Оноре II Савойський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оноре II Савойський
фр. Honorat II de Savoie
Народився не раніше 4 червня 1511
невідомо
Помер 20 вересня 1580[1]
Ле-Гран-Прессіньї[2], Париж, Королівство Франція[3][4] або Лош[5]
Країна  Королівство Франція
Діяльність кондотьєр, аристократ
Посада граф[d], Маркіз, Адмірал Франції і Q44366804?
Військове звання маршал Франції
Рід Savoia-Villarsd
Батько René of Savoyd
Мати Anne Lascarisd
Брати, сестри Claude de Savoied і Madeleine of Savoyd
У шлюбі з Jeanne de Foix, Vicomtesse de Castillond
Діти Henriet of Savoy-Villarsd[6] і Jeanne de Villarsd[7]
Нагороди

Оноре II Савойський (італ. Onorato II di Savoia-Villars, фр. Honorat II de Savoie; 4 червня 1511 — 20 вересня 1580) — військовий та державний діяч Французького королівства, маршал, адмірал.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з Савойського дому, гілки Тенде. Син Рене Савойського, графа Віллара, що був позашлюбним сином Філіппа II, герцога Савойї. Його матір'ю була Анна, що належала до роду Ласкаріс-Вінтіміль). Народився 1511 року. Здобув класичну освіту. Опинився при двору короля Франції.

1524 року отримав від французького короля Франциска I (свого стриєчного брата по матері) сеньйорії Сент-Менеулд, Пассаван та Вассі. 1525 року втратив батька. 1531 року отримав графство Віллар. 1536—1537 роках брав участь у бойових діях в Пікардії проти іспанських військ.

1540 року оженився з представницею аристократичного роду де Фуа. Як посаг отримав віконтство Кастільон-сюр-Дордонь, баронство Монпезат, Егільйон, Мадайлан, Сент-Лівраде.

1552 року брав участь у військовому поході до Лотарингії. 1553 року сприяв захисту Едена від іспанців. 1557 року зазнав тяжкого поранення у битві при Сен-Квентині.

Був ревним прихильником католицької партії при дворі, жорстко апелюючи проти гугенотів. У 1563—1566 роках супроводжував нового короля Карла IX під час Великої подорожі. 1565 року отримав титул маркіза Віллар. 1567 року брав участь в Ассамбелії Великих французів. Згодом брав участь у релігійних війнах, відзначившись у битвах біля Сен-Дені 1567 року та Монконтурі 1569 року.

1570 року призначено генерал-лейтенантом Гієні. 1571 року стає маршалом Франції. Брав участь у Варфоломійській ночі 1572 року. Того ж року призначено адміралом Франції та Левантійського моря. Також отримав графство тенде (після смерті свого небожа Оноре I). 1573 року займався репресіями проти гугенотів у Гієні. 1578 року пішов у відставку з посади адмірала. 1579 року стає лицарем ордену Святого Духу. Помер у Парижі 1580 року.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Жанна-Франсуаза, донька графа Алена де Фуа-Кандала.

Діти:

  • Генрієтта (д/н—1611), дружина: 1) Жана IX Крекі; 2) Мельхіор де През; 3) Карла де Гіз, герцог Майєн
  • 2 сини померли при народженні

Джерела[ред. | ред. код]

  • Claude Longeon, Une province française à la Renaissance: la vie intellectuelle en Forez au xvie siècle, vol. 7, Université de Saint-Etienne, coll. " Thèses et mémoires — Centre d'études foréziennes ", 1975, 623 p.
  1. а б Foundation for Medieval Genealogy
  2. Foundation for Medieval Genealogy
  3. https://books.google.fr/books?id=uUnWcLc_qysC&pg=PA248
  4. https://books.google.fr/books?id=nV_haeh476IC&pg=PA39&redir_esc=y
  5. https://books.google.fr/books?id=a7X6lhAKgwgC&pg=PA145#v=onepage&q&f=false
  6. http://genealogy.euweb.cz/lorraine/lorraine6.html
  7. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.