Опеньок сірчано-жовтий несправжній
| ?Опеньок сірчано-жовтий несправжній | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Гриби (Fungi) |
| Підцарство: | Вищі гриби (Dikarya) |
| Відділ: | Базидіомікотові гриби (Basidiomycota) |
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) |
| Порядок: | Агарикальні (Agaricales) |
| Родина: | Строфарієві (Strophariaceae) |
| Рід: | Hypholoma |
| Вид: | Опеньок сірчано-жовтий несправжній |
| Біноміальна назва | |
| Hypholoma fasciculare (Huds.) P. Kumm. 1871 | |
| Синоніми | |
| Naematoloma fasciculare (Huds.) P. Karst. 1879 Agaricus fascicularis Huds. 1778 | |
| Посилання | |
| Hypholoma fasciculare | |
| Hypholoma fasciculare | |
| 1030336 | |
| 72129 | |
| MB: | 152334 |
| IF: | 152334 |
Опеньок сірчано-жовтий несправжній або гіфолома групова (Hypholoma fasciculare) — отруйний гриб з родини Strophariaceae. Місцеві назви — підпеньок несправжній, опеньок отруйний.
Шапка 1,5–5(7) см у діаметрі, тонком'ясиста, напівсферична, тупоконусоподібна, пізніше опукло- або плоскорозпростерта, сірчано-жовта, у центрі темніша, гола, по краю звичайно з залишками покривала. Пластинки прирослі, вузькі, густі, сірчано-жовті, згодом бурувато- або коричнювато-зелені. Спорова маса коричнева. Спори 7–9 × 4,5 мкм, гладенькі. Ніжка 5–10 × 0,4–0,6 см, сірчано-жовта, темно-волокниста, порожня. М'якоть сірчано-жовта. Дуже отруйний.
Поширений у всій Україні. Ростуть на старих пеньках листяних і хвойних дерев у серпні — листопаді.
Отруйний гриб. При вживанні в їжу гриб викликає тяжке, іноді смертельне отруєння. Основними токсинами гриба є фасцикулол E та фасцикулол F[1]. Опеньок сірчано-жовтий іноді помилково приймають за опеньок справжній, від якого він відрізняється зеленим кольором пластинок, жовтою шапкою.
- Дудка И. А. Вассер С. П. Грибы: Справочник миколога и грибника. К. : Наук. думка, 1987. — 536 с. (с. 274—275)
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Козьяков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 188–189.
- Козак В. Т. Гриби України. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2005. — 224 с. (с. 68). — ISBN 978-966-07-1275-1
| Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |