Онуфрієнко Сергій Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Онуфрієнко Сергій Борисович
Загальна інформація
Громадянство  Україна
Народження 31 січня 1985(1985-01-31)[1] (39 років)
Зріст 190 см
Спорт
Вид спорту гандбол
Команда ZTR, HC Dinamo-Minskd, ГК Мотор, Paris Saint-Germain Handballd, Pays d'Aix Université Club handballd і Шартр Метропольd[2]
Участь і здобутки
CMNS: Онуфрієнко Сергій Борисович у Вікісховищі

Сергій Борисович Онуфрієнко (нар. 31 січня 1985, Запоріжжя) — український гандболіст, майстер спорту[3]. З 2019 — гравець клубу «Шартр Метрополь»[fr]. Раніше виступав за «ZTR», «Мотор» (обидва — Запоріжжя, Україна), «Динамо» (Мінськ, Білорусь), «Аль-Садд» (Доха, Катар)[en] , «Парі Сен-Жермен», «Пей д'Екс» (Екс-ан-Прованс, обидва — Франція). 7-разовий чемпіон України у складі «ZTR» (2004, 2005, 2007—2009) та «Мотору» (2014, 2015); найкращий гандболіст України (2015). Чемпіон Катару (2009), чемпіон Білорусі (2010—2013) та Франції (2016)[4].

Біографія[ред. | ред. код]

Вихованець СДЮШОР-ЗТР (перший тренер — Леонід Левченко)[4]. Виступав за фізкультурно-спортивне товариство «Спартак»[3]. Грав за український клуб ZTR, пізніше за катарський клуб «Аль-Садд»[en] (Доха)[4][5]. У 2009 році перейшов із «ZTR» до клубу «Динамо» (Мінськ), де грав упродовж 4 сезонів. 2013 року повернувся на Україну, де грав за «Мотор» (Запоріжжя). За підсумками сезону 2014/15 став найкращим гандболістом чемпіонату України[6].

У 2015 році уклав контракт на один сезон із клубом «Парі Сен-Жермен», де виступав на позиції правого напівсереднього (шульга)[7]. Сергій став чемпіоном Франції у складі ПСЖ, який за п'ять турів до закінчення чемпіонату виявився недосяжним для найближчих переслідувачів після домашньої перемоги над «Тулузою» — 37:30. У цьому поєдинку Онуфрієнко був одним із найкращих, записавши на свій рахунок 7 голів[4]. Зіграв у «Фіналі чотирьох» Ліги чемпіонів[8]. Був відзначений як найкращий гравець «ПСЖ» у квітні 2016 року[9].

У 2015 році уклав контракт із клубом «Пей д'Екс» на два роки з опцією на продовження ще на рік[10][11]. У сезоні 2016/2017 команда посіла 8 місце у вищій лізі країни. У 2018 році був запрошений на матч «Всіх зірок» чемпіонату Франції[12][13]. 2019 року став виступати за клуб «Шартр Метрополь»[fr][14][15].

Виступав за збірну України. У складі національної збірної брав участь у Євро-2010[4]. З 2015 року не виступав за збірну, але в грудні 2017 року було оголошено про включення Онуфрієнка до складу збірної України[16].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Сергій є старшим із трьох синів у сім'ї[17]. Сергій одружений, має двох синів — Олександра та Марка[4][9].

Навчався у Запорізькому національному університеті на факультеті фізичного виховання[18].

Титули[ред. | ред. код]

  • Чемпіон України: 2004, 2005, 2007, 2008, 2009, 2014, 2015
  • Чемпіон Катару: 2009
  • Найкращий гандболіст України: 2015
  • Чемпіон Білорусі: 2010, 2011, 2012, 2013
  • Чемпіон Франції: 2016
  • Чемпіон Франції у першому дивізіоні: 2019[14]

Статистика[ред. | ред. код]

Статистика Сергія Онуфрієнка в сезоні 2020/21 вказана на 29.10.2020[19] :

Сезон Клуб Ліга Матчі Голи 7-метрові Голи та 7-метрові
2020/21 Шартр Метрополь LNH division 1 5 14 0 14
2019/20 Шартр Метрополь LNH division 1 2 1 0 1
2017/18 Пий д'Екс LNH division 1 26 63 0 63
2016/17 Пий д'Екс LNH division 1 21 93 0 93
2015/16 Парі Сен-Жермен LNH division 1 26 84 6 90
з 2015 Разом LNH division 1 80 255 6 261

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Список спортсменів, які включені до числа кандидатів на участь у XXX Літніх олімпійських ігор в м. Лондон.
  2. https://pro.ccmhb.fr/pros/pages/lequipe-2019-2020-17.html
  3. а б Список спортсменів, які включені до числа кандидатів на участь у XXX Літніх олімпійських ігор в м. Лондон. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 17 жовтня 2016. 
  4. а б в г д е Лозовой Николай (22.04.2016). Воспитанник запорожского гандбола имеет шанс выиграть Кубок Лиги чемпионов. Репортер UA. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 23 липня 2016. 
  5. Грачев И. (13.07.2014). Восточная сказка. Команда. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020. 
  6. Сергей Онуфриенко — лучший гандболист чемпионата Украины. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 23 липня 2016. 
  7. Капитан «Мотора» Онуфриенко прошел сбор с «ПСЖ» — Гандбол — ua.tribuna.com. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 23 липня 2016. 
  8. Грачёв И. (21.12.2017). Сергей Онуфриенко объявил о возвращении в сборную Украины. xsport.ua. Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017. 
  9. а б Сергей Онуфриенко: «За год в ПСЖ я не успел даже толком рассмотреть Париж». xsport.ua. 28.05.2016. Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 29 грудня 2016. 
  10. Сергей Онуфриенко переходит в Pays D’Aix Université Club. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 23 липня 2016. 
  11. Звезда украинского гандбола уходит з ПСЖ и Лиги чемпионов. Гандбол. — 5 колец. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 23 липня 2016. 
  12. HAND STAR GAME 2018 - ACCORHOTELS ARENA à PARIS 12 - Handball sur France Billet (фр.). www.francebillet.com. Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 2 лютого 2018. 
  13. Грачев Игорь (27.01.2018). Украинца Онуфриенко впервые пригласили на матч «Всех звезд» во Франции. xsport.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 2 лютого 2018. 
  14. а б Сергей Онуфриенко в составе «Шартра» стал чемпионом Франции в первом дивизионе. 22.04.2019. 
  15. L'équipe 2019-2020. Sergiy Onufriyenko. C'CHARTRES METROPOLE HANDBALL. Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 23 січня 2020. 
  16. Збірна України оголосила склад. Онуфрієнко, Терехов та Горига - у списку. Федерація гандболу України. 23.12.2017. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017. 
  17. Савчик А. (10.04.2013). Сергей Онуфриенко: "Если б не карантин, играл бы за Белоруссию". Спорт-Экспресс в Украине. Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017. 
  18. Студенти факультету фізичного виховання ЗНУ, які входять до складу збірних команд з різних видів спорту, що визнані в Україні. Запорожский национальный университет. 2007. Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 17 жовтня 2016. 
  19. Sergiy Onufriyenko > Stats carrière > Détails des saisons. Ligue Nationale de Hanbdall. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 23 липня 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]