Онищенко Олександр Романович

Олександр Романович Онищенко
за народженням: Олександр Раджабович Кадиров
Народився	31 березня 1969(1969-03-31) (51 рік) Матвіїв Курган, Ростовська область, РРФСР
Громадянство	Україна,  Росія, Греція
Національність	українець
Діяльність	підприємець, політик
Alma mater	Національний транспортний університет і Національна академія Національної гвардії України
Посада	Народний депутат України і Народний депутат України
Партія	Партія регіонів→Партія 5.10→Соціалістична партія України
Діти	син (2002 р.нар.)
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів	12 грудня 2012	—	27 листопада 2014
8-го скликання
5.10	27 листопада 2014	—	29 серпня 2019
Картка на сайті Верховної Ради України

Олекса́ндр Рома́нович Они́щенко (ім'я при народженні — Олександр Раджа́бович Кади́ров) (нар. 1 квітня 1969, Матвіїв Курган, Ростовська область, РРФСР) — український олігарх-мільярдер, нафтогазовий трейдер; колишній український політик-нардеп ВР України VII і VIII скликань від Партії регіонів. Колишній боксер, спортсмен-кіннотник, організатор численних кінних змагань та конкурсів жіночої краси «Міс Україна».

В Україні звинувачується у державній зраді, організації злочинного угрупування і корупції. Втік від українських правоохоронних органів в Європу, мешкав у Бельгії, Іспанії, спробував отримати політичний притулок у Британії, останнього часу мешкає в Німеччині, де придбав нерухомість і запросив німецьке громадянство (2017).

Життєпис

Власних даних про своє походження, дитинство та юність не надавав.

Згідно з даними опозиційних українських ЗМІ, у зрілому віці змінив прізвище Кадиров на Онищенко, а також ім'я по батькові з Раджабович на Романович.

• Мати — Інесса Петрівна Кадирова (нар. 17.03.1945), розшукується українською прокуратурою, звинувачується НАБУ як співзасновниця так званої «газової схеми» Онищенка.
• Батько — Раджаб Кадиров, високопосадовий офіцер МВС СРСР, пізніше — заступник міністра внутрішніх справ Узбекистану.

Майстер спорту з боксу, має кримінальне минуле. Входив до банди «Киселя»^{[неавторитетне джерело]}, був «бригадним», що збирав рекетирську «данину» на Володимирському ринку Києва.^{[неавторитетне джерело]}

Відповідно до власноруч написаної біографії: 1990 закінчив Харківське військове училище тилу й отримав кваліфікацію офіцера «з поглибленим знанням німецької та англійської мов».

У 1990-1997 займався підприємницькою діяльністю в сфері палива та енергетики.

У 1992-1997 займався громадською діяльністю на посаді заступника голови правління Дніпровського району відділення Спілки ветеранів Афганістану Києва.

У 1998 обраний віце-президентом Всеукраїнської спортивної громадської організації «Федерація кінного спорту України», а з 1999 бере участь у змаганнях національного та міжнародного рівня.

У 2002 обраний президентом Федерації кінного спорту України, обіймає цю посаду і до цього дня.

З 2007 працював помічником міністра Відділу забезпечення діяльності Міністерства надзвичайних ситуацій України.

У 2008 здобув другу освіту в Національному транспортному університеті. Спеціальність — економіка підприємства. У тому ж році сформував склад Національної збірної команди з кінного спорту, особисто виступав за Україну в конкурі на Олімпійських іграх в 2008 року в Китаї.

31 жовтня 2010 обраний депутатом Київської обласної ради від Партії регіонів.

У 2012 взяв участь в літніх Олімпійських іграх в Лондоні у змаганнях з кінного спорту. В особистому конкурсі Онищенко вибув вже в першому кваліфікаційному раунді, набравши 18 штрафних очок і посівши 70-е місце.

Напередодні виборів у Верховну Раду восени 2012 року профінансував приїзд в Кагарлик голлівудського актора Жан-Клода Ван Дамма на презентацію фільму за участю зірки «Нестримні 2».

Восени того ж року Онищенко став нардепом ВРУ VII скликання від «Партії регіонів», обраний за виборчим округом № 93.

