Онікс

Онікс
Онікс
Загальні відомості
Хімічна формула	Кремнезем (діоксид кремнію, SiO2)
Клас мінералу	оксидний мінерал
Ідентифікація
Сингонія	тригональна
Твердість	6.5–7
Блиск	скляний
Колір риси	білий
Густина	2.55–2.70
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення	1.530–1.543
Інші характеристики
Названо на честь	нігті
Онікс у Вікісховищі

Онікс

Онікс (дав.-гр. ὄνυξ — ніготь) — мінерал класу силікатів, різновид халцедону — халцедоновий волокнистий різновид кварцу — SiO₂. Цим ім'ям також називають агат, проте вони відрізняються формою смуг: агат має криволінійні смуги, а онікс — паралельні.

Етимологія

Термін «онікс» був запозичений в Середньовіччі через латину з грецької, де ὄνυξ (родовий відмінок ὄνυχος) означає «ніготь» або «кіготь». Назва походить від того факту, що білі смуги оніксу нагадують білий колір нігтя. Спорідненими з грецьким словом є слова unguis у латині, nagal у давньоверхньонімецькій, nagà у литовській та nakhá (नख) у санскриті. Усі ці індоєвропейські мови мають спільні значення «кіготь», «кіготь», «копито коня» та «ніготь».

Назва «онікс» також часто використовується для позначення рівносмугастих (паралельносмугастих) агатів, але при правильному використанні вона стосується кольорового візерунка, а не смугастої структури.[1] Онікс, як описовий термін, також неправильно застосовувався до паралельносмугастих різновидів алебастру, мармуру, кальциту, обсидіану та опалу, а також оманливо вводився до матеріалів з викривленими смугами, таких як «печерний онікс» та «мексиканський онікс».

Загальні відомості

Кальцитовий онікс у розрізі

Geta and Caracalla, sardonyx intaglio

Містить (%): SiO₂ — 98-100; Fe₂O₃ — 0-2.

Онікс має тригональну сингонію, трапецоедричний вид. Його твердість складає 6.5–7, а густина — 2.55–2.70. Блиск скляний. Злам раковистий. Розчиняється тільки у плавиковій кислоті. Піддається дії лугів.

Зустрічається у розсипах, у вигляді натічних форм, які заповнюють порожнини. Утворює суцільні маси, лінзовидні окремості. Прихованокристалічний.

Знаходиться спільно з агатом і кварцом у змінених лавах основного складу (у порожнинах цих порід). Заповнює жили пізніх стадій. Утворює крупні гальки при вивітрюванні мигдалекам'яних лав.

Родовища: Індія, Бразилія (Мінас-Жерайс), Уругвай, Алжир (г. Маскара), Узбекистан, Туркменістан. Історичною славою користувалися родовища оніксу в Стародавньому Єгипті (м. Алабастрон, т. зв. «єгипетський алебастр» Плінія Старшого) та Іранського Азербайджану («тавризький мармур»). Як виробне і декоративно-облицювальне каміння використовувався у Стародавньому Єгипті та Вавилоні. Назва — від грецьк. «онікс» — ніготь, лапа, копито (E.Theophrastus, бл. 315 р. до н. е.).

Різновиди

Розрізняють:

• Онікс алебастровий (те саме, що онікс мармуровий),
• Онікс арабський (грубосмугастий чорно-білий різновид халцедону),
• Онікс єгипетський (О. алебастровий),
• Онікс зелений (халцедон зелений),
• Онікс каліфорнійський (смугасті сталагміти складені кальцитом або арагонітом),
• Онікс кальцитовий (масивні натічні, іноді зональносмугасті кальцити),
• Онікс мармуровий (шаруватий вапняковий накип, щільні напівпрозорі агрегати кальциту і арагоніту),
• Онікс мексиканський (О. мармуровий з Мексики, різновид вапнякового туфу з волокнистого кальциту, або кальциту із сталагмітів),
• Онікс сердоліковий (сердолік з червоними та білими смугами),
• Онікс східний (смугастий забарвлений травертин),
• Онікс чорний (ювелірна назва одноколірного, чорного та темно-сірого халцедону),
• Онікс яшмовий (шарувата яшма).

Див. також

• Список мінералів

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Онікс // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Онікс // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

• Онікс // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1216. — 1000 екз.
• Onyx. mindat.org (англійською) . Процитовано 10 серпня 2018.
• Onyx. gemdat.org (англійською) . Процитовано 10 серпня 2018.