Онілова Ніна Андріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ніна Андріївна Онілова
Nina Onilova.jpg
Народилася 10 квітня 1921(1921-04-10)
Новомиколаївка, Україна
Померла 8 березня 1942(1942-03-08) (20 років)
Севастополь, СРСР
Поховання Кладовище Комунарів
Громадянство СРСР СРСР
Учасник Друга світова війна
Військове звання Старший сержант
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора

Ніна Андріївна Онілова (10 квітня 1921, Новомиколаївка — 8 березня 1942) — Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир кулеметного розрахунку 54-го стрілецького полку 25-ї Чапаєвської стрілецької дивізії Приморської армії Кримського фронту, старший сержант.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 10 квітня 1921 року в селі Новомиколаївці (нині Захарівського району Одеської області) в селянській родині. Українка. Рано втративши батьків, виховувалася в одеському дитячому будинку. Закінчила середню школу. Працювала швачкою на Одеській трикотажній фабриці. Одночасно навчалася в аероклубі.

У Червоній Армії з серпня 1941 року. З цього ж часу на фронті. В оборонних боях на підступах до Одеси Ніна Онілова зі своїм розрахунком відбивала численні атаки, завдаючи великих втрат ворогові. В одному з боїв була важко поранена, але після лікування знову повернулася у свою дивізію. За бої під Одесою була нагороджена орденом Червоного Прапора.

У середині жовтня 1941 року у складі 25-ї Чапаєвської дивізії захищала Севастополь. 27 лютого 1942 року з розрахунком при обороні Севастополя в районі хутора Мекензі знищила дві кулеметні точки ворога. 1 березня 1942 року залишившись з розрахунку одна в живих, продовжувала відбивати атаки противника. У бою була важко поранена. Померла в ніч на 8 березня 1942 року.

Могила Ніни Онілової

Похована на цвинтарі Комунарів у Севастополі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Звання Героя Радянського Союзу присвоєне посмертно Указом Президії Верховної Ради СРСР від 14 травня 1965 року.

Нагороджена орденами Леніна, Червоного Прапора.

Пам'ять[ред. | ред. код]

Ім'я Героїні було присвоєно Севастопольської швейній фабриці, піонерським дружинам ряду шкіл Одеси, вулицям в Одесі та Севастополі[1].


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Присвоєне 17 квітня 1951 року. На будинку № 37 встановлена анотаційна дошка

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
  • Криштоф Е. Г. Сто рассказов о Крыме. — Симферополь, 1985
  • Легендарные Герои-комсомольцы. Вып V и VI. 1973.
  • Подвиг во имя жизни. — Одесса, 1984
  • Хлебников Н. М. Под грохот сотен батарей. — М.: Воениздат, 1974