував знання української)

25 липня 2019-го на летовищі Бориспіль детективи НАБУ повторно заарештували Інесу Кадирову, яка була учасницею газових схем свого сина щодо договорів компанії Укргазвидобування[39]. Двома тижнями раніше НАБУ отримало дозвіл на заочне засудження Онищенка[40].

29 листопада 2019-го Олександра було заарештовано в німецькому Аахені за запитом НАБУ, після чого місцевий суд почав розгляд рішення щодо його екстрадиції до України[41].

11 лютого стало відомо, що Онищенко просить політичного притулку в Німеччині.[42][43].

27 травня Вищий земельний суд Ольденбурга відмовився екстрадувати Онищенка до України, офіційною причиною було те, що німецький суд не впевнений, що кримінальне переслідування Онищенка не є політичним[44][45][46]. У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, своєю чергою, зауважили, що вказане рішення суду може бути переглянуто в разі появи нових обставин[47].

Санкції США[ред. | ред. код]

10 січня 2021 року Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США запровадило проти Онищенка персональні санкції за втручання в американські вибори та участь в російській мережі зовнішнього впливу (зокрема, в російській кампанії з дезінформації), яка пов'язана з народним депутатом України Андрієм Деркачем[5][6][48].

У 2022 році отримав македонське громадянство, що викликало обурення серед македонських політиків.[49][50]

Життя у Німеччині[ред. | ред. код]

В Німеччині Онищенко придбав старий маєток зі стайнями, що зветься хутір Айнхаус поблизу містечка Герцлаке, що розташоване недалеко від кордону з Нідерландами. Вступив до місцевої Ольдербурзької Асоціації конкурного конярства (нім. Springpferdezuchtverband Oldenburg-International), бере участь у місцевих змаганнях[51].

Пообіцяв бургомістру містечка Герцлаке, що розбудує місцеву кінно-спортивну інфраструктуру[52] і буде проводити міжнародні змагання з кінного спорту.[53].

За повідомленням DW, бургомістр селища Герцлаке Ганс Бескен (Hans Bösken) розраховує, що невдовзі колишній український політик матиме німецький паспорт. Бескен особисто сприяє Онищенку в отриманні німецького громадянства, зокрема, звернувся до вищих інстанцій з рекомендаційним листом, в якому наголосив на визначній ролі, яку український мультимільйонер відіграє для його громади[54].

Приватне життя[ред. | ред. код]

  • Оніщенко має дочку 1994 року народження.
  • До 2009 року був одружений з однією з зірок спонсорованих ним конкурсів «Міс Україна», моделі — «Міс Україна-1997» Ксенії Кузьменко (1979 р. н.). Тривалий час жив з нею в Бельгії[55]. Має з нею сина Олександра 2002 р. нар. (всього у К. Кузьменко троє дітей від двох чоловіків). Перед розлученням звинувачував її в «подіумних замашках»[56]. Після розлучення О. Онищенко залишив їй з 8-річним сином нерухомість і давав гроші на «особисті витрати»[57].
  • Був у стосунках з українською фотомоделлю Сніжаною Онопко, весілля з нею було заплановано на грудень 2009, але так і не відбулося. Розлучився із нею на початку 2010.
  • За повідомленнями українських ЗМІ, був у стосунках з колишньою тенісною зіркою Мартіною Хінгіс[56].
  • 2017 року від шлюбу з Ганною Різатдіновою народився син Роман. Через два роки, у 2019 року, подружжя розлучилося.[58][59]
  • У жовтні 2021 року в Онищенка в місті Анкум, Німеччина народилася дочка.

Власність[ред. | ред. код]

в Німеччині[ред. | ред. код]

  • хутір поблизу містечка Герцлаке за адресою: Einhaus 23, 49770 Herzlake, Deutschland — маєток, стайні, іподром.
  • фірма Gut Einhaus Liegenschafts GmbH — придбав 17.05.2017 у попереднього власника Ференца Центірмая[60].

