Оогенез

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Формування яйцеклітини. Первинний ооцит після першого мейотичного ділення дає вторинний ооцит та перше полярне тільце. Після другого мейотичного поділу вторинний ооцит дає яйцеклітину і друге полярне тільце. Треба зауважити, що перше полярне тільце не завжди закінчує мейоз, тому часто в результаті мейозу сумарна кількість полярних тілець дорівнює двум, а не трьом, як зазначено на рисунку[1].

Оогене́з або овогене́з (грец. ōón яйце + грец. genésis виникнення) — у тварин, розвиток жіночої статевої клітини — яйцеклітини (яйця).

Під час ембріонального розвитку організму гоноцити мігрують до зачатків жіночих статевих гонад (яєчників), де відбувається весь їхній подальший розвиток.

Періоди оогенезу[ред. | ред. код]

Оогенез поділяють на три етапи або періоди: розмноження, росту і дозрівання.

Період розмноження[ред. | ред. код]

Потрапивши у яєчник, гоноцити стають оогоніями. Оогонії здійснюють період розмноження. У цей час оогонії діляться мітотичним шляхом.

Період росту[ред. | ред. код]

Статеві клітини в цьому періоді називаються ооцитами першого порядку. Вони втрачають здатність до мітотичного поділу і входять у профазу I мейозу. У цей час відбувається ріст статевих клітин.

У періоді росту виділяють 2 стадії:

Період дозрівання[ред. | ред. код]

Дозрівання ооцита — це процес послідовного проходження двох поділів мейозу (поділів дозрівання). Як мовилося вище, в період до першого поділу мейозу ооцит тривалий час перебуває в стадії профази I мейозу, коли й відбувається його зростання. Вихід з профази I мейозу приурочений до досягнення самкою статевозрілості і визначається статевими гормонами.

Перший поділ у багатьох видів є редукційним, оскільки саме під час нього гомологічні хромосоми розходяться до різних клітин. Таким чином, кожна з клітин, що розділилися набуває половинного (гаплодїного) набору хромосом, де кожен ген представлений лише одним алелем. Кожна дочірня клітина після цього поділу має набір хромосом — n, і 2с — набір хроматид.

Оскільки першому діленню дозрівання передувала S-фаза, кожна з хромосом, які розійшлися, містить подвійну кількість ДНК, оскільки складається з двох хроматид. Ці генетично ідентичні хроматиди розходяться до різних сестринських клітин в другому поділі мейозу, що є екваційним (як і звичайний поділ соматичних клітин). Після двох поділів мейозу число хромосом у кожній з клітин є гаплоїдним (1n), а загальна кількість хроматид у кожному клітинному ядрі становитиме 1с.

Типи оогенезу[ред. | ред. код]

            Оогенез
               |
               |
 Дифузний <----|-----> Локалізований
                             |
                             |
           Солітарний  <-----|-----> Аліментарний
                                          |
                                          |
                     Нутриментарний <-----|-----> Фолікулярний
  • Дифузний оогенез — розвиток яйцеклітини може відбуватись в будь-якій частині тіла (губки, кишковопорожнинні, війчасті черви). За дифузного оогенезу ооцити є фагоцитуючими клітинами, вони не синтезують і накопичують жовткові включення, а ростуть завдяки надходження низькомолекулярних сполук з фаголізосом. У цих ооцитах виробляється багато гідролітичних ферментів, що необхідні їм для фагоцитозу.
  • Локалізований оогенез — розвиток яйцеклітини відбувається у жіночих гонадах — яєчниках.
    • Солітарний оогенез — ооцит може розвиватися й без участі допоміжних клітин що постачають йому поживні речовини. Цей тип характерний для деяких кишковопорожнинних, червів, молюсків. У них ростучі статеві клітини позбавлені допоміжних елементів, жовточні білки і РНК синтезуються ними самостійно. Все необхідне для макромолекулярних синтезів ооцит отримує із зовнішнього середовища (порожнини гонади) у вигляді простих низькомолекулярних сполук.
    • Аліментарний оогенез — розвиток ооциту відбувається за участі допоміжних харчуючих клітин.
      • Нутриментарний оогенез — ооцит оточений трофоцитами (харчуючими клітинами), які зв'язані з ним цитоплазматическими містками (вищі черви, комахи). Трофоцити — це абортовані статеві клітини, тобто вони мають спільне походження з ооцитом, але їхній розвиток зупинився ще на етапі росту. На один ооцит припадає багато харчуючих клітин, що забезпечують статеву клітину РНК. У вітелогенезі трофоцити участі не беруть: жовток утворюється завдяки надходженню високомолекулярних речовин з ззовні.
      • Фолікулярний оогенез — ооцит оточений фолікулярними клітинами соматичного походження, які утворюють з ним функціональну структуру — фолікул (переважна більшість тварин, зокрема всі хордові). Фолікулярні клітини не беруть участь у синтезі білків жовтка, всі види РНК синтезуються в самому ооциті. Виняток становлять фолікулярні клітини птахів і ящірок, які синтезують РНК для ооцита.

Дивіться також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. X. Johne Liu (October 2012). Polar body emission. Cytoskeleton 69 (10): 670–685. PMID 22730245. doi:10.1002/cm.21041. 

Література[ред. | ред. код]

  • Белоусов Л. В. Основы общей эмбриологии. — Москва: Издательство Московского университета : Наука, 2005. ISBN 5-211-04965-9(рос.)
  • Голиченков В. А., Иванов Е. А., Никерясова Е. Н. Эмбриология. — Москва: Издательский центр «Академия», 2004. ISBN 5-7695-1168-0(рос.)
  • Голиченков В. А., Иванов Е. А., Лучинская Н. Н. Практикум по эмбриологии. — Москва: Издательский центр «Академия», 2004. ISBN 5-7695-1330-6(рос.)
  • Гилберт С. Биология развития. Т. 1-3 — Москва: «Мир» 1993—1995.(рос.)