Онопрієнко Олександр Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Онопрієнко Олександр Валерійович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Онопрієнко Олександр Валерійович.jpg
Загальна інформація
Народження 9 квітня 1988(1988-04-09)
Київ
Смерть 30 січня 2015(2015-01-30) (26 років)
Дебальцеве
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
13-й БТрО ЗСУ «Чернігів-1».png
 «Чернігів-1»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олекса́ндр Вале́рійович Онопріє́нко (нар. 9 квітня 1988(19880409) — пом. 30 січня 2015) — солдат Збройних сил України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в місті Київ, з 12 років проживав у селі Марківці. Після закінчення школи працював на київській меблевій фабриці.

Мобілізований 28 квітня 2014 року, стрілець 3-го відділення 2-го взводу 1-ї мотопіхотної роти, 13-й окремий мотопіхотний батальйон «Чернігів-1». З вересня 2014-го у складі батальйону перебував у зоні бойових дій.

30 січня 2015-го зазнав смертельного вогнепального поранення в шию — під час прямування підрозділу за маршрутом Дебальцеве — Луганське.

Похований у селі Марківці.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • Указом Президента України № 76/2016 від 21 березня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 21 березня року № 103/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання[ред. | ред. код]