Оператор Гамільтона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Оператор Гамільтона,
представлений
символом набла

Оператор Гамільтона або оператор набла — диференціальний оператор першого порядку

 \nabla = \left( \frac{\partial}{\partial x}, \frac{\partial}{\partial y}, \frac{\partial}{\partial z} \right)

Оператор Гамільтона використовують для позначення дивергенції, градієнта та ротора

 \text{div} \, \mathbf{A} = \nabla \cdot \mathbf{A},

де точка позначає скалярний добуток,

 \text{grad}\,U = \nabla U


 \text{rot} \, \mathbf{A} = \nabla \times \mathbf{A},

де символ × позначає векторний добуток.

Тут  \mathbf{A} — будь-яке векторне поле.

Введений у вжиток ірландським математиком Вільямом Гамільтоном.

Дивіться також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Г.М. Фихтенгольц (1969). Курс дифференциального и интегрального исчисления. т. III. Москва: Наука.