Опеньок осінній справжній

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Опеньок осінній справжній
Mellea ua.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Базидіоміцети (Basidiomycota)
Клас: Гомобазидіоміцети (Homobasidiomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Родина: Physalacriaceae
Рід: Armillaria
Вид: Опеньок осінній справжній
Біноміальна назва
Armillaria mellea
(Vahl) P.Kumm. (1871)
Синоніми
*Agaricus melleus Vahl (1790)
  • Agaricus sulphureus Weinm.
  • Armillaria mellea var. glabra Gillet (1874)
  • Armillaria mellea var. maxima Barla (1887)
  • Armillaria mellea var. minor Barla (1887)
  • Armillaria mellea var. sulphurea (Weinm.) Fr. (1879)
  • Armillariella mellea (Vahl) P.Karst. (1881)
  • Clitocybe mellea (Vahl) Ricken (1915)
  • Lepiota mellea (Vahl) J.E.Lange (1915) 
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Armillaria mellea
EOL logo.svg EOL: 1029436
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 47429
MB: 190066
IF: 190066

Опеньок осінній справжній (Armillaria mellea (Vahl. ex Fr.) Kumm., Armillariella mellea (Vah1. ex Fr.) Karst.)

Місцеві назва — підопеньок, козир. Класифікація грибів неоднозначна: одні автори відносять його до родини лепіотових (Lepiotaceae), інші до рядовкових (Tricholomataceae), негниючникових (Marasmiaceae), з'ясовано можливу спорідненість опеньок з тропічним родом грибів з Південно-східної Азії — фізалакрією (Phisalacriaceae). Близько десяти різних видів грибів ототожнювались як один — Armillaria cf. mellea.

Опис[ред.ред. код]

Шапинка 2-8(15) см у діаметрі, напівкуляста, згодом плоскорозпростерта, іноді з горбом у центрі, буро-жовта, жовтосіро-коричнювата або рудувато-коричнювата, темнолуската, особливо в центрі, по краю з пластівчастими залишками загального покривала. Шкірка легко знімається. Пластинки трохи спускаються на ніжку, білуваті, далі світло-бежеві, рожевувато-кремові, червонувато-коричнюваті. Спори 7-9(10) × 5-7 мкм, безбарвні, еліпсоподібні, гладенькі.

Ніжка 5-10(18) × 0,4-2,5 см, щільна, з віком жорстка, вгорі білувата, нижче — кольору шапки або темніша, пластівчастолуската, з часом майже гола, з білуватим нестійким кільцем. М'якуш білий, приємний на смак і запах.

Поширення[ред.ред. код]

Зустрічається по всій Україні, загалом поширений у всій голарктичній області світу. Росте у листяних і хвойних лісах, садах, на пеньках, стовбурах, корінні дерев та чагарників великими, тісними групами; паразит. Вражена міцелієм опенька деревина світиться у темряві.

Використання[ред.ред. код]

Збирають у вересні — листопаді. Добрий їстівний гриб[1]. Використовують після 20-хвилинного відварювання (відвар злити). Смажать, сушать, маринують, засолюють.

Розміри і забарвлення гриба дуже мінливі, тому, збираючи його, треба звертати увагу на колір пластинок, щоб помилково не взяти отруйний сірчано-жовтий несправжній опеньок.

Необхідно враховувати, що в опеньку містяться речовини (природа їх ще не встановлена), які при частому вживанні цього гриба можуть викликати більш-менш тяжке захворювання. В Україні реєструвалися випадки отруєння недостатньо відвареним опеньком при вживанні його протягом декількох днів. Причиною може бути отрута, присутня у грибі в незначній кількості, яка може накопичуватися в печінці й викликати захворювання при досягненні критичної кількості.[2]

Склад опенька осіннього у відсотках[3]
Частина
гриба
Свіжі гриби Склад сухої речовини
Вода Суха
речовина
Білки Жири Манітол Цукор Клітковина Екстрактивні
речовини
Зола
Ніжка 92,53 7,47 26,91 4,62 9,16 2,91 44,07 3,52 8,81
Шапинка 92,80 7,20 28,16 4,92 10,74 3,18 37,58 4,50 10,92

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: Урожай, 1979.
  • Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — 232 с.
  • Фотинюк, Фелікс Іванович. Гриби. — Львів : Книжково-журнальне видавництво, 1961. — 184 с.
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Опеньок осінній справжній