Онук космонавта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Онук космонавта
рос. Внук космонавта
Жанр комедія / мелодрама
Режисер Панін Андрій Володимирович
Продюсер Рубен Дишдішян
Бахтиійор Худойназаров
Генадий Островський
Сергей Данієлян
Арам Мовсесян
Юрій Мороз
Сценарист Наталія Назарова
Оператор Артур Гімпель
Композитор Ігор Зубков
Художник Володимир Аронін
Кінокомпанія Централ Партнершип
Мова російська
Країна  Росія
IMDb ID 1082885

«Онук космонавта» — російський художній фільм Андрія Паніна і Тамари Владимирцевої. Прем'єра фільму відбулася на День космонавтики, 12 квітня 2007 року в Москві. Першою назвою фільму, під яким він вийшов у прокат, було «Онук Гагаріна»; за результатами судового позову, програного творцями восени 2007 року, фільм перейменовано, а згадки Юрія Гагаріна з фільму видалені.

Сюжет[ред. | ред. код]

Федір, несподівано довідався про кровного брата, який багато років живе в дитячому будинку. Однак, він ніяк не очікував побачити темношкіру дитину, з повним букетом поганих звичок і вуличних уявлень про життя. Федору і Гені належить пройти нелегкий шлях, перш ніж вони навчаться розуміти один одного. Забравши Гену з дитбудинку, Федір прирече себе на боротьбу не тільки зі всім навколишнім світом, не готовим прийняти нестандартну дитину, але і з людьми, яких до появи Гени він вважав найближчими на світі.

Фільм закінчується епічно: Федір, відчуваючи безсилля від проблем, пов'язаних з братом, відвозить його знову до дитячого будинку. По дорозі Гена втікає. Федя і Толян шоковані, зовсім не підозрюючи, куди він міг піти, вирушають на його пошуки. Останній кадр: Гендос лежить на пустирі і йому сниться його дідусь, перший космонавт Росії. Ось він лежить, ще трохи — і замерзне від холоду, але Федя і Толян в останній момент встигають знайти хлопчика.

В ролях[ред. | ред. код]

Актор Роль
Дане Лукомбо / Доні Лема Гена Гагарін Гена Гагарін
Геннадій Назаров Федір Внуков Федір Внуков
Андрій Панін Толян Титов Толян Титов
Наталія Рогожкіна Грета Грета
Сергій Угрюмов Віктор Васильович Віктор Васильович
Людмила Гнилова Людмила Петрівна Людмила Петрівна
Сергій Ларін Хлопець з мобільником
Артем Терехов Скін
Лінда Табагарі Еля Еля
Степан Степанський Федір Федір в дитинстві
Наталія Заякіна Сусідка
Ганна Гуляренко Алла Іванівна Алла Іванівна
Сергій Бєляєв Чоловік матері
Владислав Вєтров Менеджер в художньому салоні
Броніслава Захарова Агрипина Львівна Агрипина Львівна
Андрій Бронніков Натурщик
Асія Хазіахметова Продавчиня в салоні
Денис Манохін Кавказець
Ігор Гаспарян Другий кавказець
Роман Пахомов Хлопець з сережкою
Дмитро Горгіївський Хлопець біля ларка
Ельвіра Акмаєва
Світлана Скурихіна
Анастасія Річі Дівчинка в дитбудинку

Знімальна група[ред. | ред. код]

Критика[ред. | ред. код]

Фільм отримав схвальні відгуки критиків, які відзначили його несхожість на сучасний російський кіномейнстрим. Так, Олександр Гаррос знайшов у фільмі схожість з «інтелігентським кіно чвертьвікової давності»: незважаючи на наявність сценарних і режисерських слабкостей, у фільмі є сильна сторона, причому «ця сторона — радянська, радянська стилістично й ідеологічно». На думку критика, фільм не є комедією, а є «неперекладним жанром, який найкраще надавався… радянському кінематографу. Сумно-весела побутова драма — з її раптовою достовірністю, що проступає в недостовірності сюжетних поворотів, з її несподіваною щемливою поезією, чудно і сиротливо стоїть на перехрестях безликих панельних гетто»[1].

Михайло Калузький проводить паралель з ще більш ранньою класикою радянського кінематографа — фільмом «Цирк», в якому також з'являвся темношкірий хлопчик. Хоча фільм Паніна і Владимирцевої «про те, як живеться чорношкірому хлопчикові в нашій країні сьогодні», він «не виключно про афроросіян, він про нас усіх, про стереотипи, відчуження і нерозуміння». На думку критика, фільм «простий, зворушливий і щирий, іноді комічний, а у фіналі несподівано сентиментальний, і, здається, це дуже правильний тон для того, щоб сказати про серйозне без публіцистичного пафосу»[2].

Судовий процес[ред. | ред. код]

Галина і Олена Гагаріни (дочки Юрія Гагаріна) подали в суд на компанію Централ Партнершип, яка є дистриб'ютором фільму, у зв'язку з тим, що картина містить відомості, що порочать честь і гідність їх батька. Образливою позивачки визнали фразу: "Люди, Юрій Гагарін — негр!" — яку вимовляє один з героїв фільму. Крім того, у фільмі зустрічається його ж фраза: «Гагарін по світу мотався і всіх баб, ну і це саме, в загальному, розумієте… без мата. Прилетів до Камеруна, а там бабця моя. Гагарін не встояв, і бабця не встояла», — хоча наприкінці він і визнає, що брехав, і пояснює: «Ніякий я не внук Гагаріна!»[3].

7 вересня 2007 року відбулося перше слухання по справі в Бабушкінському районному суді Москви. 5 жовтня федеральна суддя Тетяна Палькіна[4] задовольнила позов і наказала прибрати всі згадки Юрія Гагаріна з картини, включаючи назву. Також суд зобов'язав виплатити позивачкам по 5000 рублів в якості компенсації моральної шкоди[5][6].

Компанія «Централ Партнершип» не погодилася з рішенням суду і направила до суду касаційну скаргу (пізніше відхилена[7]). 22 жовтня 2007 року була складена друга повна скарга,[8] але рішення про заборону залишилося в силі.

У підсумку всі сцени фільму, де згадується ім'я Гагаріна, переозвучені, і в них герой говорить, що він «онук космонавта». Назва фільму також змінили. 28 лютого 2009 року фільм вийшов на телеекрани (на Першому каналі) вже під новою назвою[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Александр Гаррос. Пост советский [Архівовано 2019-03-22 у Wayback Machine.]Эксперт» № 16 (557), 23 апр 2007)
  2. Михаил Калужский. Обыкновенное приключение маленького негра в России [Архівовано 2020-04-18 у Wayback Machine.]Русский репортер» № 1 (1), 17 май 2007)
  3. «Дочери первого космонавта не признали „Внука Гагарина“», 27 сентября 2007 года, Анастасия Михайлова, Газета. GZT.RU
  4. «Дочери Юрия Гагарина осудили „Внука Гагарина“», 7 октября 2007, Анастасия Михайлова, Газета. GZT.RU
  5. «В фильме „Внук Гагарина“ запретили упоминать фамилию Гагарин», 5 октября 2007, Lenta.ru
  6. «Суд обязал переименовать „Внука Гагарина“»[недоступне посилання], 8 октября 2007 года, Film.ru
  7. [3]Имя первого космонавта отмыто. Независимая газета. 28 грудня 2007. Процитовано 13 серпня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. «„Централ Партнершип“ намеревается оспорить решение суда», 19 октября 2007 года, Елена Пахомова, РИА Новости
  9. Первый канал. Официальный сайт. Премьеры

Посилання[ред. | ред. код]