У березні 2013 заявив, що не буде висувати свою кандидатуру на пост президента Федерації Кінного спорту України через депутатську діяльність. Однак, і донині продовжує фінансувати команду та виступати у її складі.

З листопада 2014 по теперішній час народний депутат України VІІІ скликання, заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної безпеки та ядерної політики Верховної Ради України.

Кримінальне переслідування

16 червня 2016 Апарат ВРУ зареєстрував подання про зняття недоторканності, затримання і арешт депутата Онищенка. 17 червня 2016 року суд постановив заарештувати або відпустити під заставу в розмірі 200 млн гривень одного з підозрюваних у справі Онищенка. Від САП його справою займались прокурори Роман Симків і Андрій Перов.

19 червня 2016 року депутат Онищенко (група «Воля народу») заявив, що кримінальне переслідування проти нього пов'язано зі спробою відібрати в нього бізнес. 22 червня 2016 року Онищенко подав до суду на Генпрокуратуру і НАБУ й вимагає спростування заяви керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького, який назвав його організатором злочинної схеми.

5 липня 2016 Верховна Рада скасувала депутстьку недоторканність і дала згоду на затримання та притягнення до кримінальної відповідальності й арешт депутата від групи «Воля народу» Онищенка. 27 липня 2016 року, генпрокурор Луценко підписав повідомлення про підозру Олександру Онищенку в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України. 29 липня 2016 року Олександр Онищенко заявив про своє перебування в Лондоні. Захисниками у так званій «газовій справі Онищенка» виступили такі відомі адвокати як Черезов, Мірошник, Шевчук, Глоба, Левковець, Лисак, які є учасниками таких гучних процесів, як справа бізнесмена Корбана, голови Служби зайнятості Кашуби Ярослава, «екс-регіонала» Олександра Єфремова.

Того ж дня Онищенко повідомив, що звернувся до влади Великої Британії із проханням надати йому політичний притулок. Тоді ж Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) викликало на допит Онищенка як підозрюваного на 2 серпня. 9 серпня 2016 року Солом'янський районний суд Києва дозволив затримання й арешт Онищенка. 10 серпня Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило в розшук Онищенка. 19 жовтня 2016 року НАБУ повідомило про те, що виявило наявність в Онищенка паспорта громадянина Греції.

1 грудня 2016 СБУ повідомила, що стосовно Онищенка розслідується кримінальне провадження за ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада), а також про факт отримання Онищенко громадянства РФ. 3 грудня Олександр Онищенко заявив, що передав спецслужбам США компрометуючі матеріали щодо Президента Петра Порошенка. Він звинуватив президета України у підкупі депутатів, рейдерстві та збагаченні на корупційних схемах.

«Промінвестбанк» намагається через Печерський районний суд міста Києва стягнути з народного депутата України Олександра Онищенка заборгованість за кредитним договором у розмірі 428.741.633,21 грн. На початку 2017 року вступив до партії «5.10».

30 березня 2017 року правоохоронці в Іспанії затримали матір Онищенка Інесу Кадирову за вимогою департаменту Інтерполу і Європолу України, яка розшукується НАБУ для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 (створення злочинної організації), ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч. 2 ст. 209 (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом) Кримінального кодексу України.

3 травня 2017 року прес-секретар Національної поліції України Ярослав Таркан повідомив, що Інтерпол відмовився оголошувати у розшук Олександра Онищенка щодо «газової справи», розслідування якої веде НАБУ.

• Журнал «Фокус» двічі вносив ім'я Олександра Онищенка в рейтинг «200 найбагатших людей України»: в 2011 році (182 місце, стан — $ 37,7 млн). І в 2012 році (179 місце, стан — $ 37,7 млн).

• З його власних слів вільно володіє п'ятьма мовами (серед них не вказував знання української)

25 липня 2019-го на летовищі Бориспіль детективи НАБУ повторно заарештували Інесу Кадирову, яка була учасницею газових схем свого сина щодо договорів компанії Укргазвидобування. Двома тижнями раніше НАБУ отримало дозвіл на заочне засудження Онищенка.