в Україні[ред. | ред. код]

Адреси та помешкання[ред. | ред. код]

Меценатська та благодійна діяльність[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Що приховують паспорти політиків. Архів оригіналу за 11 грудня 2016. Процитовано 24 квітня 2013. 
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  3. «Когда я махну рукой…» Как «политэмигрант» Онищенко проходит инструктаж ФСБ [Архівовано 16 грудня 2016 у Wayback Machine.], Обозреватель, 15 декабря 2016
  4. «Коли я махну рукою …»: Онищенко відвідує Росію і проходить інструктаж перед інтерв'ю, — ЗМІ. ФОТО+ВІДЕО [Архівовано 17 грудня 2016 у Wayback Machine.], Цензор. НЕТ, 15.12.2016
  5. а б Уряд США запровадив санкції проти семи українців. Серед них – Дубінський та Онищенко. Радіо Свобода. 11 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021. 
  6. а б США запровадили санкції проти «слуги народу» Дубінського та соратників Деркача. НВ. 11 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021. 
  7. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 26 липня 2022. 
  8. ФАКТЫ: В Испании задержали мать Александра Онищенко [Архівовано 8 листопада 2019 у Wayback Machine.]. 31.03.2017
  9. АРГУМЕНТ.ua: Банда «Киселя» (Украина) — поименный список. Первая сотня. 10.10.2011
  10. АРГУМЕНТ.ua: Александр Онищенко: «газовый король» оказался голым? 21.05.2014
  11. Онищенко Александр Романович — Передвиборча реклама Партії Регионів [Архівовано 8 лютого 2013 у Wayback Machine.], 2010
  12. Народний депутат України VII скликання — Онищенко Олександр Романович. Архів оригіналу за 22 січня 2016. Процитовано 6 лютого 2013. 
  13. Депутат Онищенко не будет выдвигать свою кандидатуру в президенты Федерации конного спорта. Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 22 січня 2015. 
  14. У Раді зареєстрували подання на зняття недоторканності з Онищенка. ukranews.com. Українські новини. 16 червня 2016. Архів оригіналу за 17 червня 2016. 
  15. Суд заарештував підозрюваного у справі Онищенка. ukranews.com. Українські новини. 17 червня 2016. Архів оригіналу за 21 червня 2016. 
  16. В суд каждый месяц: Испания запустила процедуру экстрадиции Онищенко. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 12 березня 2020. 
  17. Онищвідмовилася енко про свою справу: "Це все робиться для того, щоб "відтиснути" бізнес". ukranews.com. Українські новини. 19 червня 2016. Архів оригіналу за 21 червня 2016. 
  18. Онищенко подал в суд против НАБУ и Генпрокуратуры. pravda.com.ua. 22 червня 2016. Архів оригіналу за 23 червня 2016. 
  19. Онищенко вирішив судитися з Генпрокуратурою і НАБУ (документ). ukranews.com. Українські новини. 22 червня 2016. Архів оригіналу за 23 червня 2016. 
  20. Одіозного Онищенка затримали в Німеччині: факти про олігарха-втікача. 24 канал. Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 21 січня 2020. 
  21. Рада позбавила Онищенка недоторканності та схвалила арешт (фото). ukranews.com. Українські новини. 5 липня 2016. Архів оригіналу за 6 липня 2016. 
  22. Онищенко заявив, що знаходиться у Великій Британії. ukranews.com. Українські новини. 29 липня 2016. Архів оригіналу за 30 липня 2016. 
  23. По справам Онищенка і Насірова підозрюваних захищають одні й ті ж адвокати
  24. У «газовій справі Онищенка» для затягування часу застосували схему «зникнення» адвокатів
  25. Онищенко просить Велику Британію надати йому політичний притулок. ukranews.com. Українські новини. 29 липня 2016. Архів оригіналу за 30 липня 2016. 
  26. Клименко викликав Онищенка на допит як підозрюваного. ukranews.com. Українські новини. 29 липня 2016. Архів оригіналу за 30 липня 2016. 
  27. Суд дозволив затримати і заарештувати Онищенка. ukranews.com. Українські новини. 9 серпня 2016. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. 
  28. НАБУ оголосило в розшук Онищенка. ukranews.com. Українські новини. 10 серпня 2016. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. 
  29. НАБУ виявило в Онищенка паспорт громадянина Греції. ukranews.com. Українські новини. 31 жовтня 2016. 
  30. Онищенко отримав російський паспорт і співпрацює з ФСБ, - СБУ. ukranews.com. Українські новини. 1 грудня 2016. 
  31. Онищенко розповів російському телеканалу, що передав спецслужбам США компромат на Порошенка. ukranews.com. Українські новини. 3 грудня 2016. 
  32. Підкуп, рейдерство та корупція: Онищенко розповів про «компромат» на Порошенка (відео)
  33. Компромат Онищенко: депутата-втікач в американському журналі звинуватив Порошенка у корупції
  34. Bratkovskij, Klim. Жизнь как она есть: Онищенко винен Промінвестбанку більше 400 мільйонів гривень. Жизнь как она есть. Архів оригіналу за 9 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016. 
  35. Кто Онищенко для 5.10. Блоги пользователей :: Партия 5.10 (ru-RU). Процитовано 7 березня 2017. 
  36. В Іспанії затримали матір депутата Онищенка Іннесу Кадирову. ukranews.com. Українські новини. 31 березня 2017. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. 
  37. Інтерпол відмовився оголошувати Онищенка в розшук. ukranews.com. Українські новини. 3 травня 2017. Архів оригіналу за 3 травня 2017. 
  38. Александр Романович Онищенко. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 16 березня 2013. 
  39. У "Борисполі" затримали учасницю "газових схем" Онищенка. РБК-Україна (рос.). Процитовано 26 липня 2019. 
  40. НАБУ отримало дозвіл на заочне засудження Онищенко. РБК-Україна (рос.). Процитовано 26 липня 2019. 
  41. У Німеччині затримали екс-нардепа Онищенко. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 3 грудня 2019. 
  42. Онищенко просить політичного притулку в Німеччині. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 11 лютого 2020. 
  43. Welle (www.dw.com), Deutsche. Ексдепутат Онищенко просить політичного притулку в Німеччині | DW | 11.02.2020. DW.COM (uk-UA). Архів оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 11 лютого 2020. 
  44. Німеччина відмовилася екстрадувати Онищенка до України. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 27 травня 2020. 
  45. Welle (www.dw.com), Deutsche. Німецький суд відмовив у екстрадиції Онищенка в Україну | DW | 27.05.2020. DW.COM (uk-UA). Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 27 травня 2020. 
  46. Німецький суд відмовив у екстрадиції нардепа-втікача Онищенка - новини Еспресо TV | Україна. espreso.tv. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 27 травня 2020. 
  47. САП назвала причину відмови німецького суду в екстрадиції Онищенка. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 28 травня 2020. 
  48. Foreign Interference in U.S. Election Designations.. U.S. Department of the Treasury. 11 січня 2021. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.  (англ.)
  49. Димовски: Го најдовме виновникот, јас не чувствувам одговорност за државјанството за Онишченко // Радио Слободна Европа (мак.)
  50. Ковачевски: Мора да има одговорност за пропустот со државјанството на Онишченко // Радио Слободна Европа (мак.)
  51. див. стор. 44/50, пункт 125: Hengstvorauswahl 2017 Springpferdezuchtverband Oldenburg-International [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.].(нім.) — Каталог змагань жеребців, 04.10.2017
  52. Проєкт розбудви міжнародного кінно-спортивного комплексу на хуторі Айнхаус [Архівовано 2 серпня 2017 у Wayback Machine.].(нім.)
  53. Neue Osnabrücker Zeitung: Ukrainischer Geschäftsmann und Politiker lässt sich in Herzlake nieder [Архівовано 13 листопада 2017 у Wayback Machine.].(нім.) 14.07.2017
  54. Німецька Хвиля: Депутат Онищенко оформлює німецьке громадянство [Архівовано 7 листопад 2017 у Wayback Machine.]. 6.11.2017
  55. СЕГОДНЯ.ua: «Мисс Украина»: 7 победительниц — с олигархами. Архів оригіналу за 7 листопад 2017. Процитовано 6 листопад 2017. 
  56. а б Ксения Кузьменко, отвергнутая фотомодель. 20 ноября 2009
  57. tochka.net: Басс одружується з «Міс Україна» Ксенією Кузьменко. 4 січня 2011
  58. Гімнастка Ганна Різатдінова розлучилася із одіозним екс-нардепом Онищенком (uk-UA). Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 20 жовтня 2021. 
  59. Різатдінова вперше розказала про шлюб з Онищенком. ТаблоID. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021. 
  60. Kompany.de: Реєстрові записи купівлі-продажу ф-ми Gut Einhaus Liegenschafts GmbH [Архівовано 8 листопада 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
  61. Міжнародний реєстр Moneyhouse: Manager-Profile zu Oleksandr Onyshchenko [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.].(нім.)

Посилання[ред. | ред. код]