29 листопада 2019-го Олександра було заарештовано в німецькому Аахені за запитом НАБУ, після чого місцевий суд почав розгляд рішення щодо його екстрадиції до України.

11 лютого стало відомо, що Онищенко просить політичного притулку в Німеччині, аргументуючи це «катастрофічними» умовами утримання у слідчих ізоляторах та впливом Петра Порошенка.

27 травня Вищий земельний суд Ольденбурга відмовилася екстрадувати Онищенка до України, офіційною причиною було те, що німецький суд не впевнений, що кримінальне переслідування Онищенка не є політичним. У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, своєю чергою, зауважили, що вказане рішення суду може бути переглянуто в разі появи нових обставин.

Життя у Німеччині

В Німеччині Онищенко придбав старий маєток зі стайнями, що зветься хутір Айнхаус поблизу містечка Герцлаке, що розташоване недалеко від кордону з Нідерландами. Вступив до місцевої Ольдербурзької Асоціації конкурного конярства (нім. Springpferdezuchtverband Oldenburg-International), бере участь у місцевих змаганнях.

Пообіцяв бургомістру містечка Герцлаке, що розбудує місцеву кінно-спортивну інфраструктуру і буде проводити міжнародні змагання з кінного спорту..

За повідомленням DW, бургомістр селища Герцлаке Ганс Бескен (Hans Bösken) розраховує, що невдовзі колишній український політик матиме німецький паспорт. Бескен особисто сприяє Онищенку в отриманні німецького громадянства, зокрема, звернувся до вищих інстанцій з рекомендаційним листом, в якому наголосив на визначній ролі, яку український мультимільйонер відіграє для його громади.

Приватне життя

• До 2009 року був одружений з однією з зірок спонсорованих ним конкурсів «Міс Україна», моделі — «Міс Україна-1997» Ксенії Кузьменко (1979 р. н.). Тривалий час жив з нею в Бельгії. Має з нею сина Олександра 2002 р. нар. (всього у К. Кузьменко троє дітей від двох чоловіків). Перед розлученням звинувачував її в «подіумних замашках». Після розлучення О. Онищенко залишив їй з 8-річним сином нерухомість і давав гроші на «особисті витрати».

• Був у стосунках з українською фотомоделлю Сніжаною Онопко, весілля з нею було заплановано на грудень 2009, але так і не відбулося. Розстався з нею на початку 2010.

• За повідомленнями українських ЗМІ, був у стосунках з колишньою тенісною зіркою Мартіною Хінгіс.

Власність

в Німеччині

• хутір поблизу містечка Герцлаке за адресою: Einhaus 23, 49770 Herzlake, Deutschland — маєток, стайні, іподром.
• фірма Gut Einhaus Liegenschafts GmbH — придбав 17.05.2017 у попереднього власника Ференца Центірмая.

в Україні

• фірма ТОВ «Нафтогаззбут».
• «меценатська організація» TOP Ukraine — фундатор конкурсів краси «Міс Україна» та «Міс Україна — Всесвіт».
• літак Embraer Legacy 600 EMB-135BJ (бортовий номером PH-ARO) на 13 пасажірів, ціна 20 млн USD.

Адреси та помешкання

• Бельгія
• Лондон, Велика Британія
• на час придбання хутору в Герцлаке 17 травня 2017 вказав власну адресу в Іспанії — Oleksandr Onyshchenko, Gava (Barcelona) / Spanien(нім.)

Меценатська та благодійна діяльність

• колишній президент Федерації кінного спорту України.
• президент благодійного фонду «Родина» (засн. 2009), засновник Міжнародної меценатської організації «TOP Ukraine».

Посилання

• Національне антикорупційне бюро України: Сторінка О.Онищенка з переліком інкримінованих йому злочинів.(англ.)
• Німецька Хвиля: Депутат Онищенко оформлює німецьке громадянство. 06.11.2017
• Бі-бі-сі: Хто такий Онищенко і в чому його підозрюють? 17.06.2016
• Онищенко Олександр Романович. — персональна сторінка на сайті ВР України від 27 листопада 2014 р.
• Большое эксклюзивное интервью Александра Онищенко телеканалу NEWSONE 02.03.18